Справа №2-11275/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

          14   вересня 2010 року                                                        

    Приморський районний суд міста Одеси у складі:

         головуючого судді Домусчі Л.В.

         при секретарі- Ларіна Т.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа КП „ОМБТІ та РОН” про визнання права власності на реконструйовану будівлю,

                                                               У С Т А Н О В И В:

         Позивачка звернулась в суд з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності на реконструйовані приміщення, обґрунтовуючи це тим, що вона  є власником квартир № 7, 56, 58, нежилого приміщення офісу-магазина загальної площею 1950,7 кв.м., нежилого офісного приміщення №550 загальною площею 588,9 кв.м., нежилого приміщення горища №512 загальною площею 41,2 кв.м. що знаходяться в літ.»А» будинку АДРЕСА_1  на підставі укладених договорів, що знаходились на час придбання в аварійному стані та потребували негайного ремонту та переобладнання. Про це їй було відомо оскільки їй тривалий час належала одна із квартир в цьому будинку.

 Позивачка зверталась до виконкому Одеської міської ради,  однак на численних прийомах посадові особи виконкому міськради відповідали відмовою на проведення реконструкції та переведення до не житлового фонду,  мотивуючи це відсутністю акта про введення в експлуатацію будівлі,  хоча ці приміщення існують з 60-х років (побудовані в той же час,  що і основна житлова будівля, до якої вони належать), а відповідно до листа Державного комітету будівництва,  архітектури та житлової політики України № 12/5-126 від 23.03.1999 р. «Щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію»,  відносно об'єктів,  що були збудовані до 5 серпня 1992 року,  тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, і на цей час не прийняті в експлуатацію, одним з документів при їх реєстрації для оформлення права власності є висновок про технічний стан будинку (будівлі).

        Оскільки житлові приміщення знаходились в неналежному стані і потребувала негайного ремонту, позивачкою з метою поліпшення умов був проведений комплекс ремонтно-відновних робіт у в літ. «А» вказаного будинку, Після реконструкції відповідно до технічного заключення: загальна площа склала 4 016,44  кв. м., з яких основна площа 3142,45 кв. м., підсобна площа 873,99 кв. м .

           Відповідно до технічного заключення вказані приміщення придатні для подальшої експлуатації..

          Позивачка самостійно  зробила ремонт, згідно з проектною документацією, але Одеська міська рада відмовляється видати позивачці свідоцтво про право власності на реконструйовану будівлю.

           Оскільки мешканці сусідніх квартир не заперечують проти отримання позивачем права власності на реконструйовану будівлю, позивачка звернулась до суду з позовом про визнання права власності на реконструйоване приміщення з одночасним переведенням його до стану нежитлових.

           В попередньому судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі уточнивши їх і просила суд їх задовольнити. В подальшому позивачем надана суду заяву  про розгляд справи у її  відсутності.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про день, час і місце слухання справи сповіщалися належним чином, причини неявки суду не повідомили. На підставі ст. 169 ч.4 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Зі згоди  позивача на підставі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та перевіривши їх доказами суд прийшов до висновку про законність, обґрунтованість та доведеність позову та вважає його таким,  що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачу належить на праві власності : договору дарування від 13.11.2007р.-нежитлові приміщення офісу-магазину, загальною площею 1950,7 кв.м., договору дарування від 29.02.2008р. квартира №56 загальною житловою площею 50,0 кв.м. та підсобних приміщень, договору купівлі-продажу  від 29.02.2008р. квартира №58 загальною площею 49,1 кв.м., нежитлові офісні приміщення №550 загальною площею 588,9 кв.м., квартира №7 загальною площею 128,0 кв.м., нежитлове приміщення горища №512 загальною площею 41,2 кв.м..

  Позивачка володіє, користується та розпоряджається вказаними приміщеннями по вул. Єврейській 50 в м.Одесі,  регулярно сплачує податки і комунальні послуги, проводить поточний ремонт.

З метою поліпшення умов позивачкою був проведений комплекс ремонтно-відновних робіт у вказаному  будинку, які полягали у  переплануванні  внутрішніх приміщень; демонтажу внутрішніх самонесучих перегородок, а також конструкцій та елементів, які знаходились у ветхому технічному стані; улаштуванні та приєднанні до нежитлових приміщень, які розташовані в частині 1-го та 2-го поверхів, частини нежитлових підвальних приміщень, розташованих під нежитловими приміщеннями частини 1-го поверху; улаштуванні перекриття над підвалом; улаштуванні нових міжповерхових перекриттів; перекладу внутрідворової фасадної стіни; приєднання до нежитлових приміщень частини 1-го та 2-го поверхів квартир №7, 56,58, які розташовані на рівні 1-го та 2-го поверхів будинку; переобладнання горища над фасадним флігелем під третій поверх; переобладнанні нежитлових приміщень частини підвалу, квартир №7,56,58, третього поверху піж нежилі приміщення ; добудови додаткового мансардного поверху над всім будинком фасадного флігелю; прибудови зі сторони внутрідворового простіру додаткового будівельного об’єму до будинку фасадного флігеля;  ремонту та часткової заміни віконних та дверних заповнень; ремонту підлоги з повною заміною покриття, посиленню існуючих колон та фундаментів; повної заміни конструкцій даху та покрівлі з більш сучасних матеріалів; об’єднанні всіх нежитлових приміщень та квартир, які знаходяться в фасадному флігелю будинку, в одне єдине ціле будівлю з послідуючим пристосуванням його під нежитлову будівлю та ін.. Згідно класифікації діючих норм вказані роботи  відносяться до реконструкції.

Після реконструкції: загальна площа склала 4 016,44  кв. м., з яких основна площа 3142,45 кв. м., підсобна площа 873,99 кв. м  відповідно до технічного паспорту від 01.09.2010 р., виготовленого КП „ОМБТІ та РОН”.

Згідно технічного висновку про можливість збереження виконаної будівельної реконструкції в нежилих приміщеннях з приєднанням до них переобладнаних квартир № 7, 56, 58, добудови та надбудови  додаткового будівельного об’єму, розташованих в фасадному флігелі будинку АДРЕСА_2 з послідуючим їх об’єднанням в одну єдину будівлю та пристосуванням його під нежитлову будівлю - вказана будівля під літ. «А» чотирьохповерховий фасадний флігель, розташований по вул.. Єврейській, 50 в м.Одесі придатний до експлуатації  у відповідності з його функціональним призначенням.

Нежитлові будівлі відповідають вимогам діючих норм та правил протипожежного стану  об’єкту та знаходиться в «доброму» технічному стану.

Вказана будівля відповідає вимогам діючих  будівельних норм та правил, а саме СНіП 3.03.01-87 «Несучі та огороджуванні конструкції». Виконані роботи не впливають на основні параметри, що визначають експлуатаційну надійність будівлі: міцність, стійкість, жорсткість окремих конструкцій.

 Після реконструкції відповідають вимогам ДБН В 2.2 –15- 2005 «Житлові будівлі. Загальні положення», ДБН В. 2.2.9-00 «Громадські будівлі та споруди”, а також вимогам норм пожежної безпеки ДБН В.1.1-7-2002 «Протипожежна безпека об’єктів будівництва».

   Будівля обладнана необхідними інженерними мережами і приладами відповідно до вимог діючих норм і правил. Якість виконання будівельних робіт відповідає вимогам діючих будівельних норм і правил, зокрема ДБНіП 3.03.01 – 87 «Несучі і захищаючі конструкції». Таким чином, будівля може бути збережена для подальшої експлуатації у якості не житлової споруди.

Виконані роботи з реконструкції не мають негативних наслідків на основні параметри, що визначають експлуатаційну надійність будівлі в цілому і стосовно навколишніх споруд також та придатне для подальшої експлуатації.

    Оскільки перепланування житлових приміщень для розміщення в них офісів, контор, торгових організацій та для інших цілей непромислового характеру чинним законодавством не передбачено, але використання житлових приміщень в інших цілях допускається у разі визнання їх непридатними для проживання з подальшим переведенням їх у нежитлові, що регулюється статтею 8 Житлового кодексу УРСР та Постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.84 р. N 189 "Про порядок обстеження стану житлових будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень непридатними для проживання". Як встановлено судом, квартири, що належать на праві власності позивачці знаходилися в аварійному стані і можуть спричинити шкоду здоров’ю мешканців.  

  Таким чином, виконання робіт з перебудови та перепланування аварійних житлових приміщень у багатоквартирних будинках із подальшим використанням їх як нежитлових приміщень можливо і повинно здійснюватися за згодою співвласників будинку та без обмеження їх інтересів та житлових прав.

Також, суд приймає до уваги доводи позивачки про те, що реконструкцією жодних незручностей для відповідачів і інших мешканців будинку в користуванні існуючими приміщеннями не буде, оскільки влаштування додаткових самостійних сходових маршів та запасних виходів передбачено з останнього поверху у двір будинку, що відповідає всім будівельним та протипожежним нормам та стандартам.

Відповідно ч. 1-2  ст. 319 ЦК України власник володіє,  користується,  розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,  які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Відповідно ч. 5 зазначеної статті,  власник не може використовувати право власності на шкоду правам,  свободам та гідності громадян,  інтересам суспільства.

Відповідно ч. 2  ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі,  наданій йому для використання як єдиного цілого,  - за умови,  що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 386 ЦК України передбачається, що держава забезпечує рівний захист прав усіх  суб'єктів  права  власності.   Власник,   який  має  підстави  передбачати  можливість порушення свого права власності іншою особою,  може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій,  які можуть порушити його право,  або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

З таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Виконані роботи з реконструкції не мають негативних наслідків на основні параметри, що визначають експлуатаційну надійність будівлі в цілому і стосовно навколишніх споруд також.

Позивачка володіє, користується вищевказаними квартирами, регулярно оплачувала комунальні послуги, проводила поточний ремонт і тому за позивачкою повинне бути визнане право власності на реконструйовані приміщення. Крім позивачки на майно ніхто не претендує. Претензій з боку житлових органів і сусідів із приводу користування будівлею не пред'являється.

Крім того,  земельна ділянка,  на якій розташовані реконструйована будівля,  була виділена для експлуатації і обслуговування будинку за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 50,  тож,  вона використовується позивачем виключно за цільовим призначенням, а отже проведена реконструкція не порушує права третіх осіб та членів територіальної громади міста Одеси.

В даний час ОСОБА_1 не може реалізувати свої права власника відносно спірних нежитлових приміщень,  оскільки відповідно до  ст.  331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви власника,  разом з якою подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи,  що свідчать про встановлення,  зміну чи припинення речового права (п.п. 1 -5  ст.  18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»). У відповідності з п. 5 прикінцевих положень закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» до створення єдиної системи органів реєстрації прав,  а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації,  а в даному випадку КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації і реєстрації об'єктів нерухомості».

Відповідно п. 10 Переліку правовстановлювальних документів,  на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна,  який є Додатком № 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначено,  що правовстановлювальними документами,  на підставі яких органами БТІ проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно,  є рішення судів,  третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, суд вважає доводи про визнання  за ОСОБА_1 права власності на реконструйовану будівлю загальною площею 3967,5 кв. м., з яких основна площа 3935,1 кв. м., підсобна площа 16,4 кв. м та  корисної 3951,5 кв. м, розташовану по АДРЕСА_2 обґрунтованими та такими,що підлягають задоволенню.

Згідно до ч.3  ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність,  допустимість,  достовірність кожного доказу окремо,  а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищенаведеного,  керуючись ст. 41 Конституції України, керуючись  ст.  ст.  181,  182 ЦК України,   ст.  ст.  3,10, 15, 60, 169, 197, 209,  213,  214,  215,218,224,225 ЦПК України,   п.п. б п. 1,  п. 2  ст.  31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,  п. 5 прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»,  листа державного комітету будівництва,  архітектури та житлової політики України № 12/5-126 від 23.03.1999 року «Щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна,  на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію»,  Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно,  п. 5.7 розділу 5 Положення про прядок реконструкції вбудованих,  вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень в м.  Одесі,  затвердженого Рішенням Одеської міської ради № 2153-ХХІІІ від 17.04.2001 року,  суд -

                        ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи- Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на реконструйоване нежиле приміщення (фасадний флігель літ. А ) будинку АДРЕСА_2 загальною площею- 3967,5 кв.м., з яких основна-3935,1 кв.м., та підсобна-16,4 кв.м., корисна-3951,5 кв.м.

      Рішення є підставою для реєстрації в органах КП „МБТІ та РОН" права власності на зазначені приміщення  домоволодіння АДРЕСА_2  за ОСОБА_1.

           Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

        У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги .

      Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

                        Суддя:                                                                                        Л.В. Домусчі