Справа № 2-494/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

02                                                                                  березня 2007 року   Рівненський міський суд Рівненської області

в складі:

головуючого                  - Музичук Н. Ю.

при секретарі                 - Хоменчук С.М.

представника позивача        -Нефедової СП.

представника відповідачки -Цуняка В.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про оспорювання батьківства і виключення запису про

батьківство із актового запису про народження дитини,

встановив:

В лютому 2006 року в суд надійшов позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про оспорювання батьківства і виключення запису про батьківство його, ОСОБА_1., із актового запису про народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, вчиненого Рівненським міським відділом РАГС за № 9 від 02 січня 2001 року.

В позовній заяві зазначав, що з грудня 1999 року він працював водієм на підприємстві батька відповідачки, де вона працювала кур"єром. В квітні 2000 року ставлення відповідачки, яка до цього зневажала його, до нього несподівано змінилось. Вони стали зустрічатись, підтримувати інтимні стосунки. Через короткий час відповідачка повідомила, що вагітна і він мусить з нею одружитись. 07 липня 2000 року вони одружились, а через п"ять місяців після укладення шлюбу народилась дитина, батьком якої записаний позивач. Після народження дитини стосунки між ними остаточно зіпсувались, 04 червня 2002 року шлюб було розірвано з ініціативи відповідачки. З дитиною склались хороші стосунки, він не міг подумати, що не являється батьком дитини, приділяв належну увагу вихованню та утриманню дитини. Відповідачка при відвідуванні ним дитини влаштовувала скандали та під час одного

3 таких викликала міліцію через те, що він дуже обурився, коли вона натякнула, що дитина не його.

Після цього відповідачка порушила справи про стягнення аліментів на утримання дитини та позбавлення

його батьківських прав відносно дитини. Враховуючи вищезгаданий натяк, він не може ставитись до

дитини, як раніше, це призводить його до великих моральних страждань.

Письмових заперечень відповідачки по суті позовної заяви надано не було.

В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги. В своїх поясненнях додатково уточнили, що інтимні стосунки між сторонами почались 26 березня 2000 року, але позивач не мав наміру одружуватись і мати дітей, оскільки був розлучений та мав дитину від першого шлюбу, мав досвід статевих стосунків і приймав відповідні міри по запобіганню вагітності. Відповідачка його не любила, зустрічалась в той же період з іншими хлопцями, жила на свій розсуд. Крім того, дитина народилась до закінчення 9-тимісячного терміну вагітності. Вказані обставини дають всі підстави сумніватися в батьківстві позивача щодо дитини. Висновки експертизи Головного бюро судмедекспертизи МОЗ України вважають сумнівними, суперечливими. У зв"язку із відмовою суду в задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи, просять вирішити позов по суті.

Відповідачка ОСОБА_2. та її представник позовні вимоги ОСОБА_1. про виключення запису його про батьківство із актового запису про народження дитини ОСОБА_3. не визнали, оскільки фактично батьком цієї дитини вважають позивача. В поясненнях вказують, що позивач підтвердив, освідомлення про запис його батьком дитини 02.01.2001 року, відповідно до ст.56 КпШС України мав право протягом року оспорювати батьківство, але не зробив цього. Крім того, дитина народилась в шлюбі, до шлюбу близькі стосунки сторонами не оспорюються, позивач визнавав своє батьківство щодо дитини, забирав дитину з пологового будинку, проживав разом з дитиною, певний час виконував батьківські обов"язки. Будь-які зустрічі чи близькі стосунки відповідачки з іншими чоловіками в цей період заперечують. Висновки експертизи Головного бюро судмедекспертизи МОЗ України вважають об'єктивними і науково обгрунтованими. Відсутність кровного споріднення між позивачем, який записаний, батьком дитини, та дитиною не доведені будь-якими доказами в справі. Тому, вважають вимоги позивача такими, що до задоволення не підлягають. Просять в задоволенні позову відмовити.

Оцінюючи пояснення, досліджені надані в справі докази, в тому числі покази свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7, медичну картку №347, історію пологів №1337/1375, висновок експертизи Головного бюро судмедекспертизи МОЗ України №122/06-і від 05.12.2006-30.01.2007року, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Із досліджених судом пояснень та доказів, які визнаються судом достовірними, встановлено, що сторони вступили в близькі стосунки між собою в березні 2000 року, 07 липня 2000 року зареєстрували між собою шлюб, в шлюбі народився хлопчик ОСОБА_3, позивач записаний батьком малолітньої   дитини      ОСОБА_3,    ІНФОРМАЦІЯ_1року

народження. Позивач визнавав своє батьківство щодо дитини, виконував батьківські обов'язки перед дитиною в період шлюбу та не оспорював батьківства до звернення позивачки з позовними заявами про стягнення аліментів і позбавлення його батьківських прав стосовно дитини в 2006 році. Шлюб між сторонами розірваний в судовому порядку, 04 червня 2002 року розлучення зареєстроване органами РАГС.

У відповідності до положень ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини, відповідно до ст.ст. 122,124,126,127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред"явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу, як батька дитини з актового запису про її народження.

Стягнення аліментів на дитину з особи, яка записана батьком дитини, відповідно до ст. 140 СК України, не є перешкодою для звернення до суду із позовом про виключення відомостей про неї як батька дитини з актового запису про її народження.

Встановлено, що об"єктивні дані дослідженої судом історії пологів №1337/1375 ОСОБА_2. Пологового будинку №1 в м. Рівне відповідають поясненням сторін в частині початку близьких стосунків між ними до реєстраії шлюбу.

Згідно висновку експертизи Головного бюро судмедекспертизи МОЗ України "122/06-і /початок 05.12.2006 року - закінчення 30.01.2007 року/ вбачається, що молекулярно-генетичним аналізом встановлено, що гр-н ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3, народженого гр-кою ОСОБА_2, з ймовірністю 99,99998%, що за даними K.Hummel відповідає формулюванню "Батьківство практично доведене". Такий висновок експертизи не суперечить іншим матеріалам справи, об"єктивних підстав для визнання його необгрунтованим чи сумнівним судом не встановлено.

Допитані судом в якості свідків ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10. підтвердили відносини між сторонами в справі станом на початок 2000 року, визнання позивачем свого батьківства відносно дитини впродовж періоду пологів, народження дитини та під час перебування в шлюбі з відповідачкою. З показів свідків позивача ОСОБА_4. та ОСОБА_5. вбачається, що позивач став висловлювати сумніви щодо свого батьківства після розлучення.

Оцінкою досліджених наданих в справі доказів в сукупності встановлено, що відсутність кровного споріднення між позивачем ОСОБА_1. та народженою відповідачкою дитиною ОСОБА_3, 19.12.2000 року народження, актовий запис про народження Рівненського міського відділу РАГС за №9 від 02.01.2001 року, не доведена переконливими, достовірними доказами. Таким чином, у відповідності до положень ст. 136 СК України, підстави до виключення відомостей про особу позивача як батька дитини з актового запису про її народження відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги вважаються такими, що не доведені доказами, до задоволення не підлягають.

На підставі викладеного, ст.ст. 136,140 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208,209, 212-215, 218,223, 292,294 ЦПК України, суд-

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2про виключення запису про його батьківство з актового запису за № 9 від 02 січня 2001 року Рівненського міського відділу РАГС про народження дитини ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1року в місті Рівному, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга подана не була у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.