Справа № 2-332/10

ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 вересня 2010 року                       Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:     головуючого судді                      Слюсар Л.П.

                   при секретарі                              Кисельові К.П.,

             розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства  Комерційний банк „Надра”, філії ВАТ КБ «Надра»  про стягнення суми внаслідок порушення зобов’язання, -

  ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства  Комерційний банк „Надра”  про стягнення суми внаслідок порушення зобов’язання. В ході розгляду справи позовні  вимоги позивачем були уточнені в частині суми стягнення та визначено відповідачів.  В  обґрунтування своїх  позовних вимог в позовній заяві позивач посилався на те, що 15 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір строкового банківського вкладу № 572887. Сума вкладу складала 20 000,00 грн. Відповідно  до п. 2.3. договору процентна ставка по вкладу встановлювалась в розмірі 15,6 %. Строк договору закінчився 15.02.2009 року. 12.02.2009 року він звернувся з письмовою заявою про видачу вкладу і процентів у зв’язку із закінченням строку договору. У відділенні банку йому сплатили відсотки у розмірі 1561 грн., а суму вкладу не виплатили, та запропонували укласти договір ще на місяць підвищивши процентну ставку  з 15,6% до 20%. На такі умови він погодився й 17.02.2009 року був укладений Договір строкового банківського вкладу № 771037 строком на 1 місяць. При зверненні до відповідача, позивачу було відмовлено у поверненні вкладу та відсотків. Вважає, що своїми діями відповідач  порушив умови договору. Просив стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»  на його користь  - суму депозитного вкладу у розмірі 20 000 гривень, нараховані відсотки в розмірі 295 грн. 89 коп., нараховані відсотки в період прострочення в розмірі 5665 грн. 75 коп., компенсацію в зв’язку з інфляцією в розмірі 1868 грн., а всього 27829 грн. 64 коп. Також просив стягнути понесені судові витрати.

У судовому засіданні позивач  підтримав уточнені позовні вимоги  та просив суд позов  задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що уточнені позовні вимоги  підлягають задоволенню за наступних підстав.

            Судом встановлено, що ОСОБА_1 15 серпня 2008 року уклав з  відповідачем договір строкового банківського вкладу № 572887 (а.с. 7). Відповідно до п. 2.1 даного договору  відповідач прийняв від позивача на строковий депозитний рахунок грошову суму в розмірі 20 000 грн.  Позивачем на депозитний рахунок були внесені кошти у розмірі 20 000 грн., що підтверджується квитанцією № 7187 від 15.08.2008 року (а.с. 9). Відповідно  до п. 2.3. договору процентна ставка по вкладу встановлювалась в розмірі 15,6 %. Строк дії вкладу шість місяців, тобто до 15.02.2009 року.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що 12.02.2009 року він звернувся з письмовою заявою про видачу вкладу і процентів у зв’язку із закінченням строку договору. У відділенні банку йому сплатили відсотки у розмірі 1561 грн., а суму вкладу не повернули, та запропонували укласти договір ще на місяць підвищивши процентну ставку  з 15,6% до 20%. На такі умови він погодився й 17.02.2009 року між ним (позивачем) та відповідачем був укладений Договір строкового банківського вкладу № 771037 (а.с. 10).  Сума вкладу складала 20 000,00 грн. (а.с. 11).  Відповідно  до п. 2.3. договору процентна ставка по вкладу встановлювалась в розмірі 20 %. Строк дії вкладу один місяць, тобто до 17.03.2009 року.

17.03.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повернути гроші в розмірі суми вкладу, а саме 20 000, 00 грн. та проценти у розмірі 295 грн. 89 коп. (20 000,00 грн. х 20% : 365 х 27). Однак до теперішнього часу вкладу розмірі 20 000,00 грн. не повернуто проценти у розмірі 295 грн. 89 коп.  не сплачено.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність”  вклад (депозит) – це кошти у готівковій та безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх особових рахунках у банку на договірній основі  на визначений строк зберігання або без визначення такого строку та підлягають виплаті вкладнику  у відповідності із законодавством України та умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника)  або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених цим договором.

            Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України  за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно п. 1.1 договору та нормами Цивільного Кодексу України, заява вкладника про бажання забрати вклад та розірвати договір є моментом виникнення  зобов’язання  банку повернути вклад.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором  або законом, зокрема й сплата неустойки.  

Відповідно до п. 2.3. спірного договору проценти по вкладу встановлені в розмірі 20%. Прострочення виплати суми по вкладу та відповідно і процентів на 17.09.2010 року складає 517 днів.  Таким чином, банк повинен сплатити проценти на основну суму вкладу, за весь час прострочення  становить 5665 грн. 75 грн. (20 000,00 грн. х 20% : 365 х 517).

Відповідно до ст. 625 ЦК України  боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції з 17.04.2009 року по 17.09.2010 року складає  (1,009 х 1,005 х 1,011 х 0,999 х 0,998 х  1,008 х 1,009 х 1,011 х 1,009 х 1,018 х 1,019 х 1,009 х 0,997 х 0,994 х 0,996 х 0,998) х 100-100 =9,34%. Компенсація в зв’язку з інфляцією з 17 квітня 2009 року по 17 вересня 2010 року складає: 20 000,00 грн. х 9,34% : 100 = 1868 грн.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем судові витрати у розмірі 398 грн. 30 коп. (278 грн. 30 коп. – судовий збір; 120 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення).

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 610, 611, 612, 625, 1058, 1060 ЦК України, ст.  ст. 2, 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність ”, ст.ст. 3, 7, 10, 11, 88, 169, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

  Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  Комерційний банк „Надра”  на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу у розмірі 20 000 гривень, нараховані відсотки в розмірі 295 грн. 89 коп., нараховані відсотки в період прострочення в розмірі 5665 грн. 75 коп., компенсацію в зв’язку з інфляцією в розмірі 1868 грн., а всього 27 829 грн. 64 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  Комерційний банк „Надра”    на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 398 грн. 30 коп.

            Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії .

           Рішення може  бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку   через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів   з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

  У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення  без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                 Л.П. Слюсар