Справа № 2-а-31/2010р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 вересня 2010 року Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Єланського О.Г.
при секретареві Копиці С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду Покровського району Дніпропетровської області про неправомірну бездіяльність державного органу і відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду Покровського району Дніпропетровської області про неправомірну бездіяльність державного органу і відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю. В обґрунтування свого адміністративного позову вона зіслалася на те, що за своїм соціальним статусом відноситься до категорії громадян України, які є «Діти війни» відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Згідно ст.6 даного закону вона має отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком встановлена на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. У 2008 році згідно п. 41 розд. ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ця надбавка була зменшена з 30% до 10%. Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року знову визнав це обмеження таким, що не відповідає Конституції України. Згідно цього рішення Закон України про Державний бюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. У зв’язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України. Тобто положення п.41 розд. ІІ втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Відповідач не нарахував і не виплатив позивачу у повному обсязі встановлену законодавством надбавку до пенсії, отже, вчинило неправомірну бездіяльність, чим порушило його законні права та інтереси. За підрахунками позивача, сума не виплаченої їй соціальної допомоги на період з 01.01.2008 року по листопад 2009 року становить 2254,20 грн. Просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача по не нарахуванню у повному обсязі належної позивачу щомісячної доплати до пенсії, в розмірі 30% від мінімальної пенсії в Україні за віком, починаючи з 01.01.2008 року та зобов’язати відповідача зробити нарахування на виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії в Україні за віком, починаючи з 01.01.2008 року.
На адресу суду надійшло заперечення проти позову Управління пенсійного фонду України в Покровському районі в якому зазначено, що управління Пенсійного фонду України в Покровському районі не погоджується з даним позовом та вважає його необґрунтованим з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, тобто для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України позивачем ОСОБА_1 пропущено строк звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Покровському районі вважає, що є неможливим задоволення позовних вимог, а саме виплати недоотриманої пенсії за період з січня 2008 року по листопад 2009 року, а також в зв’язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Покровському районі та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Слід звернути увагу, що відповідно до прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» надбавки та підвищення, встановлені до пенсій, виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», в редакції цього Закону від 28.12.07 р., дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності відповідного страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Законом України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», якою визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у 2008 році виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Розмір зазначеної надбавки учасникам війни визначено ст. 14 ЗУ «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст. 58 ЗУ від 28.12.2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складав з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн. та з 01 жовтня – 498 грн. враховуючи викладене, розмір підвищення дітям війни відповідно складав: з 01 січня – 47 грн., з 01 квітня - 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн. та з 01 жовтня – 49,80 грн. У зв’язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року № 10-рп, яким визнано неконституційними, зокрема п.2 ст.41 ЗУ «про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі й щодо пенсійного забезпечення дітей війни, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено встановлення з 22.05.2008 гарантій, на рівні, не нижчому, ніж діючі з 01.01.2008 року згідно з цим Законом. Такий перерахунок, з урахуванням щомісячного довічного грошового утримання, передбаченого ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що складає: з 01.01.2008 р. – 47.00 грн., з 01.04.2008 р. – 48,10 грн., з 01.07.2008 р. – 48,20 грн., з 01.10.2008 р. – 49,80 грн., проведено і позивачці. Просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 про неправомірну бездіяльність державного органу і відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження, за відсутності сторін: позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Москаленко Н.В., які надіслали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Суд, вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано положення п.41 розд. ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким надбавку доплат до пенсій дітям війни було зменшено з 30% до 10%, не конституційним. Відповідно до вищевказаного рішення позивачці ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду Покровського району Дніпропетровської області повинно зробити нарахування та виплату щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України д ля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів .
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У зв’язку з тим, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду 18.11.2009 року, а строк звернення до суду становить шість місяців, таким чином за період з 01.01.2008 р. по 17.11.2009 р. позивачці ОСОБА_1 необхідно відмовити в задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку позовної давності, оскільки доказів причини поважності пропуску строку позовної давності позивачем суду не надано.
Законом «Про державний бюджет України на 2009 рік» будь яких змін до ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», або про зупинення дії цієї статті не передбачено. Зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», які були внесені ЗУ «Про державний бюджет України а 2008 рік» були визнані неконституційними, тому в 2009 році надбавка до пенсії особі, яка має статус «дитина війна», повинна виплачуватися в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
В той же час, що відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку Суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Враховуючи те, що Позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином судові витрати по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду Покровського району Дніпропетровської області про неправомірну бездіяльність державного органу і відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю підлягають компенсації за рахунок держави.
Керуючись ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішення КСУ №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст.ст. 9, 99, 100 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду Покровського району Дніпропетровської області про неправомірну бездіяльність державного органу і відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність відповідача – Управління пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області по не нарахуванню в повному обсязі належної позивачу ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії з 18.05.2009 р. по 18.11.2009 р.
Зобов’язати відповідача – Управління пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області зробити нарахування та виплату позивачу ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» за період з 18.05.2009 р. по 18.11.2009 р..
В задоволенні позову про визнання неправомірною бездіяльність відповідача – Управління пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області по не нарахуванню у повному обсязі належної позивачу ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії з 01.01.2008 р. по 17.05.2008р. відмовити за пропуском строку позовної давності.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: