ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 3-2210/10

09 вересня  2010 року                                                                      м. Дніпропетровськ

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого на посаді начальника депо № 1 МКП «Дніпропетровський електротранспорт», що мешкає АДРЕСА_1, притягнутого за ч. 1 ст. 41 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника депо № 1 МКП «Дніпропетровський електротранспорт», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Холодильна, 2, допустив порушення вимог законодавства України про працю  щодо терміну виплати  заробітної плати, а саме: 12.08.2010 року працівницею депо ОСОБА_2 було подано заяву на ім’я начальника депо про звільнення за власним бажанням, при цьому в заяві не вказала дату бажаного звільнення з роботи. Наказом начальника Депо від 12.08.2010 року № 41-к ОСОБА_2 була звільнена з роботи з 12.06.2010 року, за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України. Таким чином, начальником Депо не дотримано закінчення двотижневого терміну звільнення ОСОБА_2, чим позбавлено її права відкликати раніше подану заяву про звільнення до закінчення, встановленого ст.. 38 КЗпП України, строку, що є порушенням вимог ст.. 38 КЗпП України. Разом з цим, відповідно до платіжного доручення Депо про перерахування кінцевого розрахунку за серпень на зарплатні картки працівників через ПАТ КБ «ПриватБанк»№ 1855 від 19.08.2010 року та відомості реєстру до нього, остаточний розрахунок з ОСОБА_2 в сумі 1391,34 грн. був з нею проведений тільки 19.08.2010 року, чим порушені вимоги ст.. 116 КЗпП України. Також порушуються строки виплати заробітної плати працівникам Депо за період відпустки. Так, наказами від 26.07.2010 року № 94 та від 04.08.2010 року № 64, працівникам Депо надали щорічну відпустку, відповідно: бухгалтеру ОСОБА_3 терміном 18 календарних днів з 06.08.2010 року по 23.08.2010 року; інженеру  ОСОБА_4 терміном 29 календарних днів з 12.08.2010 року по 10.09.2010 року, але заробітна плата за період відпустки вказаним працівникам, на час перевірки, не виплачена, чим було порушено  вимоги ст. 115 КЗпП України та ст. 21 Закону України «Про відпустки».

  У судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив. Суд на підставі ч. 1 ст. 268 КпАП України розглядає адміністративний матеріал за його відсутністю.

Винність ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення підтверджується актом перевірки № 04-01-120/294 від 30.08.2010 та обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення № 04-01-120/245 від 24.06.2010 року, відповідно до яких останній дійсно вчинив вищезазначене правопорушення за вищевикладених обставин.

Приймаючи до уваги викладене, приходжу до висновку про винність ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України.

При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 33, 283, 284 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Накласти за ч.1 ст.41 КпАП України на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь  держави  у сумі  однієї тисячі сімсот гривень.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Суддя:                                                                                                                    Л.П.Слюсар