Справа № 2-6247      

                                                                     2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 вересня 2010 року                         м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі:

                                    головуючого судді - Можелянського В.А.,

                                         при секретарі - Мамутовой К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим про визнання дій протиправними, зобов'язання до перерахування та стягнення підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим з вимогами про визнання дій протиправними, зобов'язання до перерахування та стягнення підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни та у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя не здійснює йому зазначені виплати, посилаючись на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищення до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни, у зв’язку з чим за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року утворилась заборгованість по недоотриманим віщевказаними виплатам у розмірі 6309 грн.  

Позивач у судове засідання не з’явився, про слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив  розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю. Представник відповідача надав заперечення до позову, у яких просив у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що позивач подав позов, пропустивши строк позовної давності з неповажних причин, оскільки про порушення своїх прав повинен був дізнатися з моменту опублікування Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік". Крім цього, представник відповідача зазначив, що позивачу за період з 01 січня 2008 року сплачується надбавка у відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

      Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 та копією пенсійного посвідчення НОМЕР_2 від 11 січня 2000 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальній захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік було зупинено.

Проте, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19 січня 2006 року п. 17 ст. 77 виключено та ст. 110 встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальній захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет  Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, що передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", вимоги позивача, що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-р/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, із 09 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року при обрахунку підвищення пенсії дітям війни застосовується мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч. 3 ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Ч. 3 ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" із змінами  внесеними Законом  України "Про  внесення  змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 15 березня 2007 року встановлено, що для визначення мінімального  розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується  прожитковий   мінімум для осіб, які  втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч. 1 ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", збільшений  на 1 %, а саме: з 01 квітня 2007 року 410 грн. 06 коп. (406 грн. + 04 грн. 06 коп.), з 01 жовтня 2007 року 415 грн. 11 коп. (411 грн. + 04 грн. 11 коп.).

Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача до перерахунку недоотриманого підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за  період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є правомірними.

П. п. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції, а саме встановлено, що дітям  війни  (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі  надбавки, встановленої  для  учасників  війни.

Ч. 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили  працездатність, іншим  учасникам війни - на 10 процентів  прожиткового  мінімуму  для  осіб, які  втратили  працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення  п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним  Судом  України цього рішення.

Таким чином, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року діє у редакції, згідно з якою дітям війни  пенсії або  щомісячне  довічне  утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімально пенсії за віком.

З огляду на  викладене, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року при обрахунку підвищення пенсії дітям  війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом,  тобто у 2008 році - ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу,  яка  втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 2008 року - 470 грн., з 01 квітня 2008 року - 481 грн., з 01 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.

    Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача до перерахунку недоотриманої соціальної допомоги у відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за  період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року підлягають задоволенню з урахуванням виплаченої відповідачем соціальної допомоги .

  Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18 листопада 2004 року, чинній у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

  Ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

   Законом України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» на 2009 рік та 2010 рік встановлено мінімальну пенсію за віком з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року у розмірі 498 грн., з 01 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 573 грн.

   Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18 листопада 2004 року.

Доводи представника відповідача про те, що поняття мінімальна пенсія за віком, про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за вказаним Законом і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону, є непереконливими. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", оскільки, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню  підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік.

      Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача до перерахунку недоотриманого підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за  період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року підлягають задоволенню з урахуванням виплачених відповідачем сум .

Представник відповідача у запереченні на позов просить при прийняті рішення застосувати положення відносно строку позовної давності.

Згідно з вимогами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позов пред’явлений 27 липня 2010 року, отже вимоги позивача за періоди з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року заявлені у межах позовної давності.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При таких обставинах, оскільки позивач не заявив вимогу про поновлення процессуального строку, а позов пред’явлений 27 липня 2010 року, вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 27 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а за період з 09 липня 2007 року по 26 липня 2007 року у задоволенні позовних вимог суд відмовляє у зв’язку із пропущенням строку позовної давності.  

Суд вважає, що вимоги позивача про визнання дій відповідача по несплаті підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними задоволенню не підлягають, оскільки відповідач здійснював свої повноваження на підставі законодавчих актів, що діяли на час прийняття відповідних рішень.

 Оскільки позивач обрав такий спосіб захисту своїх порушених прав, як звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача на його користь підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у конкретно визначеній грошовій сумі, а суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено повноваження щодо нарахування зазначених виплат, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь позивача 63 грн. 09 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік", Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік", рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-р/2007, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 257, 267 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В

  Позовні вимоги ОСОБА_1 до У правління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим про визнання дій протиправними, зобов'язання до перерахування та стягнення підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - задовольнити частково .

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, за періоди з 27 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року ,  з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2009 року у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених відповідачем сум.

   Стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 63 грн. 09 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути оскаржене протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до колегії суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя.

                                                                     Суддя: