ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2010Справа №2-21/4086-2010

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2

про стягнення 5788,27 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, СПД, паспорт НОМЕР_1 від 22.09.1999 р.

Від відповідача не з’явився;

Сутність спору: Позивач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми боргу у розмірі 5636 грн. 32 коп., пені у сумі 151 грн. 95 коп. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судове засідання позивач з’явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у засідання суду не з’явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2009 р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Армянськ, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, м. Красноперекопськ, був укладений договір поставки № 02/10.

Відповідно до умов укладеного договору Постачальник (позивач) зобов’язується поставляти і передавати на умовах, та у встановлені договором строки продукцію у власність Покупця (відповідача), а Покупець зобов’язується приймати товар у власність та оплачувати його на умовах договору. Асортимент та ціни на товар, що може бути поставлений відповідно до умов договору, визначаються у специфікації.

Згідно з пунктом 2.1. договору постачальник здійснює поставку продукції на склад покупця або склад уповноваженого покупцем вантажоперевізника у м. Армянськ.

У пункті 7.7. договору сторони визначили, що покупець здійснює оплату за поставлений постачальником товар у розмірі повної вартості реалізованого товару після його реалізації споживачам кожні сім календарних днів шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у договорі. Але в будь-якому разі остаточний розрахунок за товар поставлений постачальником відповідно до договору покупець зобов’язується здійснити до 01 квітня 2010 р.

Як убачається зі специфікації до договору поставки № 02/10 від 02 жовтня 2009 р. – товаром, який позивач зобов’язався поставити відповідачу, є Конвектор UFO ECH/5 за ціною 579,00 грн., Конвектор UFO ECH/10 за ціною 639,00 грн., Конвектор UFO ECH/15 за ціною 710,00 грн., Конвектор UFO ECH/20 за ціною 795,00 грн., Конвектор UFO ECH/25 за ціною 857,00 грн.

На виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу товар, обумовлений договором постачання від 02.10.2009 р.

Однак відповідач, у порушення умов укладеного договору, товар поставлений позивачем не сплатив, що привело до утворення заборгованості в розмірі 5636,32 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 5636,32 грн. підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків станом на 20 вересня 2010 р., який підписаний позивачем та відповідачем.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України -  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того. позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 151,95 грн. (з розрахунку від суми заборгованості 5636,32 грн. з дня утворення заборгованості – 12.03.2010 р., що зафіксовано сторонами актом звіряння розрахунків, за 48 днів прострочення платежу).

Відповідно до пункту 9.2. договору поставки у випадку несвоєчасної оплати реалізованого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Стаття 343 Господарського кодексу України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача  цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі,  що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла  у  період, за який сплачується пеня.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статей 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст. 232 п. 6 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинне було бути виконане.

Відповідач не надав доказів виконання зобов’язань за договором.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, вимоги позивача у частині стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 5636,32 грн. та пені в розмірі 151,95 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 27 вересня 2010 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Красноперекопськ (АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в АКБ «Правекс-Банк» м. Красноперекопськ, МФО 321983; рік народження не відомий, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Армянськ (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_4, р/р НОМЕР_5 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436; ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження; інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 5636,32 грн., пеню в розмірі 151,95 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, м. Армянськ (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_4, р/р НОМЕР_5 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436; ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження; інші реквізити та банківські рахунки не відомі) зайво перераховане державне мито в розмірі 61,73 грн., яке сплачено за квитанцією № 13064232 від 28 квітня 2010 р. за наступними реквізитами - р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405 код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.