ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.09.10 р.                                                                                    Справа № 6/51                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Спільного Українсько-Польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Валерія” м.Горлівка, Донецької області

до  відповідача-1: Східної митниці м.Донецьк

до відповідача-2: Управління Державного казначейства України в Донецькій області м.Донецьк

за участю третьої особи: Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 м.Донецьк

про стягнення 48016,51грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Субботіна С.М. – директор

від  відповідача: 1. Костиркіна Г.В. – за дов., 2. не з’явився

від третьої особи: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: у судовому засіданні 13.09.2010р. було оголошено перерву до 14.09.2010р. відповідно до ст.77 ГПК України

          Позивач, Спільне Українсько-Польське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Валерія” м.Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Східної митниці м.Донецьк та Управління Державного казначейства України в Донецькій області м.Донецьк про стягнення шкоди, заподіяної відповідачами, в розмірі 48016,51грн.

          Під час первісного розгляду справи позивач у заяві від 24.04.2008р. просив стягнути з відповідачів суму відшкодування шкоди в розмірі 120692,84грн.

          Рішенням господарського суду Донецької області від 30.04.2008р. позовні вимоги Спільного Українсько-Польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Валерія” про стягнення шкоди, яка випливає з надмірно сплачених коштів в сумі 120692,84грн. задоволені.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 30.04.2008р. скасовано та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 25.08.09р., на підставі ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу передано на розгляд судді Манжур В.В.

          Ухвалою від 31.08.2009р. справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

          Під час нового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами  не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що саме з вини відповідальних працівників Східної митниці позивачу завдана шкода в розмірі 120692,84грн., яка виникла у зв’язку з вимушеною сплатою СП ТОВ „Валерія” коштів, що складають різницю між тими, які позивач сплатив за здійснення митного оформлення і тими, які задекларував в первісній вантажній митній декларації і повинен був сплатити відповідно до вимог діючого законодавства.

          Відповідач-1 під час нового розгляду справи надав до суду пояснення від 09.09.09р., в яких зазначив, що заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на безпідставність заявлених позивачем вимог.

Відповідач-2 у поясненнях від 28.09.2009р. зазначає, що позивачеві необхідно визначитися з позовними вимогами.

          Скасовуючи рішення господарського суду Донецької області від 30.04.2008р., Вищий господарський суд України в постанові зазначає, що під час нового розгляду даної справи суду першої інстанції слід надати позивачу можливість уточнити позовні вимоги, їх предмет (стягнення безпідставно отриманих коштів чи відшкодування шкоди) та процесуальні підстави їх пред’явлення, оскільки саме від цього залежить розгляд даної справи в порядку господарського чи адміністративного судочинства, а також в разі наявності підстав слід вирішити питання про припинення провадження у справі.

          Так, з метою надання позивачеві можливості для уточнення позовних вимог та визначення їх предмету та процесуальних підстав їх пред’явлення, суд неодноразово відкладав розгляд справи.

          Позивачем до суду подана заява від 01.09.2010р., в якій він просить стягнути безпідставно стягнуті кошти в розмірі 120692,84грн. Однак, в поясненнях, наданих до суду 10.09.2010р., позивач вже просить стягнути шкоду в розмірі 120692,84грн.

Однак, відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010р.  № 2453-VI,  позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У даному випадку до початку розгляду господарським судом даної справи по суті позивач не скористався своїм правом щодо зміни предмету або підстав позову шляхом подання письмової заяви, отже суд розглядає вимоги, викладені позивачем у заяві від 24.04.2008р. про відшкодування шкоди в розмірі 120692,84грн.

Ухвалою від 28.09.2009р. провадження у справі було зупинено, у зв’язку з подачею Спільним Українсько-Польським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Валерія” позову до Східної митниці, за участю третьої особи - Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, про визнання незаконною відмови в прийнятті митної декларації та визнання недійсними карток відмови.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, суд ухвалою від 18.06.2010р. поновив провадження у справі та призначив до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

28.10.2007р. та 04.11.2007р. до відділу митного оформлення № 1 Східної регіональної митниці на адресу Спільного Українсько-Польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Валерия” надійшли платформа-підіймальник вишка моделі ITALJIB 38, заводський номер НОМЕР_4,1998р. випуску та автомобіль вантажної моделі Scania P94-260, номер шасі НОМЕР_5, 2000р. випуску, згідно контракту №3 від 30.07.2007р. укладеного між СП ТОВ “Валерия” та Польською фірмою Prima-Bis s.c”. А також, платформа-підіймальник вишка моделі Simon VT400, заводський НОМЕР_6, 1996р. випуску згідно контракту №4 від 18.09.2007р. укладеного між СП ТОВ “Валерия” та Польською фірмою “P.P.U.H.Elektro-Instal”, автомобіль вантажної моделі Volvo (S)FM12, номер шасі НОМЕР_7, 2000р. випуску, згідно контракту №3 від 30.07.2007р. укладеного між СП ТОВ “Валерия” та Польською фірмою Prima-Bis s.c”.

Вказані вантажі надійшли до м.Донецька самоходом (зі встановленим на шасі вантажного автомобіля для транспортування, не в заводських умовах, підіймальником гідравлічним: платформою-вишкою), згідно окремим інвойсам:

- на вантажний автомобіль №64/10/Е/2007 від 19.10.2007р. за ПП №700000016/7/711243 від 23.10.2007р., загальною вартістю 21 750 євро;

- на платформу підіймальник-вишку №63/10/Е/2007 від 19.10.2007р. за ПП №700000016/7/711242 від 23.10.2007р., загальною вартістю 57 000 євро;

- на платформу  підіймальник-вишку Simon VT400 №1/2007 від 22.10.2007р. за ПП №700000016/7/711473 від 31.10.2007р., загальною вартістю 75 000 євро;

          - на вантажний автомобіль Volvo (S)FM12 №66/10/Е/2007 від 25.10.2007р за ПП. №700000016/7/711472 від 31.10.2007р., загальною вартістю 21 900 євро.

З метою митного оформлення вантажів позивач звернувся до СПД ОСОБА_1, в результаті чого 25.09.2007р. між Спільним Українсько-Польським підприємством у формі ТОВ “Валерия” та декларантом СПД ОСОБА_1 був укладений договір-доручення на митне оформлення вантажів за № 19, згідно умов якого ОСОБА_1 було доручено представляти інтереси СП ТОВ “Валерия” в митних та інших державних органах України, при здійснені зовнішньоекономічної діяльності, а також їй були передані транспортні засоби, які декларуються, усі документи, які необхідні для митного контролю та митного оформлення вантажів.

Як пояснив позивач, він заздалегідь, ще до укладання контрактів консультувався з фахівцями Східної регіональної митниці, щодо найменування вантажу, його вартості, процедури ввезення на територію України та митного оформлення. Декларантом було запропоновано звернутися до фахівців Донецької торгово-промислової палати та до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз для визначені коду вантажу.  

Тому, позивач звернувся до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням визначити код УКТ ЗЕД, а також провести автотовароведчеське дослідження автомобілів марки Volvo, Scania. Згідно висновкам спеціаліста Донецького НДІ судових експертиз ОСОБА_4 за №5295/27 від 30.10.2007р. та №760/27 від 25.02.2008р. на підставі технічних характеристик та року випуску автомобіля марки  Scania код УКТ ЗЕД становить - 8704 22 99 00 автомобілі вантажні з повною масою більше 5т, але не більше 20т, що були в експлуатації, автомобіля марки Volvo код УКТ ЗЕД становить - 8704 22 99 00.

31.10.2007р. та 06.11.2007р. позивач звернувся до Донецької торгово-промислової палати (далі ТПП) по визначенню коду УКТ ЗЕД. Спеціаліст Донецької ТПП дійшов висновку, що дорожньо-транспортні засоби марки Scania та Volvo є по типу вантажними, коди УКТ ЗЕД становлять –8704 23 99 00 за висновками №6546/1 від 01.11.2007р., №6643/1 від 08.11.2007р. Згідно висновку №6643/2 від 08.11.2007р. код УКТ ЗЕД платформи-підіймальника вишки моделі Simon- 8426 91 90 00, код УКТ ЗЕД платформи-підіймальника моделі ITALJIB 38-8426 91 90 00, згідно висновку №6546/2 від 02.11.07р.

02.11.2007р. до відділу митного оформлення № 1 Східної регіональної митниці декларантом ОСОБА_1, що діяла в інтересах позивача, були заявлені ввізні митні декларації типу “ІМ 40”:

1. №700000002/7/31582 на вантаж (автомобіль вантажний з двигуном внутрішнього згорання, моделі „Scania”, номер шасі НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_1, загальною вагою нетто 8500кг, загальною митною вартістю 158418,63грн., ставка мита за яким становить 20%);

2. №700000002/7/31580 на вантаж (підіймальник гідравлічний: платформа вишка, моделі ITALJIB 38, заводський номер НОМЕР_4, загальною вагою нетто 11900кг, загальною митною вартістю 415 166грн. 06коп., ставка мита за яким становить 2%).

В графі № 33 ввізної митної декларації заявлений код товару за УКТ ЗЕД на вантажний автомобіль – НОМЕР_2, на підіймальник гідравлічний –НОМЕР_3.

Вказаний вантаж надійшов на адресу СП ТОВ “Валерия” від підприємства s Prima-Bis s.c”, згідно укладеного між ними контракту №3 від 30.07.2007р. на поставку вказаного товару.  

Також, позивач 14.11.2007р. звернувся до митного органу із заявою про надання дозволу на подання тимчасової декларації. 23.11.2007р. до відділу митного оформлення №1. Декларантом ОСОБА_1 були подані тимчасові митні декларації №700000002/7/034206 на автомобіль вантажний з двигуном внутрішнього згорання моделі Volvo, шасі номер НОМЕР_7, двигун номер D12C-170035A, вагою 8000кг, код УКТЗЕД 870423 99 00, ставка мита –20%; №700000002/7/034204 на підіймальник гідравлічний платформа вишка, моделі Simon-Cellа, заводський №1062, вагою 19000кг, код УКТЗЕД НОМЕР_3, ставка мита –2%.   

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.01р.                    № 2371-ІП “Про митний тариф України” в редакції Закону від 31.05.2007р. №1109-У, а саме з врахуванням основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Згідно рішень про визначення коду товару відділу номенклатури та класифікації товарів Східної регіональної митниці (далі ВН та КТ СРМ) № КТ-700-143-4532-07 від 04.12.2007р.,         № КТ-700-143-4533-07 від 04.12.2007р., № КТ-700-270-08 від 04.02.2008р., КТ-700-271-08 від 04.02.2008р. було визначено, що вказані вантажі слід декларувати, як автомобілі вантажні спеціального призначення, обладнані гідравлічною підіймальною платформою, який призначений для підіймання людей та матеріалів при проведенні будівничо-монтажних робіт за кодом УКТ ЗЕД-8705909090, ставка мита за яким становить 10%. На підставі зазначених рішень митним органом були видані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і ТЗ через митний кордон України.

У відношенні ОСОБА_1 уповноваженими посадовими особами Східної регіональної митниці були складені протоколи від 11.12.2007р. про порушення митних правил, передбачених ст.340 Митного кодексу України.

          Постановами Київського районного суду м.Донецька від 19.12.20007р. провадження по адміністративним справам № 3-18526/07 та №3-18527/07 відносно ОСОБА_1 за ст.340 Митного кодексу України закрито, у зв’язку з відсутністю в діях декларанта складу адміністративного правопорушення.

                  Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на положення ст.ст.22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст.224-229 Господарського кодексу України, та на те, що саме з вини відповідальних працівників Східної регіональної митниці завдана позивачу шкода у сумі 120 692грн. 84коп., яка виникла у зв’язку з вимушеною сплатою СП ТОВ “Валерия” коштів, що складають різницю між тими, які позивач сплатив за здійснення митного оформлення і тими, які задекларував в первісній вантажній митній декларації і повинен був сплатити відповідно до вимог діючого законодавства.

          Згідно з ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою. яка її завдала.

          Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

          За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

          Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Саме на позивачеві лежить обов’язок довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

          Із матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду справи № 2-а-15695/09/0570 рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2009р. у позові Спільного Українсько-Польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Валерія” до Східної митниці, за участю третьої особи - Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, про визнання незаконною відмови в прийнятті митної декларації та визнання недійсними карток відмови відмовлено в повному обсязі. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010р. рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2009р. залишено без змін.

Під час нового розгляду справи до суду не було надано нових документів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Отже позивачем не доведений факт наявності причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями (рішенням) митного органу при здійсненні ним своїх повноважень та завданою шкодою. Картки відмови № 700000002/2008/000029 та   № 700000002/2008/000028, складені Східною митницею під час приймання товару, є чинними на момент вирішення справи № 6/51, а отже відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, вимоги позивача щодо відшкодування шкоди в розмірі 120692,84грн. не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом    на позивача.

На підставі ст.ст. 22, 525, 615, 1166 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

          У задоволенні позовних вимог Спільного Українсько-Польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Валерія” м.Горлівка, Донецької області до відповідачів, 1) Східної митниці м.Донецьк, 2) Управління Державного казначейства України в Донецькій області м.Донецьк, про відшкодування шкоди в розмірі 120692,84грн. – відмовити.

          У судовому засіданні 14.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                              

Повний текст рішення складений та підписаний 20.09.2010р.