СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
07 квітня 2010 року Справа № 2-22/85-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Волкова К.В.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача, Ємельянов Станіслав Олексійович, довіреність № б/н від 26.03.10, приватне підприємство "Крим-Автолік";
представник відповідача, ОСОБА_3, довіреність № 1 від 16.01.10, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4;
відповідач, ОСОБА_4, тимчасове посвідчення НОМЕР_1 від 20.08.08, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4;
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 02 лютого 2010 року у справі №2-22/85-2010
за позовом приватного підприємства "Крим-Автолік" (пров. Виробничий, 8, місто Сімферополь, 95001)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
про стягнення 59154,12 грн,
за зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4
до приватного підприємства "КримАвтолік"
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2009 року позивач - приватне підприємство „Крим-Автолік", звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача –фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якій просить суд стягнути з відповідача 59154,12 грн. безпідставно отриманих коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не виконала свої зобов’язання за усним договором про поставку запасних частин перед приватним підприємством „Крим-Автолік".
25 січня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим із зустрічною позовною заявою до приватного підприємства „Крим-Автолік" про стягнення суми боргу за поставлений товар по договору поставки №7 від 01 січня 2007 року у розмірі 41830,14 грн.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що приватне підприємство „Крим-Автолік" не оплатило отриманий товар, у зв’язку з чим виникла заборгованість перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.
Приватне підприємство „Крим-Автолік" надало суду першої інстанції клопотання, яким просить суд призначити у справі технічну експертизу документів, з визначеним переліком питань, що потребують вирішення експертом.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2010 року у справі №2-22/85-2010 призначено судово-технічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим. На вирішення експерта поставлені наступні питання:
- чи нанесено відтиск печатки приватного підприємства „Крим-Автолік” на договорі купівлі-продажу партії товарів за №7 від 01.01.2007 печаткою приватного підприємства „Крим-Автолік” ?
- чи нанесено відтиск печатки приватного підприємства „Крим-Автолік” на договорі купівлі-продажу партії товарів за №7 від 01.01.2007 однією і тією самою печаткою?
- чи нанесений відтиск печатки приватного підприємства „Крим-Автолік” у той час, яким датований договір купівлі-продажу партії товарів за №7 від 01.01.2007?
Провадження у справі зупинено.
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Частиною 3 вказаної статті зазначено, що проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати.
Сторона вважає, що при винесенні ухвали суд першої інстанції порушив статтю 41 Господарського процесуального кодексу, тому що позбавив заявника апеляційної скарги права надати суду питання, які повинні бути роз’ясненні судовим експертом, більш детальні доводи викладені в апеляційній скарзі.
У судовому засіданні 07 квітня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги, а приватне підприємство "Крим-Автолік” заперечувало проти доводів, викладених у апеляційній скарзі.
Розглянувши справу на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Перевіривши підстави прийняття ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2010 року, судова колегія дійшла висновку щодо правомірності винесення даного судового акту з огляду на наступне.
Перевіряючи юридичні підстави прийняття оскаржуваної ухвали, судова колегія встановила, що зазначений судовий акт винесений на підставі норм статей 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, які визначають порядок призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.
Припис статті 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 106 Господарського процесуального кодексу України, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з частиною 4 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.
Відповідно до ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2010 року у справі № 2-22/85-2010 строк вирішення даного спору був продовжений. Згідно з Господарським процесуальним кодексом Украйни ухвала про продовження строку оскарженню не підлягає, тому апеляційне провадження в цій частині підлягає припиненню.
Щодо оскарження ухвал про призначення експертизи то у пункті 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27 листопада 2006 року №01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" зазначається, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.
Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.
Якщо апеляційна чи касаційна скарга (подання) за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга (подання) з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України, не може бути розглянута господарським судом.
У разі коли апеляційна чи касаційна скарга (подання) за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі (поданні) йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга (подання) може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником в апеляційному порядку оскаржується ухвала місцевого господарського суду про призначення судово -технічної експертизи в цілому.
Оскільки оскарження ухвал про призначення судової експертизи в апеляційному порядку Господарським процесуальним кодексом України не передбачено, тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу в частині призначення судової експертизи у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду в частині зупинення провадження у справі залишається без змін, оскільки вона прийнята з додержанням норм процесуального права. Апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 80, статтями 86, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2010 року у справі № 2-2/85-2010 в частині зупинення провадження у справі залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2010 у справі № 2-2/85-2010 у частині зупинення провадження у справі залишити без змін.
Припинити апеляційне провадження у справі № 2-2/85-2010 у частині оскарження ухвали суду про призначення по справі судово - технічної експертизи та в частині продовження строку вирішення даного спору.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.В. Волков
В.А. Лисенко