Справа № 11-176\2007 р. Головуючий у 1 інстанції - Ковалюх В.М.
Категорія - ст. 187 ч. 1 КК України. Доповідач - Оседач М.М.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 квітня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Оседача М.М.
суддів - Салая Г.А., Акуленко С.О.
при секретарях - Масловій О.В., Олійник О.М.
з участю прокурора - Лисуна С.І.
потерпілої - ОСОБА_2
виправданої - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Бахмацького району на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженку с Фастовці Бахмацького району Чернігівської області, жительку АДРЕСА_1 громадянку України, з неповною середньою освітою, розлучену, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не працюючу, раніше судиму 22 лютого 2006 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ст. 185 ч. 1 К України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від покарання звільнена з іспитовим строком 2 роки, -
виправдано за ст. ст. 186 ч. 2, 187 ч. 1 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні грабежу, поєднаного з насильством, яке є небезпечним для життя та здоровя та розбійному нападі, вчинених нею за наступних обставин.
В середині квітня 2006 року близько 13 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку ОСОБА_2, що розташований в с Грушівка Бахмацького району Чернігівської області, з метою заволодіння грошима підійшла до останньої та з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я, і яке виразилось у притискуванні ОСОБА_2 до стіни, спричинила їй фізичну біль та з кишені фартуха потерпілої повторно відкрито заволоділа грошима в сумі 370 грн.
15 вересня 2006 року близько 10 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, неподалік с Грушівка, Фастовецької сільської ради Бахмацького району, з метою заволодіння чужим майном, наздогнала ОСОБА_2, напала на неї, наносячи при цьому удари руками по тілу, голові та вкусила в ногу останню. Після заподіяння потерпілій легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя ОСОБА_1 заволоділа належними ОСОБА_2 грошима в сумі 320 грн.
Постановляючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу злочину, суд своє рішення мотивував тим, що покази підсудної, потерпілої та свідка ОСОБА_3, які дані в судовому засіданні, а також досліджені матеріали кримінальної справи не доводять винність підсудної у вчиненні інкримінованих їй злочинів.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, визнавши ОСОБА_1 винною у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 186 ч. 2, 187 ч. 1 КК України, з призначенням покарання в межах санкції даних статей. В підтвердження доводів апеляції прокурор посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Вважає, що судове слідство по даній справі є неповним та таким, що проведено однобічно. Мотивує це тим, що в судовому засіданні не були взяті до уваги покази ОСОБА_1, які вона давала під час досудового слідства, як не в повній мірі враховані і покази потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3. На думку апелянта, судом не було з'ясовано причини істотних протиріч у показах вказаних осіб, а також не дана належна юридична оцінка всім свідченням, які були дані ними як під час досудового, так і судового слідства.
Заслухавши доповідача по справі, пояснення виправданої ОСОБА_1, яка заперечувала проти доводів апеляції та просила залишити вирок суду без змін, прокурора, що висловився на підтримання поданої апеляції, потерпілої, яка погодилась з позицією державного обвинувача, дослідивши матеріали кримінальної справи в ході проведеного повного судового слідства та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію такою, що підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Проведеним по справі повним судовим слідством встановлено наступне.
В середині квітня 2006 року близько 13 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку ОСОБА_2, що розташований в с Грушівка Бахмацького району Чернігівської області, з метою заволодіння грошима підійшла до останньої та з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я, і яке виразилось у притискуванні ОСОБА_2 до стіни, спричинила їй фізичну біль та з кишені фартуха потерпілої повторно відкрито заволоділа грошима в сумі 370 грн.
15 вересня 2006 року близько 10 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, неподалік с Грушівка, Фастовецької сільської ради Бахмацького району, з метою заволодіння чужим майном, наздогнала ОСОБА_2, напала на неї, наносячи при цьому удари руками по тілу, голові та вкусила в ногу останню. Після заподіяння потерпілій легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя ОСОБА_1 заволоділа належними ОСОБА_2 грошима в сумі 320 грн.
Виправдана ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих ній злочинах не визнала, пояснюючи, що вона мешкає в даний час в будинку ОСОБА_2 в с Грушівка Бахмацького району разом своїм співмешканцем -ОСОБА_3 Приблизно в першій декаді 2006 року мати її співмешканця отримала пенсію, яку та заховала десь на подвір'ї господарства, а сама поїхала до дочки в м. Київ на тривалий час. Знаючи про наявність такої схованки, вона в дровах знайшла гроші, які разом зі своїм співмешканцем витратила на спиртне та продукти харчування, а решту роздала як борги. Приблизно в середині вересня 2006 року їй повідомив співмешканець про необхідність забрати гроші у матері, які та отримала за його пай та знову наче б то вирушила в напрямку міста. Переслідуючи мету лише повернення грошей своєму співмешканцю, неподалеку с Грушівка вона наздогнала ОСОБА_2 та почала умовляти ту про необхідність повернення коштів. ОСОБА_2 відмовилась від її вимоги та почала кричати, а вона, штовхнувши останню, забрала гроші, які були сховані у взутті. Ніяких тілесних ушкоджень вона не наносила та не кусала потерпілу, доповнюючи при цьому, що напередодні з потерпілою у неї мав місце конфлікт, в результаті якого вона вкусила за ногу ОСОБА_2. Повернувшись додому, вона поклала гроші у верхній одяг свого співмешканця, де вони і були вилучені працівниками міліції. Вину визнає лише в крадіжці грошей у квітні 2006 року, заперечуючи свою вину в розбійному нападі на потерпілу, мотивуючи свої дії виконанням вказівок співмешканця про повернення належних йому коштів.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що вона мешкає в своєму будинку в с Грушівка Бахмацького району разом з сином та його співмешканкою - ОСОБА_1, з якою неодноразово в неї виникали сварки, причиною яких було вживання останньою спиртних напоїв, на грунті чого та забирала кошти з її пенсії. На початку квітня 2006 року, перебуваючи в своєму будинку, маючи при собі отримані як пенсія грошові кошти, до неї підійшла ОСОБА_1, яка, будучи обізнаною про місцезнаходження грошей, спочатку штовхнувши її, а потім притиснувши до стіни вийняла з кишені фартуха належні їй гроші в сумі 370 грн., з якими тут же зникла з будинку.
15 вересня 2006 року зранку вона вирішила поїхати до своєї дочки, для чого взяла належні їй гроші в сумі 370 грн. та пішла в напрямку залізничної станції. Несподівано за селом її наздогнала ОСОБА_1 та почала вимагати передачі грошей. Боячись, що ОСОБА_1 відбере в неї гроші, вона непомітно заховали їх в тапочок, а остання почала застосовувати до неї силу -штовхнула та стала наносити удари руками по голові, а потім вкусила за праву нижню кінцівку. Заволодівши всіма грошима, ОСОБА_1 зникла в напрямку села, а вона приїхала до Бахмацького райвідділу міліції, де і повідомила про скоєне. Доповнила, що гроші були особисто її і не належали сину, а покази в суді першої інстанції вимушена була змінити, боячись при цьому як ОСОБА_1 так і свого сина.
Категорично стверджувала, що перший раз, ОСОБА_1, застосувавши фізичну силу в її будинку протиправно заволоділа грошима в сумі 320 грн, а у вересні 2006 року заподіявши тілесні ушкодження заволоділа коштами в сумі 370 грн.
Свідок ОСОБА_3 показав у суді, що йому особисто невідомо ніяких подробиць про заволодіння в квітні 2006 року грошима матері його співмешканкою, від якої лише чув про те, що гроші вона знайшла. Щодо заволодіння грошовими коштами матері в вересні того ж року, вказував, що він давав вказівку ОСОБА_1 забрати належні йому гроші, про те подробиці таких дій останньої йому невідомі.
Таким чином, аналізуючи покази вказаних осіб в суді апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна та розбійному нападі, оскільки таке обвинувачення знайшло своє повне підтвердження.
До такого висновку колегія суддів прийшла на підставі аналізу таких доказів.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні беззаперечно вказала на ОСОБА_1 як на особу, яка шляхом застосування сили заволоділа в
належному їй будинку грошима, а в послідуючому, заподіявши тілесні ушкодження біля с Грушівка Бахмацького району заволоділа і іншими грошовими коштами. Аналогічні покази потерпіла давала на протязі всього досудового слідства. Пояснювала зміну своїх показів у суді першої інстанції за обставин, коли боялась протиправних дій як з боку ОСОБА_1, так і свого сина.
У суду відсутні підстави піддавати такі свідчення сумніву, тому їх слід вважати достовірними, та такими, що спростовують твердження виправданої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 про правомірність дій першої при заволодінні грошима.
Такі пояснення потерпілої в повній мірі узгоджуються з показами на досудовому слідстві самої ОСОБА_1, яка, починаючи з дачі пояснень і до моменту оголошення про закінчення досудового слідства та пред'явлення матеріалів, в логічній послідовності пояснювала про протиправне заволодіння грошима ОСОБА_2, вказуючи при цьому на такі подробиці, які могли бути відомими тільки їй, жодного разу не вказавши про те, що з тих чи інших причин могла себе обмовити. Не є переконливими і твердження в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 про те, що у всіх своїх поясненнях вона визнавала себе винною в інкримінованих злочинах, оскільки їй було все рівно, а в подальшому вказала про свій хворобливий стан при дачі таких показів.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5. пояснили у суді, що вони, як працівники міліції, безпосередньо, після подачі ОСОБА_2 заяви про вчинення злочину щодо неї, спілкувались з нею, при цьому вона вказувала на ОСОБА_1, як на особу, яка напала на неї та забрала гроші. Вони ж доповнювали, що при опитуванні та послідуючих допитах, ОСОБА_1 добровільно вказувала на обставини, за яких вона, спочатку у квітні, а потім у вересні 2006 року заволоділа грошима і такі її пояснення повністю співпадали з поясненнями потерпілої ОСОБА_2. Фізичний стан ОСОБА_1 був звичайний, як і її поведінка.
За таких обставин, покази потерпілої ОСОБА_2 та покази ОСОБА_1, які були дані нею на протязі всього досудового слідства колегія суддів кладе в основу обвинувального висновку на ряду з іншими доказами, які доводять винуватість останньої в інкримінованих їй злочинах.
Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 15 вересня 2006 року, в кімнаті будинку за місцем проживання ОСОБА_1 в с Грушівка Бахмацького району виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 264 грн.( а.с. 12).
За висновком судово - медичної експертизи № 343 від 5 жовтня 2006 року, у ОСОБА_2 мались тілесні ушкодження у вигляді кусаної рани правої ноги, гематоми на правому оці, поверхнева рана на потилиці. Кусані рани спричинені від дії тупо загострених предметів і могли бути утворені від дії людських зубів, а всі інші пошкодження спричинені від дії тупих твердих предметів і по ступеню тяжкості, як кожне окремо, так і обидві разом відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я ( а.с. 29, 30).
Аналізуючи в сукупності добуті в ході досудового та судового слідства докази, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції невірно встановлені та однобічно досліджені фактичні обставини скоєння злочинів, внаслідок чого постановлено незаконний та необгрунтований доказами виправдувальний вирок суду щодо ОСОБА_1, в зв'язку з чим він підлягає скасуванню з постановлениям обвинувального вироку.
Злочинні дії ОСОБА_1, які виразились в повторному відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілої та нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров"я особи, яка зазнала нападу слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2 та 187 ч.І КК України.
Обираючи вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, їх тяжкість, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується негативно, обставинами, що обтяжують її покарання колегія суддів визнає - рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку та особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, колегія суддів враховує те, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває двоє неповнолітніх дітей та конкретні обставини скоєння нею злочинів, які були вчинені на грунті родинних неприязних стосунків з потерпілої, а тому такі обставини слід визнати такими, що пом'якшують її покарання.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі, але в мінімальних термінах, визначених більш тяжкою статтею закону, приєднавши до покарання частину не відбутого покарання за попереднім вироком - один місяць позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів, -
ЗАСУД ИЛА:
Апеляцію помічника прокурора Бахмацького району задовольнити.
Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
ОСОБА_1 визнати винною за ст.ст. 186 ч.2 та 187 ч.І КК України та призначити покарання: за ст.. 186 ч.2 КК України - чотири роки позбавлення волі; за ст.. 187 ч.І КК України - три роки позбавлення волі.
Керуючись ст.. 70 ч.І КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст.. 71 КК України до визначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком суду від 22 лютого 2006 року та остаточно призначити до відбування ОСОБА_1 покарання у вигляді чотирьох років і одного місяця позбавлення волі.
До набрання чинності вироку залишити ОСОБА_1 попередній запобіжний захід - підписку про невиїзд.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з часу її фактичного затримання.
Речові докази по справі - гроші в сумі 264 грн. після вступу вироку в законну силу залишити в розпорядженні законного володільця - потерпілої ОСОБА_2
На вирок протягом одного місяця з моменту його проголошення може бути подана касаційна скарга та внесено касаційне подання до Верховного Суду України через апеляційний суд Чернігівської області.