Справа № 2-4773/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року Хортицький районний суд
м. Запоріжжя
в складі: головуючого судді – Нещеретної Л.М.
при секретарі – Мороз В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов’язання до вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
25.09.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України Хортицькому районі м. Запоріжжя, вказавши в позовній заяві, що він відповідно до статті 1 Закону України № 2195-ІУ від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного закону з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках їй така допомога не нараховувалась і не виплачувалась, а у 2008-2009 роках нараховувалась і виплачувалась у неповному розмірі -10%.
У зв'язку з чим вона змушена звернутись до суду з вказаним позовом і просить суд визнати незаконною відмову відповідача в перерахунку пенсії, що призвело до порушення його права на 30% підвищення пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по теперішній час, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальній захист дітей війни», Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та Рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у 2008 році та просить зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до теперішнього часу з урахуванням підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов'язавши сплатити недоплачену суму за строк з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до теперішнього часу.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, зазначивши в позовній заяві, що просить розглядати справу за його відсутністю та задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причину відсутності суду не повідомив, надав до суду клопотання про слухання справи за їх відсутністю та надав письмові заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1 де зазначив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «Діти війни». Зазначив, що Державним бюджетом не передбачена виплата підвищення, яку просить позивач та механізм виплати підвищення законодавством не врегульовано, а тому для нарахування та виплати підвищення пенсії відповідно до цього Закону немає законних підстав.
Виходячи з зазначений обставин, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, які беруть участь у справі, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та є пенсіонером за віком, що підтверджується його паспортом та пенсійним посвідченням, копії яких є у матеріалах справи.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя, отримує пенсію за віком та має правовий статус дитини війни, що надає йому права на отримання пільг та державної соціальної підтримки
встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 р.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно п.41 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-УІ від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
З огляду на те, що п.41 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-УІ від 28.12.2007 року внесені зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якими передбачений менший розмір виплат дітям війни, відповідач проводив відповідні виплати позивачу згідно з вищезазначеним порядком та розміром.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ст. 73 ЗУ «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. 69 ЗУ «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ст. 152 Конституцій України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з дня визнання неконституційними норм законів про бюджет на 2007 та 2008 роки ці норми закону втратили чинність. Саме з цього часу такій категорії осіб, як «діти війни», поновлено право на отримання пенсії або щомісячної довічної грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком законодавчо визначений тільки ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.99 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Отже, суд вважає заперечення відповідача щодо не визначення розміру мінімальної пенсії здійснення розрахунків необґрунтованими.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р., що є частиною національного законодавства, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Невизначеності механізму, джерел та процедури виплати, не є підставою для невиконання Закону. Крім того, після ухвалення рішення судом нарахування і виплата має проводитися в порядку, визначеному законодавством для виконання судових рішень.
Постанова КМУ від 28.05.08 року № 530 не має бути застосована виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача до нарахування і сплати невиплаченої за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 14.09.2010 року соціальної допомоги є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57, 60, 88, 208, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 19, 152 Конституції України, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.05 року за заявою № 63134/00, Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.07 року, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, ст.ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Пенсійного Фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя в частині відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 соціальної допомоги як “дитині війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 14.09.2010 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 14.09.2010 рік.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: