СПРАВА № 2-571/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2010 року               Калинівський районний суд Вінницької області

в складі : головуючого         Павленко І.В.      

при секретарі                         Жовтій С.В.,                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з  даним позовом, стверджуючи, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  він відноситься до категорії громадян з правовим статусом «діти війни»  і відповідно ст. 6 цього Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії у 2007 році йому  не виплачувалось, просить стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області на його користь не виплачену соціальну державну допомогу в сумі 1080 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги змінив, просив суд  зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області нарахувати та виплатити на його користь недоплачену щомісячну доплату  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  починаючи з 6 травня 2007 року до 6 травня 2010 року.

Представник відповідача по дорученню Клюс Н.І. змінені позовні вимоги не визнала, вважає, що Управління Пенсійного фонду у Калинівському районі діє правомірно та в межах чинного законодавства, будь-яких прав, свобод та інтересів позивача не порушено, тому просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Суду пояснила, що при визначенні права на пенсію Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області керується Законом України «Про соціальний захист дітей війни України»  від 18.11.2004 року, з гідно ст.6 якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до п.12 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та внесених до нього змін з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом на 2007 рік було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Після винесення рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким визнано  неконституційним положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про призупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Урядом не прийнято жодного нормативно-правового акту, отже Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі не мало законних підстав і можливості виплачувати вищезгадану надбавку.

Згідно п.п. 3, 4 ст.22 Бюджетного кодексу України управління отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет. Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління Пенсійного фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет.  

Аналогічна ситуація була в 2008 році. Порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» знов залишився неврегульованим.

      Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 грн., з 1 липня – 48,2 грн. та з 1 жовтня – 49,8 грн.   Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється відповідно до даної Постанови КМУ –  єдиного нормативно-правового акту, який регулює дане питання.  Дана норма діяла і була застосована в 2009 році.

    Стаття 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає мінімальний розмір пенсії за віком, але частина 3 статті 28 зазначає, що «розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, та не може застосовуватися для розрахунку підвищення до пенсії».

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення по таких підставах.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1  отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне  довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни, суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку, нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» з 6 травня 2007 року по 6 травня 2010 року, суд вважає їх підлягаючими задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік»   ніяких змін до Закону «Про соціальний захист дітей війни»  не вносилось.    

Тобто, при нарахуванні,  перерахунку та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» позивачу за 2007-2010 роки відповідач також повинен діяти згідно вимог ст.6 «Про соціальний захист дітей війни» від  18.11.2004 року, якою встановлюється розмір такої доплати у відповідності до 30% мінімальної пенсії за віком.  

Наявність такого права у позивача гарантується Конституцією України.    

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001, і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.    

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.    

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.    

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.    

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.    

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №12/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.  Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.    

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням –забезпечення призначення та виплати пенсії.    

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.    

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.    

Таким чином, суд дійшов до висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивачці, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області – за місцем проживання позивача.  

Відповідач у запереченнях посилається на положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частиною 3 якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тобто, як зазначає відповідач, ця норма забороняє застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею, для визначення розмірів пенсій відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Це посилання є хибним, оскільки у ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказано, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, положення ч.1 ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни».    

    Таким чином, суд вважає, що позов обгрунтований, підставний та такий, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року , ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

            Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області нарахувати та виплатити на користь позивача ОСОБА_1  недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну доплату відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 6 травня 2007 року до 6 травня 2010 року.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: