Судове рішення #11049137

                                                                              Справа № 2 -3238/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 року                                                                м. Кременчук

Автозаводський районний  суд м. Кременчука   Полтавської області у складі:  головуючого судді -  Соболєва В.А.,

при секретарі - Полтавській Є.І.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного фонду України  в Кременчуцькому районі Полтавської області про визнання дій щодо відмови у перерахунку  пенсії неправомірними, зобов»язання  виконати певні дії,  

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Управління  Пенсійного фонду України  в Кременчуцькому районі Полтавської області про визнання дій щодо відмови у перерахунку  пенсії неправомірними, зобов»язання  виконати певні дії, вказуючи, що він, ОСОБА_1,  після ліквідації Чорнобильської катастрофи з жовтня 1995 року був визнаний інвалідом ІІІ групи, а з 10 жовтня 2006 року інвалідом ІІ групи. Згідно зі ст. 14 Закону України “Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” його віднесено до 1 категоріїосіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З1998 року йому надано статус інваліда війни ІІІ групи, а з 18 грудня 2006 року інваліда війни ІІ групи. З 12.01.2005 року йому відповідачем невірно нарахована пенсія, на його прохання перерахувати пенсію   відповідач відмовив, у перерахуванні пенсії інваліда війни за 2004-2005 роки відповідач також відмовив.  ОСОБА_1 просив суд  визнати неправомірними ці відмови, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області встановити йому пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та провести йому перерахунок щомісячної основної державної пенсії в розмірі 75 відсотків розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-12, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України  в Кременчуцькому районі Полтавської області провести йому перерахунок та виплатити недоплачену частину пенсії з 12 січня 2005 року на підставі ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-12 і забов*язати встановити основну державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та забов*язати встановити щомісячну додаткову пенсію за шкоду, завдану здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії 1, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом, визнати протиправною бездіяльність Управління  Пенсійного фонду України  в Кременчуцькому районі Полтавської області по здійсненню йому перерахунок та виплати підвищення пенсії інваліда війни ІІІ групи у розмірах менших ніж передбачалось частиною ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції чинній до 1 січня 2006 року, за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року, забов*язати Управління Пенсійного фонду України  в Кременчуцькому районі Полтавської області провести йому перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як інваліду війни ІІІ групи з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який становив, 01 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року – 332,00 грн., з врахуванням фактично виплаченого щомісячного підвищення до пенсії – 39,82 грн., а за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року провести перерахунок підвищення до пенсії в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, яка була встановлена в розмірі 92,47 грн., з врахуванням фактично виплаченого за цей період щомісячного підвищення до пенсії – 39,82 грн. Надав відповідні розрахунки. Крім того, просив суд звільнити його від сплати судових зборів як учасника ліквідації наслідків аварії на  Чорнобильській АЕС ! категорії на підставі ст. 4 п.18 Декрету КМУ “Про державне мито”.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, просив суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з*вився просили справу розглядати без їх участі.

Суд, вивчивши матеріали справи, знайшов позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що дійсно Управління  Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці у своїх діях керується Постановами КМУ, де мінімальна пенсія за віком визначена 19 грн. 91 коп. та Законом України «Про державний бюджет  на 2008 рік  та  про внесення змін до деяких законодавчих актів  України», які протирічать ст. 51 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », що настала внаслідок каліцтва  чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженою постановою КМУ від 30 травня 1997 року №523, рішенню Конституційного Суду за №10-рп від 22.05.2008 року.

Своїми діями відповідач порушув конституційні права позивача.

Відповідно до ст. 50 Закону україни «Про статус   і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чоронобильської катастрофи” особам 1 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 71  Закону України «Про статус  і соціальний  захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України “Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року №966-14, а також Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком. ч.3 ст. 4 Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України “Про державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року №835-VI (стаття 54) – було затверджено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність у таких розмірах: на 2009 рік – у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 грн.

Таким чином, для ОСОБА_1 як постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС І-ї категорії, розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів, а Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530, на яку посилається відповідач, в частині встановлення обмежень щодо розмірів виплати додаткової пенсії не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Крім того, Закон України «Про  статус і соціальний захист громадян,  які постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу.

Оскільки Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме ст.ст. 49, 51 Закону України «Про  статус і соціальний захист громадян,  які постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказані постанови Кабінету Міністрів України.

Відповідачем невірно застосовано норми матеріального права та не враховано, що реалізація права на отримання коштів згідно вказаного вище закону не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Європейський суд неодноразово підкреслював, що згідно з Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, аргументи відносно відсутності бюджетних асигнувань не є поважною причиною для не виконання своїх зобов’язань органами державної влади.

    Керуючись ст.    ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позов  ОСОБА_1 задовольнити:  визнати неправомірною відмову Управління пенсійного  фонду   України в Кременчуцькому районі Полтавської області в перерахунку пенсії з 12 січня 2005 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та провести йому перерахунок щомісячної основної державної пенсії в розмірі 75 відсотків розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-12.

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України  в Кременчуцькому районі Полтавської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину пенсії з 12 січня 2005 року на підставі ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-12 і забов*язати встановити основну державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та забов*язати встановити щомісячну додаткову пенсію за шкоду, завдану здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії 1, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом .

Визнати протиправною бездіяльність Управління  Пенсійного фонду України  в Кременчуцькому районі Полтавської області по здійсненню йому перерахунок та виплати підвищення пенсії інваліда війни ІІІ групи у розмірах менших ніж передбачалось частиною ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції чинній до 1 січня 2006 року, за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року

Забов*язати Управління Пенсійного фонду України  в Кременчуцькому районі Полтавської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як інваліду війни ІІІ групи з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який становив, 01 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року – 332,00 грн., з врахуванням фактично виплаченого щомісячного підвищення до пенсії – 39,82 грн., а за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року провести перерахунок підвищення до пенсії в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, яка була встановлена в розмірі 92,47 грн., з врахуванням фактично виплаченого за цей період щомісячного підвищення до пенсії – 39,82 грн. Надав відповідні розрахунки

Стягнути з Управління пенсійного  фонду   України в Кременчуцькому районі Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в розмірі 120 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Автозаводський райсуд  м. Кременчука.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація