Справа  2 – а - 381/10

                                            П О С Т А Н О В А

                                     І М Е Н Е М       У К Р Ї Н И

                  22 вересня   2010 року .                                            смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області  у складі :

                      головуючого –                                       суді  Мороза О.І.,

                      за участю секретаря судового засідання  -  Коняєвої Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до начальника Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському  районі Харківської області  про скасування постанови у справі  про адміністративне правопорушення. 

                                              ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_2  звернувся до суду з адміністративним позовом   в якому просить визнати протиправною та скасувати  Постанову №3 у справі  про адміністративне правопорушення від 27 липня 2010 року (надалі – Постанова),  складену начальником Управління Пенсійного фонду України  в Близнюківському районі Харківської області Рєзнік Н.І. про притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того просить  стягнути  на його користь понесені судові витрати, поновити  пропущений  строк звернення до суду, посилаючись на  наступне.

         03 серпня 2010 року на його адресу поштою надійшла вищезазначена постанова згідно якої за порушення вимог ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»  від 09.07.2003 р. №1058-1У (надалі – Закон №1058-1У), п.5.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України» (надалі -  Інструкція), затвердженої Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 року №21-1, його, на підставі ч.3 ст. 165-1 КУпАП,   притягнено до адміністративної відповідальності  у розмірі 850 гривен.  Вважає, що постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню з наступних підстав.

       Згідно Постанови він звинувачується у тому, що несвоєчасно перерахував  страхові внески  на загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування за даними особової картки   у  червні місяці 2010 року за період з 21.06. 2010 року по 25.06. 2010 року.  Не погоджуючись з цим, відповідач вказує, що за виплачену 9-10 червня 2010 року  заробітну плату за травень 2010 року належні страхові внески  були перераховані 09 і 10 червня. Таким чином, заборгованості за звітний період станом на 20 червня не було. За умови, що Управлінням  Пенсійного фонду України  в Близнюківському районі Харківської області (надалі – Управління)  ці внески були зараховані  в рахунок погашення недоїмки, такі їх дії вважає порушенням  ст.106 Закону  №1058.

       В судовому засіданні позивач на задоволені позову наполягав, посилаючись на обставини вкладені в позовній заяві  на підтвердження чого крім того надавши   копії платіжних доручень  по сплаті внесків до Пенсійного фонду за період з листопада 2009 року по липень 2010 року, розрахунки  суми страхових внесків  на загальнообов’язкове  пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з жовтня 2009 року по червень 2010 року, рішення начальника Управління  про

 застосування до  ТОВ Близнюківський  «Райсількомунгосп» (надалі  Товариство) фінансових санкцій від 12. 07. 2010 року за №№73-87.  Позивач вважає, що Управління, з невідомих йому причин,  внески які  своєчасно перераховувалися Товариством несвоєчасно і не повністю  зараховувало як сплачені і в результаті з кінця 2009 року  за ним постійно  числилася недоїмка, яку  Управління погашало  за рахунок  чергових внесків, що на його думку також  суперечить вимогам закону. Крім того Товариство  за певні періоди   мало навіть переплату страхових внесків.

 Відповідач Резнік Н.І та представник відповідача Бруславець А.В. проти задоволення позову заперечували,  вважаючи свої дії правомірними.  Ними до суду надані копії карток особового рахунку страхувальника –Товариства (32%.4%.42%) та картки особового рахунку страхувальника- Товариства (1%,5%) Розділу 1 за період  01.11.2209 року по 07.09. 2010 року, виписку банку по Товариству  за період з 17.11. 2009 року по 18.08. 2010 року, розрахунки фінансових санкцій та пені  по особовому рахунку  Товариства 32%.4%.42% за період 20.11. 2009 року по 20.07. 2010 року та  1%,5% за період з 20.11. 2009 року по 20.07. 2010 року. Посилаючись  на ці докази відповідач стверджує, що  з кінця 2009  року Товариство  мало недоїмку по внесках, що відображено в  картках  особового рахунку. На травень 2010 року ця недоїмка  була погашена за рахунок чергових платежів але в  станом на 20.06. 2010 року вона знову виникла в розмірі 1520,38 грн.  за що відповідача і притягнено до відповідальності.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши докази відповідача  в сукупності, суд приходить до висновку про необхідність  часткового задоволення позову з наступних мотивів.  

Згідно   Постанови у  справі про адміністративне правопорушення серії ХК №3 від 27 липня 2010 року, складеної начальником Управління Пенсійного фонду України  в Близнюківському районі Харківської області Рєзнік Н.І., ОСОБА_2, за порушення вимог ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»  від 09.07. 2003 р. №1058-1У, п.5.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України»,  на підставі ч.3 ст. 165-1 КУпАП,    притягнено до адміністративної відповідальності  у розмірі 850 гривен(а.с.8).

   На адресу позивача постанову було направлено поштою і він її отримав 03 серпня 2010 року.

Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону №1058-1У  с трахувальники  зобов'язані  сплачувати страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

В диспозиції частини 3 ст. 165-1  КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність встановлена за  несплату або несвоєчасну сплату  страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в  тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує  трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 

         Базовим звітним періодом для  товариства  є календарний місяць, що відповідає вимогам п.6 ст. 20 Закону №1058-1У та п.п. 5.1.4 Інструкції.

 Нараховані за базовий звітний період  страхові внески  Товариство мало сплачувати   шляхом перерахування безготівкових сум з банківського рахунку не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення  цього періоду незалежно від  виплати заробітної плати  на суми яких нараховуються страхові внески.

Згідно  платіжних  доручень №122 та №127  відповідно від 09 та 10 червня  2010 року, Товариством  Управлінню були перераховані   страхові внески  за сплачену заробітну пату  за травень 2010 року.

За відсутності недоїмки  Товариством  в червні 2010 року страхові внески перераховані  своєчасно та в повному обсязі.

ОСОБА_2 притягнено до відповідальності за несвоєчасну  сплату     саме цих внесків і тільки   за даними особової картки   у червні за період з 21.06. по 25.06. 2010  року.

 Зазначені обставини сторони не оспорюють. В судовому засіданні Резнік Н.І. погодилася з тим, що  у разі не стягнення з Товариства  фінансових санкцій страхові внески за виплачену працівникам в травні заробітну плату Товариством сплачені повністю.

  З особової картки вбачається, що  Товариству належало сплатити   станом на  20.06. 2010 року  8264, 61 грн. внесків.  21.06. 2010 року зараховано  до сплати  6744,23 грн. внесків.  Згідно графи 7  особової картки виникла недоїмка 1520, 38 грн.

  Позивач з нарахуванням недоїмки  не погоджувався і цю його позицію суд вважає обґрунтованою.   На підтвердження чого свідчать  зокрема і докази, надані Управлінням.

 За даними особової картки в  грудні 2009 року Товариству належало сплатити  11395,53 грн. внесків.  11 грудня  Товариство перерахувало Управлінню саме цю суму (платіжне доручення  №320 від 11.12. 2009 р.). Разом  з тим, з особової картки (графа -6) вбачається, що  зараховано внесків  лише  10272,93 грн. і зараховано тільки  21.12. 2009 року,  в той час як розрахунковий термін - 20 число. Таким чином,  несвоєчасно і в неповному обсязі  зарахувавши своєчасно і в повному обсязі сплачені Товариством внески, Управління  крім того Товариству  за цей місяць нарахувало недоїмку у розмірі 1122,60 грн.  Нарахувало саме за цей місяць оскільки за даними особової картки  Товариство за попередній місяць недоїмки не мало.

 Крім того, платіжним дорученням №342 від 29 грудня 2009 року,   Товариство перерахувало Управлінню 850,00 грн.  внесків. Разом  з тим в особовій картці  як зарахований цей платіж також не відображений, але сума недоїмки   в січні збільшилась  і складає 1964,06 грн.  Аналогічно не відображено в особовій картці і платіж в сумі  2620.30 грн. (платіжне доручення  від 11.01. 2010 року).

Крім платіжних доручень  сплата  вищевказаних сум та дата їх перерахунку Управлінню підтверджується  виписками із банку, наданими Управлінням.

 Станом на лютий 2010 року недоїмка Товариства становить   1964,06 грн,  на березень -1565,66 грн., на квітень – 2085,38 грн.  На травень  2010 року недоїмка не значиться.  

 Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 Як вбачається, відповідач проти задоволення позову заперечує.   Правомірності  зарахування  страхових внесків сплачених Товариством  після закінчення базового звітного періоду,  в меншому обсязі ніж ними сплачено    чи  не зарахування їх певних сум  взагалі, за прикладами наведеним вище, відповідач не довів. Єдиним їх поясненням було те, що Управління саме ці внески не нараховує а «їх так нараховує комп’ютер». Таке пояснення суд не вважає достатньо обґрунтованим.

Як доказ Управлінням були дані  Рішення начальника Управління за №№73-87 про застосування до Товариства  фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків  за відповідні періоди, починаючи з  20.10. 2009 року по 25.06. 2010 року. Крім того відповідачем надано  копії  розрахунків фінансових санкцій  які підтверджують, що санкції нараховані за період  з 17.11. 2009 року по 20.08. 2010 року.

  В судовому засіданні представник відповідача Бруславець А.В. підтвердила, що в графі  7 – «Недоїмка по внескам» особової картки Товариства  як раз і відображені суми цих санкцій та пені. Всі Рішення  за №№73-87 винесені  начальником Управління  12  липня 2010  року і отримані  ОСОБА_2 15 липня 2010 року про що свідчить повідомлення про  вручення поштового відправлення.  

Таким чином, станом на 20.06. 2010 року  не існувало акту компетентного органу  про нарахування Товариству  недоїмки по сплаті   внесків до Пенсійного фонду,    а тому  і були відсутні  підстави   для зарахування поточних платежів  в рахунок сплати цієї недоїмки,  що передбачено ч. 5 ст. 106  Закону №1058-1У  в якій сказано,  що   У  разі,   коли   страхувальник   має несплачену  недоїмку,  пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків,  ці суми зараховуються  в  рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Механізм реалізації цієї норми Закону  викладено в п.10.11 Інструкції  де вказано, що протягом  п’яти робочих днів  після закінчення  базового звітного  місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, в якому міститься інформація про  суми розподілу сплачених  коштів, за формою згідно з додатком  22 цієї Інструкції, яке надсилається, (вручається) такому платнику, При цьому корінець повідомлення залишається в  органі Пенсійного фонду.

Відповідачі по справі не заперечували,  що такі повідомлення   не складалися і   Товариству не надсилалися, що безумовно свідчить про неправомірність їх дій.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням  адміністративного  судочинства  є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,  прав  та  інтересів  юридичних осіб  у сфері  публічно-правових  відносин  від  порушень  з боку органів державної   влади, органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових  і  службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі законодавства… 

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не  може  бути  підданий  заходу  впливу  в  зв'язку  з адміністративним  правопорушенням  інакше,  як  на  підставах  і  в порядку, встановлених законом.  

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

 За таких обставин суд не вбачає вини позивача  в порушені вимог  ч.6 ст. 20 Закону №1058-1У.

Таким чином, дії   начальника Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському  районі Харківської області  Н.І. Рєзнік Н.І. щодо винесення Постанови Серії ХК №3 від 27 липня 2010 року   про притягнення ОСОБА_2  до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.165-1  КУпАП  слід визнати протиправними у зв’язку з цим вищевказана постанова    підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.  

Щодо стягнення на користь позивача понесеним ним і документально підтверджених судових витрат, позов  в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 03 гривні 40 коп., що передбачено  п.1 ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

 Що стосується вимог позивача поновити строк для звернення до суду за захистом  порушених прав,  суд не вбачає його порушення з огляду на час  отримання ним оскаржуваної постанови -   03 серпня 2010 року. Немає заперечень щодо цього і у відповідача по справі.

Крім вищевказаних нормативних актів суд  керується і наступними нормативно-правовими актами.  

Згідно п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення  може бути оскаржено:  у  вищестоящий орган (вищестоящій посадовій  особі)  або  в  районний,  районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства    України,   з особливостями, встановленими цим Кодексом.  

Згідно п.3 ч.1 ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги  або протесту  на постанову по справі про адміністративне  правопорушення  перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне  з таких рішень: скасовує постанову і закриває справу.  

Згідно п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, у  разі  задоволення  адміністративного  позову суд  може прийняти постанову про визнання    протиправними    рішення

суб'єкта   владних повноважень чи окремих його положень,  дій чи бездіяльності і  про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.  

  На підставі    ст.1,2,5, ч.3 ст.18, ч.3,5,9  ч.6 ст. 20, ст. 106  Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»  від 09.07. 2003 р. №1058-1У, п.5,8,9,10 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України»,  ст.ст. 288 ч.1 п.3, 293 ч.1 п.3 КУпАП , керуючись ст.ст. 11, 17,18, 71 ч.1, 94 ст. 162, 158 – 163 КАС України, суд,-  

                                            ПОСТАНОВИВ:

 Адміністративний позов  ОСОБА_2   задовольнити частково.

  Визнати дії   начальника Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському  районі Харківської області   Рєзнік Н.І. щодо винесення Постанови Серії ХК №3 від 27 липня 2010 року   про притягнення ОСОБА_2  до адміністративної відповідальності   за ч.3 ст.165-1  КУпАП  - протиправними

Скасувати  постанову в справі про адміністративне правопорушення                             від 27 липня 2010 року  Серії ХК №3 про притягнення ОСОБА_2   до адміністративної відповідальності  за ч.3 ст.165-1  КУпАП  в розмірі  850  гривень і закрити провадження у цій справі.

         Стягнути  з Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському  районі  Харківської області   на користь  ОСОБА_2  понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 03 (три) гривні 40 копійок.

 В іншому в задоволенні позову відмовити.

 Постанова може бути оскаржена  в апеляційному порядку до Харківського  апеляційного адміністративного суду  через Близнюківський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня її проголошення.

           Суддя: