Справа № 22ц-1096 Головуюча першої інстанції: Старжинська О.Є.
Категорія: 28 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
УХВАЛА
Іменем України
4 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Козаченка В.І.,
суддів: Кутової Т.З.,
Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання: Цвєткової Ю.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Вознесенського міськраойнного суду Миколаївської області від 22 березня 2006 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1, поданого в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до Телерадіокомпанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Студія 1+1", ОСОБА_4 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди,
встановила:
15 серпня 2005 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 до Телерадіокомпанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Студія 1+1", ОСОБА_4 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди.
Позивач вказував, що 21 вересня 2004 р. в ефірі загальнонаціонального телевізійного каналу мовлення, що використовується ТОВ "Телерадюкомпанія "Студія 1+1", вийшла передача "Без табу", темою якої були події, пов'язані з травмуванням під час роботи в цеху приватного підприємця ОСОБА_5 його доньки ОСОБА_3.
Під час трансляції передачі було показано інтерв'ю з громадянином ОСОБА_4, в якому він повідомив неправдиву інформацію стосовно того, що ОСОБА_3 не була працевлаштована у приватного підприємця ОСОБА_5, та крім того, ОСОБА_4 негативно висловився відносно її поведінки.
Посилаючись на те, що розповсюджена ОСОБА_4 на телебаченні інформація не відповідає дійсності, принижує честь та гідність дочки, позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_4 за власний кошт у погодженому з ТОВ "Телерадюкомпанія "Студія 1+1" порядку спростувати в передачі "Без табу", а також опублікувати в газетах "День за днем", "Рідне Прибужжя", "Факти" спростування розповсюдженої ним 21 вересня 2004 р. інформації.
Також просив стягнути з ОСОБА_4 на свою користь 1425 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2006 р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на неправильно застосування судом норм матеріального права, регулюючих спірні правовідносини, і просить рішення суду скасувати й ухвалити нове про задоволення його вимог.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів суд правильно встановив, що 21 вересня 2004 р; о 22 годині на загальнонаціональному каналі вийшла в ефір програма "Без табу" стосовно нещасного випадку, який стався у м. Вознесенськ з дочкою позивача ОСОБА_3 і внаслідок якого остання отримала тяжкі тілесні ушкодження. Частиною цією телевізійної програми було інтерв'ю мешканця міста ОСОБА_4, в якому він негативно висловився відносно поведінки постраждалої, а також, сказав, що ОСОБА_3 не була працевлаштована у приватного підприємця ОСОБА_5 (а.с. 68).
Позивач, вважаючи, що розповсюдження ОСОБА_4 вище викладеної неправдивої інформації принизило честь та гідність його неповнолітньої доньки, звернувся до суду за захистом її прав з даним позовом. При цьому позивач при уточненні позовних вимог (а.с. 19-21) зауважив, що не бажає притягувати Телерадіокомпанію до цивільної відповідальності щодо відшкодування моральної шкоди.
Відмовляючи в позові, суд виходив з небажання позивача відшкодовувати моральну шкоду з Телерадіокомпанії, яка саме й поширила аудіовізуальний твір - програму "Без табу" і яка саме є автором цього твору, а також з того, що ОСОБА_4 - лише співавтор інтерв'ю, але не самої програми і не має права заперечувати проти демонстрації телепрограми.
Колегія судців не може погодитись з такими підставами відмови у позові, оскільки вони грунтуються на неправильному тлумаченні норм права у контексті конкретних спірних правовідносин. Однак, колегія суддів вважає, що висновок суду про необхідність відмовити у позові є правильним, але зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації і в силу ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдана майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
В той же час, зі змісту інтерв'ю ОСОБА_4 вбачається, що розповсюджена у такий спосіб в передачі "Без табу" інформація не містила якихось неправдивих фактів. Ним були висловлені саме власна критична оцінка подій, які мали місце у м. Вознесенськ і стосувалися травмування ОСОБА_3, власні судження щодо поведінки постраждалої.
Як зазначено у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. з наступними змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" стосовно розгляду спорів про відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі поширенням відомостей, які не відповідають дійсності, критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Крім того, як слідує з пояснень позивача в апеляційному суді, програма "Без табу" готувалась за його згодою. Таким чином, погоджуючись на участь у цій телепрограмі він повинен був розуміти та передбачати, що особливість авторської ідеї програми полягає саме у збирання та розповсюдженні різних поглядів на відповідні гучні події.
За таких обставин позов ОСОБА_1 є необгрунтованим і не підлягає задоволенню.
Хоча висновки суду про підстави відмови у позові були помилковими, але це не потягло неправильність висновку щодо відмови у позові, колегія суддів вважає можливим залишити рішення суду без змін.
З урахуванням наведеного вище, колегія судців не може погодитись з доводами апеляційної скарги, оскільки оприлюднене у названій телевізійній програмі інтерв'ю не містить недостовірної інформації у розумінні ст. 277 ЦК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного Миколаївської області
Т.М.Базовкіна