ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "21" червня 2006 р. по справі № 3/43-38.1
за позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Волинської філії ДК „Газ України”, м. Луцьк
до відповідача: відкритого акціонерного товариства „Родючість”, смт. Ратне
про стягнення 1782 грн. 27 коп. заборгованості та пені
Голова господарського суду Волинської області
Кравчук В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Савич С.І. –провідний юрисконсульт Волинської філії ДК “Газ України” (дов. №5/102 від 03.01.2006р.)
від відповідача: Шкіринець Ю.М. –представник (дор. №89 від 19.06.2006р.)
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз’яснено їх права та обов’язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: Позивач –дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Волинської філії ДК „Газ України”, м. Луцьк просить стягнути з відповідача –відкритого акціонерного товариства „Родючість”, смт. Ратне 1782,27 грн., в тому числі 1719,60 грн. заборгованості по оплаті поставленого у відповідності до укладеного між сторонами договору №7-109-6 від 28.12.2005р. природного газу (у період січня-квітня місяців 2006 року) та 62,67 грн. пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та непроведення у встановлені строки і порядку належних розрахунків по оплаті поставленого і спожитого природного газу.
В судовому засіданні представник позивача пред’явлені до відповідача позовні вимоги підтримав частково та у зв’язку з проведенням ВАТ „Родючість” розрахунків на суму заборгованості 1719,60 грн. просить суд в цій частині позову провадження у справі припинити та стягнути з відповідача на користь позивача 62,67 грн. пені.
Відповідач у відзиві від 19.06.2006р. №89 на позовну заяву та представник останнього в судовому засіданні позовні вимоги Волинської філії ДК „Газ України” визнали, зазначивши при цьому, що після подання позову до суду ВАТ „Родючість” було проведено з позивачем розрахунків на суму 1719,60 грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості та 124,90 грн. в рахунок авансових платежів. У зв’язку з недодержанням позивачем претензійного порядку врегулювання господарського спору просить суд не покладати на товариство „Родючість” стягнення штрафних санкцій та відшкодування витрат, понесених у зв’язку з поданням позову до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
28 грудня 2005 року між дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Волинської філії ДК „Газ України”, м. Луцьк та відкритим акціонерним товариством „Родючість”, смт. Ратне було укладено договір на постачання природного газу за №7-109-6.
У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов’язання щодо забезпечення безперебійного постачання відповідачу природного газу.
На виконання умов вказаного договору Волинською філією дочірньої компанії „Газ України” впродовж періоду січня-квітня місяців 2006 року надавались ВАТ „Родючість” послуги по постачанню природного газу.
Всього у зазначений період відкритому акціонерному товариству „Родючість” було поставлено, а останнім прийнято та спожито 4960 м.куб. природного газу загальною вартістю 2806,38 грн. Вартість 1000,0 стандартних куб.м. природного газу було погоджено сторонами в п. 5.1 договору №7-109-6 від 28.12.2005р. та додатковій угоді №1 від 20.02.2006р. до вказаного договору.
Загальна кількість поставленого відповідачу природного газу та його вартість підтверджені долученими до матеріалів справи документами, зокрема, підписаними між споживачем природного газу (ВАТ „Родючість”) та постачальником газу (Волинською філією ДК “Газ України”) актами прийому-передачі природного газу за січень-квітень місяці 2006 року, а також оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 11-16).
Згідно п. 6.1 договору №7-109-6, оплата за спожитий природний газ повинна була здійснюватись покупцем (відповідачем) виключно грошовими коштами в наступному порядку: перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за п’ять банківських днів до початку місяця поставки газу; послідуючі оплати проводяться плановими платежами по двадцять п’ять відсотків від вартості запланованих місячних обсягів до десятого та двадцятого числа поточного місяця; остаточний розрахунок повинен проводитись відповідачем на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до десятого числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди від 28.12.2005р. №7-109-6 зобов’язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті поставленого останнім природного газу (у строки, порядку та розмірах, визначених договорами) не виконав, вартість спожитого газу в повному обсязі не оплатив, останнім в рахунок проведення належних розрахунків з Волинською філією ДК „Газ України” було перераховано останній лише 1086,78 грн.
У зв’язку з викладеним у відкритого акціонерного товариства „Родючість” виникла заборгованість, котра на момент подання позовної заяви до суду склала 1719,60 грн.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір на постачання природного газу предметом судового розгляду не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, постачання позивачем відповідачу природного газу, отримання останнього та його використання відкритим акціонерним товариством „Родючість”, а також не проведення останнім при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд вважає, що на момент подання до суду відповідного позову вимоги дочірньої компанії „Газ України” в особі Волинської філії ДК „Газ України” в частині стягнення 1719,60 грн. заборгованості були підставними.
Однак, враховуючи повне проведення відповідачем розрахунків перед позивачем після звернення останнього до господарського суду з відповідним позовом та після порушення судом провадження у справі, а саме згідно платіжного доручення №121 від 02.06.2006р. на суму 1844,49 грн. суд вважає за необхідне в частині стягнення основної заборгованості провадження у справі припинити згідно п. 11 ст. 80 ГПК України.
Разом з тим, відповідачу у відповідності до п. 7.2 договору №7-109-6 від 28.12.2005р., ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті поставленого та спожитого природного газу було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків за період прострочки платежів з 10.02.2006р. по 29.05.2006р. склала 62,67 грн.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми пені суд вважає, що остання нарахована позивачем підставно, у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому вимоги в цій частині позову підлягають до задоволення в повному об’ємі.
Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, а повне погашення заборгованості було проведено ВАТ „Родючість” лише після звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом та після порушення судом провадження у справі, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок відкритого акціонерного товариства „Родючість”.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Родючість” (смт. Ратне, вул. Нова, 14, р/р 260013521 у ВОД АППБ „Аваль”, МФО 303569, код 05467797) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Волинської філії ДК „Газ України” (м. Луцьк, вул. Ковельська, 1, р/р 26030301800 у Волинському центральному відділенні „Промінвестбанку” м. Луцька, МФО 303138, код 23253092) 62,67 грн. пені, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 1719,60 грн. заборгованості провадження у справі припинити.
Голова господарського суду
Волинської області В.О. Кравчук