Справа 22ц-1123 / 2006 року                Головуючий 1-ї інстанції: Шкірай М.І.

Категорія 39                                 Суддя-доповідач апеляційного суду: КутоваТ.З.

УХВАЛА Іменем України

2006 року   липня місяця 4 дня колегія суддів судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:                                              Козаченка В./.,

суддів:                                 Базовкіної Т.М.,

Кутової Т.З.,

при секретарі:     Варміш О.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача Управління державного казначейства у Миколаївській області - Скоробогатова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

                ОСОБА_1 на рішення     Корабельного  районного суду   м. Миколаєва  від   9 березня  2006 року за позовом  ОСОБА_1  до

ОСОБА_2, Управління Державного казначейства

у Миколаївській області про покладення зобов'язання щодо оформлення правового документу та стягнення 5000 грн. моральної (немайнової) шкоди

                                                                        УСТАНОВИЛА:

 В  листопаді  2005   року        ОСОБА_1 звернувся  до ОСОБА_2  та   Управління Державного казначейства України  в Миколаївській області  про покладення зобов'язання  щодо оформлення правового документу та стягнення 5000 грн. моральної (немайнової) шкоди.

В позові зазначено, що позивач працював в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 3 лютого 2001 року і з 5 грудня 2002 року звільнений з посади комірника на підставі ч.І ст. 36 КЗпП України.

Посилаючись на те, що в зв'язку з утратою трудової книжки керівник ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач по справі, відмовляється оформити довідку з зазначенням причин звільнення, а саме за ч.І ст. 36 КЗпП, оскільки на його думку таке звільнення мало місце за ст. 38 КЗпП України, просив задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 9 березня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить зазначене рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким   задовольнити його вимоги,   посилаючись

на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з  ІНФОРМАЦІЯ_1 і з 5 грудня 2002 року   його було звільнено (а.с. 6).

14 квітня 2005 року, в зв'язку з втратою трудової книжки, позивачу було видано довідку про роботу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Суд першої інстанції, постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 не звернув уваги на те, що спірні правовідносини у позивача, стосовно змісту довідки про роботу, виникли не з ним, а з   юридичною особою, якою є ІНФОРМАЦІЯ_1.

При вказаних обставинах суду слід було вирішити питання про заміну неналежного відповідача згідно зі ст. 33 ЦПК України, притягнувши, як належного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, суд фактично розглянув позовні вимоги про зміну формулювання звільнення, тоді як такі вимоги позивачем не заявлялись. ОСОБА_1 фактично оспорює не підстави свого звільнення а зміст довідки про таке, виданої підприємством в 2005 році. Тому суду слід було уточнити як зміст позовних вимог, так і їх підстави.

Враховуючи, що судом було вирішено питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, оскаржуване рішення суду в частині вирішення позовних вимог заявлених до ОСОБА_2 підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд в цій частині.

Відмовляючи ж в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної (немайнової) шкоди, суд , вірно виходив з того, що Управління Державного казначейства у Миколаївській області, ніяких дій направлених на спричинення моральної шкоди позивачу не вчиняло, а тому і немає підстав для покладення на нього такої відповідальності. Тому в цій частині рішення суду відповідає вимогам закону і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 311  ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу      ОСОБА_1 -      задовольнити частково.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 9 березня 2006 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 - скасувати, а справу, в цій частині, повернути до того ж суду на новий розгляд іншому судді.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:    підпис

Судді:        підписи