Копія

Справа №2-777

2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 вересня 2010 року   Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого суді:                                                                                  Бойка П.М.

при секретарі:                                                                                        Лемешенко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Долинська справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів та процентів,-

В С Т А Н О В  И В :

    Згідно позовних вимог, 05 травня 2010 року ОСОБА_3 взяла у позивача в борг 2500 доларів США, що згідно довідки №1495 від 06.07.2010р. відділення №371 АКІБ «УкрСиббанк» за офіційним курсом НБУ станом на 05.05.2010 року 100 $ США  - 792,59 грн., становить 19814 грн. 75 коп.

    Вказані кошти ОСОБА_3 зобов»язувалась повернути на протязі двох місяців, тобто до 05.07.2010 року.

    Вказані обставини зафіксовано розпискою написаною власноручно відповідачем. Оскільки до зазначеної дати кошти не повернуті ставить вимогу стягнути їх в примусовому порядку та судові витрати, пов»язані з розглядом справи.

    Свої вимоги позивач та його представник підтримали в судовому засіданні.

    Відповідач позов не визнала, посилаючись на те, що фактично грошей від ОСОБА_2 не отримувала. Знала, що з ОСОБА_2 мав справу її син ОСОБА_4 В ранці 05.05.2010 року їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2 та попрохав зустрітися, а коли вона підійшла на територію біля входу до Долинського райсуду, ОСОБА_2 їй повідомив, що її син заборгував йому 2500 доларів США і щоб у нього не виникло проблем запропонував написати розписку на вказану суму, поручившись наявним у неї земельним паєм. При цьому був у формі міліції. Щоб не допустити проблем у сина з боргом, вона написала розписку, зміст якої їй диктував ОСОБА_2 та яку останній забрав собі, а їй дав копію розписки сина.

    Ніяких коштів від ОСОБА_2 вона не отримувала та не вела більше ніяких розмов та домовленостей.

    Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 показав, що дійсно він у ОСОБА_2 брав у борг в березні 2008 року 2000 доларів США про що є відповідна розписка.

    Він сплачував суму боргу і проценти. Для підтвердження боргових зобов»язань ОСОБА_2 пропонував йому, щоб хтось із рідні уклав з ним боргову угоду. Коли він дав свідчення по іншій справі, що розглядається в суді, ОСОБА_2 погрожував йому та його близьким.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

    Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

    Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

    Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а з юридичною – особою незалежно від суми.

    На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

    В даному випадку між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір позики не укладався.

    Умови договору передача коштів, обставини виконання договору мали місце між позивачем та ОСОБА_4, що не заперечує і сам позивач.

    За обставинами справи, розписка про отримання коштів від імені ОСОБА_3 дана нею на підтвердження укладеної угоди між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та зобов»язання продати земельний пай у випадку невиконання угоди.

    ОСОБА_3 є пенсіонеркою. Факт передачі коштів, зазначеної в розписці позивачем визиває сумнів. Суд не приймає як достовірних свідчень свідка ОСОБА_5 оскільки відповідач заперечує його присутність і у розписці його не зазначено.

    Інших доказів на підтвердження угоди позики не надано.

    Керуючись ст.ст.213, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3   про стягнення боргу 19814 грн. 75 коп. та судових витрат, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Кіровоградського апеляційного суду відповідно до ст. 294 ЦПК України.

Головуючий ( підпис )

Копія вірно.

СУДДЯ ДОЛИНСЬКОГО

РАЙОННОГОСУДУ                                                                                П.М.БОЙКО