Справа № 11-484/10 Головуючий в 1 інстанції Барчук В.М.
ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3, Доповідач в апеляційній інстанції Хомицький А.М.
186 ч.2, 187 ч.1 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 28 вересня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Хомицького А.М.,
суддів – Лозовського А.О., Міліщука С.Л.,
за участю прокурора – Старчука В.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 29 червня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, раніше судимий:
1. вироком Луцького міського суду від 29.10.2001 року за ст. ст. 140 ч.3, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
2. вироком Луцького міського суду від 10.02.2003 року за ст.ст. 190 ч.2, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
3. вироком Луцького міськрайонного суду від 18.10.2006 року за ст.ст. 296 ч.2, 185 ч.2, 70 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений 17.07.2008 року по відбуттю строку покарання, -
засуджений: за ч.2 ст. 185 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ч.1 ст. 187 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено до відбуття покарання - 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Виправдано ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України у зв’язку із недоведеністю його вини.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 визначено обчислювати з 25.11.2009 року.
Вироком вирішено заявлений у справі цивільний позов.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 15 лютого 2002 року близько 23 год. 10 хв., знаходячись біля під’їзду АДРЕСА_3, повторно, з метою заволодіння чужим майном, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, що виразилось у нанесенні удару по ногах потерпілого ОСОБА_3, від якого останній впав на землю. Після чого ОСОБА_2 зняв з нього шкіряну куртку вартістю 700 грн., у кишені якої знаходились гроші в сумі 55 грн. та посвідчення працівника прокуратури видане на ім’я ОСОБА_3, чим завдав потерпілому матеріальних збитків на суму 755 грн.
Він же, 08 листопада 2005 року близько 21 год. 15 хв., знаходячись біля під'їзду АДРЕСА_4 з метою заволодіння чужим майном, вчинив напад на потерпілу ОСОБА_4, який полягав у поваленні останньої на землю та вириванні з її рук жіночої сумочки, внаслідок чого потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді неповного косого перелому основної фаланги 5-го пальця правої кісті, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, забою м'яких тканин потилиці, синців правої кісті, синця лівого стегна, саден обох колін, що згідно висновку експерта відносяться до легких та середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою довготривалого розладу здоров’я. Після цього ОСОБА_2 заволодів сумочкою потерпілої вартістю 50 грн., в якій знаходились гроші в сумі 400 грн., посвідчення працівника прокуратури на ім’я ОСОБА_4, ключі від квартири вартістю 50 грн. та інші речі, а всього завдав потерпілій матеріальних збитків на суму 520 грн.
Він же, повторно, 24 травня 2009 року близько 22 год., знаходячись біля піцерії «Фелічіта» по вул. Стрілецькій в м.Луцьку, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед «Вілер PRO 900 ME», належний ОСОБА_5, чим завдав останньому матеріальних збитків на суму 2500 грн.
Він же, повторно, 25 травня 2009 року в період часу з 09 год. по 13 год., знаходячись в холі першого поверху будинку АДРЕСА_5, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед «Каманчі», належний ОСОБА_6, чим завдав останньому матеріальних збитків на суму 2500 грн.
Він же, повторно, в період часу з 24 год. 27 травня 2009 року по 06 год. 28 травня 2009 року, знаходячись в першому під’їзді будинку АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед «Пежо», належний ОСОБА_7, чим завдав останньому матеріальних збитків на суму 8000 грн.
Він же, повторно, 17 липня 2009 року в період часу з 02 год. по 03 год., знаходячись в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_6, шляхом вільного доступу таємно викрав телефонний кабель марки ТПП 30*2-2 шт. загальною довжиною 100 м., чим завдав ВАТ «Укртелеком» матеріальних збитків на суму 541 грн.
Він же, повторно, 05 жовтня 2009 року в період часу з 02 год. по 03 год., знаходячись в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_7, шляхом вільного доступу таємно викрав телефонний кабель марки ТПП 20*2 довжиною 25 м. та ТПП 10*2 довжиною 17 м., чим завдав ВАТ «Укртелеком» матеріальних збитків на суму 147,25 грн.
Він же, повторно, в період часу з 24 год. 20 жовтня 2009 року по 12 год. 21 жовтня 2009 року, знаходячись в під’їзді будинку АДРЕСА_8, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед «Кетлер», належний ОСОБА_8, чим завдав останньому матеріальних збитків на суму 400 грн.
Він же, повторно, 16 листопада 2009 року в період часу з 13 год. по 14 год., знаходячись в під’їзді будинку АДРЕСА_9, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед «Азімут», належний ОСОБА_9, чим завдав останньому матеріальних збитків на суму 1500 грн.
У поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить пом’якшити обране йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України. При цьому просить врахувати, що він щиро розкаявся у вчиненому, з’явився із зізнанням, активно сприяв розкриттю злочинів, є сиротою, виховувався у школі-інтернат, навчався і здобув професію токаря, має намір влаштуватися на роботу та створити сім’ю.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються. Діям ОСОБА_2 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України з урахуванням кількості та тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких та середньої тяжкості, особи засудженого, який раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, завдані збитки потерпілим не відшкодував, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства.
Разом з тим, враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності, у тому числі й ті, на які посилається у своїй апеляції засуджений. А тому суд обрав йому покарання, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
За таких обставин, підстав для зміни вироку та пом’якшення покарання щодо ОСОБА_2, про що ставиться питання в його апеляції, колегія суддів не вбачає.
Поряд з цим, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 93 КПК України та відповідних роз’яснень п.п. 9-12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», не вирішено питання про стягнення із засудженого судових витрат у справі за проведення судово-трасологічної та судово-дактилоскопічної експертиз на загальну суму 225 грн. 36 коп.(а.с.97, 34 т.2), а також, в порушення вимог ст. 81 КПК України, не вирішено питання про речовий доказ – троса-кріплення (а.с.102 т.2 ). Тому слід запропонувати суду першої інстанції в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України вирішити питання про стягнення судових витрат за проведення експертиз та вирішити долю речового доказу у справі.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Луцького міськрайонного суду від 29 червня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.
Запропонувати суду вирішити в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України питання про стягнення з засудженого ОСОБА_2 судових витрат по справі за проведення експертиз у відповідності до вимог ст.ст. 91, 93 КПК України та вирішити долю речового доказу у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
Головуючий /підпис/
Судді /підпис/ /підпис/
_________________________________
З оригіналом згідно:
Заступник голови
Апеляційного суду Волинської області А.М. Хомицький