Справа № 22ц-1158                                   Головуючий першої інстанції: Чернюк М.С.

Категорія: 15                                                 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

УХВАЛА

Іменем   України

4 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Козаченка В.І.,

судців:             Кутової Т.З.

Базовкіної Т.М.

при секретарі:          Цвєтковій Ю.В.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті  Миколаєві  цивільну справу за апеляційною скаргою     представника позивача ОСОБА_2 -

ОСОБА_1 на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від ЗО березня 2006 року за позовною заявою ОСОБА_2 до приватного підприємства "Урожай" про розірвання договору оренди земельної частки (паю),

встановила:

В лютому 2005 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Урожай" про розірвання договору оренди земельної частки (паю).

Позивач зазначав, що 1 березня 2000 р. уклав з відповідачем договір оренди земельної частки (паю), який було зареєстровано в Щасливській сільській раді 19 травня 2000 р. за №НОМЕР_1. 1 вересня 2004 р. він отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, у зв'язку з чим, на його думку, вказаний договір фактично припинив свою дію, однак відповідач продовжує використовувати належну йому земельну ділянку.

Крім того, позивач вказував, що в порушення умов договору ПП "Урожай" не в повному обсязі розрахувався з нею по орендній платі, а саме: за 2003 р. не видано 300 кг ячменю та 10 кг соняшникової олії і за 2004 р. - 300 кг зерна пшениці та 80 кг насіння соняшнику.

Посилаючись на наведене, позивач просив достроково розірвати договір оренди земельної частки (паю).

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2006 р. в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 вказує, що, судом помилково, на його думку, не враховано, що з отриманням державного акту на право власності на земельну ділянку договір оренди земельної частки (паю) припиняє свою дію, а також суд не звернув увагу на неповний розрахунок по орендній платі за 2004 р. і просить рішення суду скасувати та передати справу на новий розгляд до іншого суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 1 березня 2000 р. сторони уклали договір оренди земельної частки (паю) строком на шістнадцять років (а.с.6). Сторонами договору не було обумовлено, що отримання орендодавцем державного акту на право приватної власності на земельну   ділянку   є   безумовною   підставою   для   дострокового   розірвання   договору.

Положеннями Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі"

(далі - Закон), яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, також не передбачено, що факт отримання орендодавцем державного акту на право приватної власності на земельну ділянку - це підстава для розірвання договору оренди земельної частки (паю).

Перехідними положеннями Закону передбачено, що громадяни-власники сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) до виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди землі відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.

Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власником земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що раніше укладались, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно, перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як правильно встановив суд, орендар виконував свої обов'язки, передбачені Законом та договором.

Крім цього, на протязі 2000-2004 р. відповідач за згодою позивача повністю розраховувався з ним по орендній платі сільськогосподарською продукцією за цінами собівартості, збільшуючи розмір орендної плати відповідно до змін оціночної вартості землі та Указу Президенту України № 92 від 2 лютого 2002 р. (а.с.6-7, 31-34).

За таких обставин колегія вважає, що суд обґрунтовано відмовив у позові.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 відхилити, рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від ЗО березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:   підпис Судді: підписи

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду

Миколаївської області        Т.М.Базовкіна