Справа № 2-5353/10

                                                        З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

                                                          ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 16  вересня  2010  року                                                                   м. Сімферополь

  Київський     районний     суд    м. Сімферополя  у    складі: Головуючого,  судді           Харченко    І.О.,  при секретарі  Тарасенко   Т.С.,  розглянувши   у    відкритому   судовому    засіданні   цивільну   справу  за   позовом   ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  стягнення  суми  боргу,

                                                         в с т а н о в и в:

ОСОБА_1  звернувся  до  суду   з   позовом  до  ОСОБА_2 про  стягнення  суми  боргу. Свої    вимоги   позивача  мотивував   тим,   що  29.04.2009 року   відповідач    взяв  у  нього  у  борг  гроші  в   сумі   10000  доларів  США, про  що  власноруч   написав    розписку.  Сторони   домовилися   про  те,  що  гроші  відповідач  поверне  з  процентами   до  28.04.2010 року – 11200 доларів США,  однак    до  цього   часу  відповідач   борг  не  повернув. Просить   суд   стягнути  з   відповідача   на  свою користь  88704  грн.,  що  є  еквівалентом  11200  доларів   США  та   судові  витрати.

      Позивач   у   судове  засідання   не з’явився, надав  заяву   про  розгляд  справи  за його  відсутністю,  позовні   вимоги  підтримав  та  наполягав  на   їх   задоволенні. У  випадку    неявки   відповідача   просив  винести  заочне  рішення.

Відповідач  у  судове  засідання  не з’явився, про слухання справи  сповіщений  належним   чином, за  адресою,  вказаною  в  позові,  про  причини  неявки  суду  не повідомив.  

За  письмовою  згодою   позивача,  суд  ухвалює   рішення   при    заочному   розгляду  справи,   що  відповідає   положенням   ст.ст. 224–226 ЦПК України.

Дослідивши  матеріали  справи, суд  вважає, що  позов   підлягає    частковому   задоволенню   виходячи  з   наступного.

Відповідно  до  ст. 1046  ЦК України,  за   договором  позики одна сторона (позикодавець)   передає  у  власність  другій  стороні  (позичальникові)  грошові кошти або інші  речі,  визначені     родовими  ознаками,  а  позичальник  зобов’язується   повернути   позикодавцеві  таку  ж   суму   грошових  коштів   (суму  позики) або  таку  ж   кількість   речей    того  ж  роду  та  такої    ж   якості.  Договір  позики  є   укладеним  з  моменту  передання  грошей   або   інших    речей,    визначених   родовими   ознаками.

Відповідно до  ст. 625 ЦК України,   боржник  не   звільняється  від   відповідальності за неможливість  виконання  ним  грошового зобов’язання. Боржник, який   прострочив  виконання  грошового  зобов’язання,  на  вимогу  кредитора  зобов’язаний  сплатити  суму  боргу  з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за  весь  час  прострочення, а  також  три   проценти   річних  від  простроченої  суми, якщо  інший  розмір  процентів  не  встановлений   договором   або  законом.

Суд   розглядає   цивільну  справу  не  інакше  як  за  зверненням  фізичних  чи  юридичних  осіб,  поданих    відповідно   до  цього  Кодексу,  в  межах    заявлених  ними  вимог і  на   підставі,   доказів    поданих   сторонами    та  іншими   особами,  які  беруть  участь  у    справі  (ст. 11 ЦПК  України).

Судовим   розглядом   встановлено,  що   29  квітня  2009 року  відповідач  ОСОБА_2   взяв  у   позивача  ОСОБА_1   у   борг  гроші   в  сумі  10000  доларів США, про  що  власноруч  склав   розписку (а.с. 11).  Відповідач   зобов’язався   повернути  гроші  до   28.04.2010 року  з  процентами  - 11200 доларів США.

Письмова   форма   договору   позики   сторонами    додержана   в  формі   розписки,  що  не  суперечить   вимогам   діючого   цивільного   законодавства,   у   зв’язку   з  чим   суд  дійшов   висновку,  що   між   сторонами    укладено   договір   позики,  на  який   поширюються    положення    параграфу  1  глави  71  ЦК  України.

Взяті   на    себе  зобов’язання    відповідач   не  виконав  і  до  цього часу грошові  кошти  не   повернув.   Таким   чином,  суд   приходить   до   висновку  про   те, що  вимоги  позивача    підлягають   задоволенню  та  на  користь   позивача  з  відповідача    підлягає   стягненню   10000   доларів  США.

      Відповідно   до   ст. 99  Конституції   України  і   Указу   Президента  України  від 25 серпня  1996 року    №  762/96  «Про  грошову   реформу   в  Україні»  грошовою  одиницею  і   єдиним   законним   засобом  платежу   на   території   України  є   гривня,   таким  чином    з   відповідача   підлягає   стягненню   сума   у   гривні,    яка   еквівалентна  10000   доларів    США,   що   за   курсом   Національного  банку    України   на   16.09.2010 року    становить   79192  грн.

Крім   того,  з  відповідача   на  користь  позивача  підлягає  стягненню  3 %  річних  від  простроченої  суми   за   період  з  29.04.20120 року  по 16.09.2010 року   і  ця   сума   складає    911 грн. 25  коп.

Позовні  вимоги  щодо  стягнення з  відповідача  на  користь позивача  процентів  за  користування  грошовими   коштами   у  розмірі  1200 доларів  США, про  які  йдеться  у  розписці,   не  підлягають  задоволенню  з   наступних підстав.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України   передбачено, що   позикодавець  має  право  одержання  від  позичальника  процентів   від  суми   позики,  якщо   інше   не  встановлено   договором  або  законом.  Розмір  і   порядок  одержання   процентів   встановлюється  договором.

Пунктом  5  розділу  VIII  прикінцевих   положень  Закону України «Про фінансові послуги   та  державне   регулювання    ринків   фінансових   послуг» (далі – Закон)  передбачено, що  до  приведення   законодавства у  відповідність  з  цим Законом, закони України  та  інші нормативно-правові   акти  застосовуються  у  частині, що  не  суперечить  цьому Закону, якщо  інше  не   передбачено  цим Законом.

Відповідно  до  положень  зазначеного Закону  надання  коштів (грошових) у позику  є фінансовою  послугою (п.6 ст. 4 Закону); фінансова  послуга надається  з метою отримання  прибутку,  різновидом  якого  є  проценти ( п.5 ч. 1 ст. 1 Закону).  Фінансові  послуги   надаються   фінансовими  установами, а   також   фізичними    особами -  суб’єктами   підприємницької  діяльності,   якщо   це  прямо  передбачено  законом. Отже  в  інших  випадках  надання   грошових   коштів   на   умовах   позики  зі  сплатою  процентів  не  допускається.

Відповідно  до  ст. 88 ЦПК  України,  якщо  позов  задоволено  частково, судові  витрати  присуджуються  позивачеві  пропорційно до  розміру  задоволених  позовних  вимог. Таким чином,  суд  стягує  з відповідача  на користь  позивача  судовий  збір  -  801 грн. 03  коп. та   витрати  на   інформаційно-технічне   забезпечення   розгляду  справи   в  Київському   районному  суді  м. Сімферополь – 120 грн. 00 коп.  

На    підставі    ст. ст.  625, 1049, 1050  ЦК України,  керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212- 214,  215, 218, 224-226   ЦПК  України,  с у д  -

             В И Р І Ш И В:

    Позов   ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  стягнення   суми   боргу   -   задовольнити   частково.

           Стягнути  з  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пацевічі Івьєвського району Гроднінської області,  на  користь ОСОБА_1   в  рахунок   погашення   боргу  за  договором   позики   від   28  квітня  2009  року  грошові   кошти  в  сумі   79192  грн. 00  коп.,   що  згідно  курсу   НБУ   на  момент   винесення    рішення   дорівнює  10000  доларам   США,   3%  річних за  період  з  29.04.2010  року  до  16.09.2010  року (140  днів)  в  сумі   911  грн. 25  коп.,  витрати  по   сплаті   судового   збору в  сумі  801 грн. 03  коп.,  за   інформаційно-технічне   забезпечення   розгляду  справи   в  Київському   районному  суді  м. Сімферополь – 120 грн. 00 коп.,   а  всього  81024 (вісімдесят  одна  тисяча   двадцять  чотири)    грн. 28  коп.

              В  решті   вимог   відмовити.

      Рішення  може  бути  оскаржено  в   апеляційному   порядку   до  Апеляційного   суду   АР Крим  через  суд  першої    інстанції   шляхом   подачі   в  10-денний   строк   з  дня   проголошення   рішення  апеляційної   скарги.

   Заочне   рішення  може  бути    переглянуте    судом, що  його  ухвалив, за   письмовою   заявою   відповідача,   поданою   протягом   десяти  днів   з  дня   отримання    його   копії.

Суддя: