Справа № 2-889/10

                                                            РІШЕННЯ

                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2010 року

          Красноперекопский міськрайонний суд  Автономної Республіки Крим

у складі:    головуючого судді  Мамаєвої О.В.,

                  при секретарі            Бєлковій Н.М. ,

 за участю позивача                                       ОСОБА_1,

представника позивача                                  ОСОБА_2,

відповідача                                                      ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в залі Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ПАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Групп” про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

      ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ПАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Групп” про відшкодування моральної та матеріальної шкоди , вказуючи, що 09.01.2010р.  о 17-40 год ОСОБА_3, рухаючись по автодорозі Херсон-Керч на 159 км+970м біля с.Воїнка Красноперекопського району АР Крим, управляючи автомобілем Renault Megane Classik, реєстрац. № НОМЕР_1, рухався зі швидкістю, що не забезпечує безпеку, з врахуванням видимості та напрямку руху, не справився з керуванням, здійснив зіткнення з причепом КРАЗ 8138 реєстрац. № НОМЕР_2, автомобіля ИЖ-412ИЕ реєстрац. № НОМЕР_3, під управлінням позивача, який рухався попереду у попутному напрямку і у момент зіткнення зупинився на перехресті для пропуску автомобілю, що рухався справа. В результаті зіткнення обидва автомобілі та причеп отримали механічні пошкодження.

    Винним у вчиненні даної ДТП визнано ОСОБА_3, що підтверджується постановою Красноперекопського міськрайонного суду від 29.01.2010р.

    Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована у ПАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Групп”.

    Згідно проведеної 12.01.2010р. представниками страхової компанії оцінки розміру шкоди від пошкодження причепа та автомобілю, розмір шкоди склав 5874,60 грн. Страхове відшкодування позивач отримав після неодноразових звернень до страхової компанії, із затримкою на 34 дні, 18.03.2010р. у розмірі 5815,00 грн.

    Із встановленим страховою компанією розміром заподіяної шкоди позивач не погодився, однак копію висновку про визначення заподіяної шкоди йому не надали, тому позивач звернувся до судового експерта ОСОБА_5, в результаті проведеного ним експертного дослідження встановлено, що сума відновлювального ремонту причепа легкового КРАЗ 8138 реєстрац. № НОМЕР_2 складає 1955,55 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля ИЖ-412 ИЕ реєстрац. № НОМЕР_3 складає 6058,11 грн. Загальна сума шкоди склала 8013,66 грн.

Таким чином, просить стягнути із страхової компанії суму у розмірі 1629,06 грн. (8013,66-5874,60=2139,06 грн. – суму франшизи 510 грн.= 1629,06 грн.).

Також, оскільки страхове відшкодування проведено страховою компанією із затримкою на 34 дні, просить стягнути із страхової компанії пеню відповідно до ст. 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у вигляді подвійної облікової ставки НБУ. Враховуючи, що облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. складала 10,25%, а загальна сума страхового відшкодування, яка мала бути виплачена страховою компанією складає 7503,66 грн. (5874,60 грн. +1629,06 грн.), розмір пені за 34 дня прострочення складає 143,48 грн. (7503,66 х 20,50%:365 днів х34 дні).

Крім того, просить стягнути із відповідача ОСОБА_3 заподіяну йому внаслідок ДТП моральну шкоду, оскільки транспортний засіб та причеп до даного часу залишаються не відновленими через відсутність коштів, позивач позбавлений можливості заробляти на проживання, чим його сім’я поставлена у скрутне матеріальне становище. Все вищевказане призвело до порушення нормальних життєвих зв’язків, стало неможливим продовжувати вести активне особисте, громадське та ділове життя. Заподіяну моральну шкоду позивач оцінив у 4000 грн., які просить стягнути із відповідача ОСОБА_3            

Ухвалою суду від 20.05.2010р. до участі у справі в якості 3-х осіб залучені – ОСОБА_6, ОСОБА_7, страхова компанія “Країна”, ЗАТ “СК “Провідна”.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги частково, оскільки у судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 сплатив позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 510 грн., на обґрунтування своїх доводів послались на обставини, які викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 вказав, що з позовом не згоден, після звернення позивача до нього із вимогою про стягнення суми франшизи у розмірі 510 грн. – він її сплатив, а заявлені позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди є необґрунтованими, оскільки позивач не надав суду доказів на підтвердження своїх вимог у даній частині.

Представник відповідача ПАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Групп”  у судове засідання не з’явився, до суду надійшли заперечення проти позову, згідно яких зазначено, що для визначення заподіяної ДТП шкоди страховою компанією замовлено проведення авто товарознавчого дослідження, вартість матеріальної шкоди, завданої автомобілю ИЖ реєстрац. № НОМЕР_3 складає 6805,95 грн., що дорівнює його вартості на момент ДТП (вартість відновлювального ремонту – 12958,03 грн.), вартість матеріальної шкоди, завданою причепу КРАЗ 8138 реєстрац. № НОМЕР_2 складає 2680,00 грн., що дорівнює його вартості на момент ДТП (вартість відновлювального ремонту – 6118,20 грн.). Оскільки ремонт є економічно не обґрунтованим, а власник транспортних засобів не згоден із визнанням їх фізично знищеними, відповідно до ст.30 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, для визначення залишкової вартості транспортних засобів була проведена незалежна оцінка, згідно якої встановлено, що утилізаційна вартість автомобілю складає 2200,99 грн., а причепа - 900,36 грн. Таким чином, розрахунок виплати був наступний: ((6805,95-2200,99)+(2680,00-900,36)-510 (сума франшизи)) =5874,60 грн.

Після отримання всіх необхідних документів для врегулювання справи, останніми із яких були звіти складені 03.03.2010р., позивачеві була проведена виплата вказаної суми, порушень вимог ст.. 37 вказаного закону допущено не було.

На підставі викладеного, у задоволенні позову просить відмовити.

Представники третіх осіб ЗАТ “СК “Провідна”, страхової компанії “Країна”, у судове засідання не з’явились, про день слухання справи повідомлялись належним чином. Від «СК «Провідна» надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника.

Третя особа ОСОБА_6 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Третя особа ОСОБА_7 про причини неявки суд не сповістив.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, із наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.01.2010р.  о 17-40 год ОСОБА_3, рухаючись по автодорозі Херсон-Керч на 159 км+970м біля с.Воїнка Красноперекопського району АР Крим, управляючи автомобілем Renault Megane Classik, реєстрац. № НОМЕР_1, рухався зі швидкістю, що не забезпечує безпеку, з врахуванням видимості та напрямку руху, не справився з керуванням, здійснив зіткнення з причепом КРАЗ 8138 реєстрац. № НОМЕР_2, автомобіля ИЖ-412ИЕ реєстрац. № НОМЕР_3, під управлінням позивача, який рухався попереду у попутному напрямку і у момент зіткнення зупинився на перехресті для пропуску автомобілю, що рухався справа. В результаті зіткнення обидва автомобілі та причеп отримали механічні пошкодження.

Винним у вчиненні даної ДТП визнано ОСОБА_3, що підтверджується постановою Красноперекопського міськрайонного суду від 29.01.2010р. /а.с. 7/.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована у ПАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Групп”/а.с. 129/.

Власником автомобілю ИЖ-412ИЕ реєстрац. № НОМЕР_3 є ОСОБА_8, причепа КРАЗ 8138 реєстрац. № НОМЕР_2 – ОСОБА_7, позивач ОСОБА_1 управляв вказаними транспортними засобами на підставі довіреності /а.с. 8, 9/.

13.01.2010р. позивач повідомив страхову компанію ПАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Групп” про страховий випадок, що підтверджується заявами /а.с. 130, 131/.

Згідно звітів товарознавчого дослідження №4794/1 від 19.01.2010р., проведеного СПД ОСОБА_10, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ИЖ-412ИЕ реєстрац. № НОМЕР_3, внаслідок пошкодження при ДТП  складає 6805,95 грн. /а.с. 132-140/, відповідно до звіту №4795 від 19.01.2010р.  вартість матеріального збитку, завданого власнику причепа КРАЗ 8138 реєстрац. № НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП  складає 2680,00 грн. /а.с. 141-148/. Встановлено, що відновлювальний ремонт автомобілю та причепу є недоцільним з економічної точки зору.

Відповідно до звітів товарознавчого дослідження №5122/1-ост від 03.03.2010р., проведеного СПД ОСОБА_10, утилізаційна вартість автомобіля ИЖ-412ИЕ реєстрац. № НОМЕР_3 складає 2200,99 грн. /а.с. 149-153/, згідно звіту №5121/1-ост від 03.03.2010р., утилізаційна вартість причепа  КРАЗ 8138 реєстрац. № НОМЕР_2, складає 900,36 грн. /а.с.154-159/.

18.03.2010р. страховою компанією ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 5815,00 грн. /а.с.12/.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із наступного.

Згідно ч.1. ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. А відповідно до ч.1. ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є право володіння.

Згідно із ст. 396 ЦК України, особа, яке має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, відповідно до положень глави 29 цього кодексу, тобто не тільки власник, а і володілець майна, зокрема ОСОБА_1, який володіє автомобілем та причепом на підставі довіреностей, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У статті 1194 ЦК України, передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).  

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була  застрахована, заподіяну ДТП матеріальну шкоду повинна відшкодувати страхова компанія.

Згідно ст. 29 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 30 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” - транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.  Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Страхова компанія – відповідач, відшкодовуючи позивачеві різницю між  вартістю транспортного засобу до та після дорожно-транспортної пригоди, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не згоден із визнанням транспортних засобів фізично знищеними, здійснюючи розрахунок виплати, керувалась звітами товарознавчого дослідження №4794/1, №4795/1  від 19.01.2010р., проведеного СПД ОСОБА_10, та звітами товарознавчого дослідження №5122/1-ост, №5121/1-ост від 03.03.2010р., проведеного СПД ОСОБА_10

Заперечуючи проти висновків автоварознавчого дослідження СПД ОСОБА_10, позивач посилається на висновок автотоварознавчого дослідження від 13.03.2010р. проведеного суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_5, згідно якого ринкова вартість автомобіля ИЖ-412ИЕ реєстрац. № НОМЕР_3 складає 6571,26 грн., вартість відновлювального ремонту – 6058,11 грн., вартість матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю складає – 4665,11 грн.; і відповідно ринкова вартість причепа складає 2494,40 грн., вартість відновлювального ремонту – 1955,55 грн., сума матеріальної шкоди. заподіяна причепу складає 1885,55 грн. /а.с. 16-51/.

Однак, суд не може прийняти до уваги в якості належного та допустимого доказу вказане автотоварознавче дослідження суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_5, оскільки про проведення вказаного дослідження не була повідомлена страхова компанія та не мала можливості надіслати для участі у проведенні дослідження свого представника; фото таблиця, додана до матеріалів дослідження, складена із фотографій, виконаних 12.01.2010р., тобто за 2 місяці до дня проведення дослідження, що ставить під сумнів вказаний висновок ОСОБА_5, що суб’єктом оціночної діяльності були оглянуті пошкоджені транспортні засоби, чи виконано вимоги п.8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003р.  Крім того, ОСОБА_5 не був попереджений про кримінальну відповідальність за  дачу завідомо неправдивого висновку.

При призначенні судом автотоварознавчої експертизи, із Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість дачі висновку, оскільки    автомобіль   ИЖ-412ИЕ реєстрац. № НОМЕР_3 та причеп КРАЗ на  сьогоднішній день відновлені /а.с. 180-181/.

Відповідно до вимог п.8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003р., за умови, якщо на момент проведення експертизи транспортний засіб відновлено повністю або частково  калькуляція відновлювального ремонту не складається, а дається повідомлення про неможливість дачі висновку.

Таким чином, оскільки встановлено, що автомобіль та причеп відновлені, можливість встановити вартість матеріальної шкоди, завданої спірному автомобілю та причепу, на підтвердження чи спростування висновків авто товарознавчого дослідження, проведеного СПД «Дронов» на замовлення страхової компанії, втрачена.

  Позивачем не надано доказів в обґрунтування своїх доводів щодо розміру матеріальної шкоди, заподіяної спірним транспортним  засобам, та на спростування авто товарознавчих досліджень проведеного СПД ОСОБА_10 №4794/1 від 19.01.2010р., №4795/1 від 19.01.2010р.,  №5122/1-ост від 03.03.2010р., №5121/1-ост від 03.03.2010р.

Також не знайшли свого підтвердження вимоги позивача щодо стягнення із відповідача – страхової компанії пені за прострочення сплати страхового відшкодування.

Згідно ст.37.1 Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. 37.2. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Із вимог  ст.35  Закону слідує, що для отримання страхової виплати необхідно встановити розмір заподіяної шкоди.

Згідно наданих страховою компанією матеріалів, після отримання всіх необхідних документів для врегулювання справи, останніми із яких були звіти складені 03.03.2010р., позивачеві була проведена виплата страхової суми 18.03.2010р., отже, порушень вимог ст. 37 вказаного закону допущено не було.

Щодо заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, відмовляючи у задоволенні позову суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В обґрунтування позовних вимог на відшкодування моральної шкоди позивач вказав, що пошкоджені автомобіль та причеп до даного часу залишаються не відновленими через відсутність коштів, він позбавлений можливості заробляти на проживання, чим його сім’я поставлена у скрутне матеріальне становище. Все вищевказане призвело до порушення нормальних життєвих зв’язків, стало неможливим продовжувати вести активне особисте, громадське та ділове життя. Заподіяну моральну шкоду він оцінив у розмірі 4000 грн.

У судовому засіданні з’ясовано, що позивач здійснив ремонт пошкоджених транспортних засобів. Зазначаючи, що він позбавлений можливості заробляти на проживання та його сім’я поставлена у важке матеріальне становище, надав на підтвердження своїх доводів довідку, згідно якої він займається особистим селянським господарством, вирощуванням овочів та фруктів, їх реалізацією /а.с. 110/.  Будь-яких доказів про те, який позивач має склад сім’ї, чи є він у сім’ї єдиним годувальником, в чому полягає порушення нормальних життєвих зв’язків, позивач та його представник суду не надали.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення зазначених вимог позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати слід віднести на його рахунок.                  

        Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1190, 1194 ЦК України, ст.ст. 22, 29, 30, 35, 36, 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”,   суд

ВИ Р І Ш И В :

           В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ПАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Групп” про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, відмовити.

    Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .

               СУДДЯ