Справа № 2а-1636/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2010 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.
При секретарі - Ханберовій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, інспектора ДПС Батальйону ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області молодшого сержанта міліції Білого Олександра Олександровича про скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ № 087147 від 03 грудня 2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності на підставі ст. 141 КУпАП як власника транспортного засобу. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до оскаржуваної постанови, 03.12.2009 року о 12 год. 19 хв. водій автомобіля Хюндай н.з. НОМЕР_1 у м. Дніпропетровську на вул. Наб. Леніна здійснила зупинку та стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Постанова винесена за результатами застосування фотоприладу Візір № 0812568. Оспорюючи складену постанову, він зазначає, що вона винесена з порушенням чинного законодавства, зокрема норм КУпАП – з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, за відсутності належних доказів його вини у скоєному правопорушенні, а тому підлягає скасуванню як незаконна. Оскільки зазначена постанова надійшла поштою на її адресу лише 26.02.2009 р. то строк оскарження її був пропущений з поважних причин, тому просить суд його поновити.
Сторони в суд не з'явилися, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надавали. Позивач та відповідач Білий О.О. в окремих заявах, поданих до суду, просили розглянути справу у їх відсутність.
Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в суді, інспектором ДПС Батальйону ДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області молодшим сержантом міліції Білим О.О. відносно позивача 03.12.2009 року була винесена постанова АЕ № 087147 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої 03.12.2009 року о 12 год. 19 хв. водій автомобіля Хюндай н.з. НОМЕР_1 у м. Дніпропетровську на вул. Наб.Леніна здійснила зупинку та стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим допустила порушення п. 3.34 додатку 1 ПДР України, серійний номер приладу Візір № 0812568 ( свідоцтво про перевірку №22-2/0843411, чинне до 14.01.2010р.). Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 260 грн.
Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Копію постанови по справі про адміністративне правопорушення від 03.12.2009 р. позивач отримала 26.02.2010 року, що перешкодило їй звернутися до суду у вищевказані строки, до суду з даним позовом вона звернулася 10.03.2010 р.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов до висновку, що позивачем строк звернення до суду був пропущений з поважних причин і вважає, що адміністративна справа підлягає розгляду відповідно до порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ПДР України знак 3.34 – заборонний знак - "Зупинку заборонено". Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
У відповідності до ч.6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Статтею ст. 14-1 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Як вбачається з матеріалів справи, а зокрема з оскаржуваної постанови, правопорушення відносно позивача було зафіксовано приладом «Візір» № 0812568, який не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки на час фіксування зазначеного в постанові правопорушення він знаходився у безпосередньому користуванні інспектора ДАІ, що підтверджується положеннями Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості „Візір”, зареєстрованих в ДДАІ МВС України 08.07.2008 року за № 7669, відповідно до яких зазначений прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як стаціонарний або патрульний, але ніяк як автоматичний, і призначений він для його безпосереднього використання інспектором ДАІ, який за допомогою функціональних кнопок на панелі керування приладу задає певні параметри вимірювання швидкості транспортних засобів, фіксування відеозапису факту порушення правил дорожнього руху, визначає об”єкт зйомки, кут огляду приладу, контролює його роботу, здійснює функції щодо збереження зображень та їх відтворення, що виключає роботу приладу «Візір» в автоматичному режимі, тому підстави вважати, що вказане в постанові правопорушення було зафіксоване працюючим в автоматичному режимі спеціальним технічним засобом у розумінні положень ст. 14-1, ч.6 ст. 258 КУпАП, за що передбачена адміністративна відповідальність - відсутні.
Крім того, в оскаржуваній постанові не зазначено даних щодо сертифікації приладу «Візір» на предмет відповідності його стандартам, які діють в Україні, що не відповідає положенням ст.ст. 15, 18 Декрету Кабінету Міністрів України № 46-93 від 10.05.1993 року „Про стандартизацію і сертифікацію” та виключає можливість визначення відповідно до ст.ст. 2, 10, 11, 37, 42 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність” допустимості його застосування для вимірювання швидкості з визначенням характеристик похибок (невизначеності вимірювань) та умов його експлуатації. В постанові також не зазначено в якому режимі працював цей прилад, не вказано будь-яких відомостей про його калібрування, метрологічну атестацію, дату повірки відповідно до ст. 28 цього Закону та не зазначено хто саме проводив фотофіксацію порушення Правил дорожнього руху, що не відповідає положенням п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України 13.11.2006 року № 1111, відповідно до яких до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та здали заліки з використанням цих приладів. Будь-які дані на підтвердження того, що особа, яка використовувала вказаний спеціальний прилад нагляду за дорожнім рухом та зафіксувала зазначене порушення, мала відповідний допуск до його використання, суду не надано.
Згідно зі ст. 8 Закону України „Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинна оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством. Для створення комплексної системи захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, використовуються засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації. Підтвердження відповідності та проведення державної експертизи цих засобів здійснюються в порядку, встановленому законодавством.
Відомості про те, що спеціальний технічний засіб фіксації порушень правил дорожнього руху „Візир'" надавався органами ДАІ України до Держспецзв'язку для проведення державної експертизи або сертифікації, має відповідний сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок у сфері технічного захисту інформації в оскаржуваній постанові відсутні та докази на підтвердження цього відповідачем суду не надані.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 69 КАС України визначено поняття доказів, якими у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами, а зокрема відповідачем Білим О.О., який в заяві заперечував проти задоволення позову, будь-яких доказів щодо правомірності винесеної зазначеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано, будь-які докази, що підтверджують його винність у вчиненні вказаного в постанові правопорушення, в матеріалах справи відсутні. З доданих до постанови фотокарток не вбачається в якій місцевості зафіксоване правопорушення і чи було це в зоні дії знаку «зупинку заборонено».
У відповідності до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова АЕ № 087147 по справі про адміністративне правопорушення від 03.12.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП винесена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема норм КпАП України, і вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, тому зазначена постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Керуючись ст. ст. 252, 256 КпАП України, ст. ст. 11, 71, 159, 161-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії АЕ № 087147 від 03.12.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП визнати протиправною та скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви на апеляційне оскарження, чи шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до апеляційного суду.
Суддя (підпис) Т.О. Кудрявцева