Справа № 10-66/2007 Головуючий І інстанції: Валевач М.М.
категорія - скарга Доповідач: Баглай І.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати з
кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області у складі:
головуючого судді Баглая І.П.,
суддів Білоброва В.Д., Шахової О.Г.,
з участю прокурора Домашенко Ю.М.,
адвоката ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2. на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2007 року щодо ОСОБА_1
Цією постановою було частково задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову від 12 березня 2007 року слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Чернігівській області Чуйко В.В. в частині порушення кримінальної справи за фактом незаконного використання підроблених марок акцизного збору, за фактом незаконного виготовлення алкогольних напоїв шляхом використання обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, а також за фактом службового підроблення, що виразилося у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складання та подальшу видачу, за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 366 КК України.
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про скасування постанови слідчого з ОВС СВ ИМ ДПА в Чернігівській області Чуйко В.В. від 12 березня 2007 року про порушення кримінальної справи щодо нього. Мотивував відсутністю, на час порушення кримінальної справи, у органів досудового слідства даних, які б вказували на наявність в його діях ознак інкримінованих злочинів.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 частково, суд зазначив, що у органів досудового розслідування були всі приводи та підстави для порушення кримінальної справи, проте зміст постанови про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам ч. 2 ст. 98 КПК України, оскільки справа була порушена як відносно ОСОБА_1 так і по факту скоєних злочинів, що, на думку суду, суперечить вимогам КПК та Постанові Пленуму Верховного Суду України № 1 від
11.02.2005 року „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи".
Не погоджуючись з постановою суду, адвокат ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_1, подав апеляцію, в якій просив постанову скасувати, задовольнити скаргу ОСОБА_1 та скасувати зазначену постанову слідчого від 12.03.2007 року про порушення кримінальної справи. Вважає, що, на час порушення кримінальної справи, не було достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу якогось злочину. Зазначає, що останній не був відповідальним за отримання марок акцизного збору та їх видачу безпосередньо працівнику на розливно-мийну дільницю, не мав відношення до маркування продукції. Вказує, що в постанові про порушення справи не зазначено на підставі яких доказів або даних слідчим було встановлено, що саме ОСОБА_1 використовував підроблені марки акцизного збору.
Заслухавши доповідача, прохання адвоката задовольнити апеляцію, думку прокурора про її необґрунтованість, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Як видно із представлених апеляційному суду матеріалів кримінальної справи, 10 січня 2006 року було порушено кримінальну справу за ознаками ч. 2 ст. 204 КК України за фактом незаконного виготовлення алкогольних напоїв з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, (т. 30 а.с. 8)
15 травня 2006 року було порушено кримінальну справу за ознаками ч. 1 ст. 216 КК України за фактом незаконного використання підроблених марок акцизного збору, (т. 30 а.с. 12)
12 березня 2003 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за фактами незаконного використання підроблених марок акцизного збору, незаконного виготовлення алкогольних напоїв з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, а також за фактом службового підроблення, що виразилося у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та подальшій видачі за ознаками ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 366 КК України (т. 30 а.с. 406)
Суд, в своїй постанові, зазначив, що знайшла своє підтвердження наявність у слідчого законних приводів та підстав для порушення кримінальної справи і при цьому вимоги ст. 94, ч. 1 ст. 98 КПК України порушено не було. Але, на думку суду, не можна порушувати справу за фактом щодо певної особи.
Між тим, як видно із матеріалів кримінальної справи, постанови про порушення кримінальної справи за фактами незаконного використання підроблених марок акцизного збору, незаконного виготовлення алкогольних напоїв з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, були винесені ще в 2006 році і ніким не оскаржувалися.
В постанові суду першої інстанції не зазначено на підставі яких саме матеріалів, поданих до суду та ним досліджених, було прийнято рішення слідчим про порушення справи.
Також, відповідно до ч. 16 ст. 236-8 КПК України, за результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою або залишає скаргу без задоволення, або задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи і виносить постанову про відмову в порушенні справи.
Суд першої інстанції частково задовольнив скаргу ОСОБА_1, чим вийшов за межі повноважень, наданих йому законом, постановивши рішення не передбачене ст. 236-8 КПК України.
Крім того, в своїй скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову саме щодо особи, а питання про скасування постанови в частині порушення кримінальної справи по факту злочинів не ставив. Отже суд вийшов за межі вимог викладених у скарзі.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію адвоката ОСОБА_2., в інтересах ОСОБА_1, задовольнити частково.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2007 року про часткове задоволення скарги ОСОБА_1скасувати.
Справу повернути в Новозаводський районний суд м. Чернігова на новий судовий розгляд в іншому складі суду.