ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2010 року Справа № 30/205-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Пруднікова В.В., Науменка І.М.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Мирошник В.О., представник, довіреність № 7/01-10 від 15.09.2010 року;
від відповідача: Пучков П.Б., представник, довіреність №9/016-юр від 06.01.2010 року;
розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот”, м.Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2010р. у справі № 30/205-09
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Ол трейд Плюс”, м.Київ
до: відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот”, м.Дніпродзержинськ
про стягнення 1 597 895, 84 грн.
та за зустрічним позовом: відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот”, м.Дніпродзержинськ
до: товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Ол трейд Плюс”, м.Київ
про стягнення 68 155, 55 грн.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Ол трейд Плюс”, м.Київ звернулося в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот”, м.Дніпродзержинськ про стягнення 1 597 895, 84 грн., з них 1 296 860 грн. основного боргу за договором поставки № 758291 від 10.06.2008 року, 27 074, 17 грн. 3% річних, 146 545, 18 грн. інфляційних втрат та 127 416, 49 грн. пені.
В серпні 2009 року відкрите акціонерне товариство “ДніпроАзот” звернулося з зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Ол трейд Плюс” про стягненя 68 155, 55 грн. пені за порушення строку поставки товару за договором поставки № 758291 від 10.06.2008 року.
В уточненій позовній заяві первісний позивач просив стягнути 1 660 478, 23 грн., з яких 1 296 860 грн. основний борг, 65 340, 43 грн. 3% річних, 298 277, 80 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2010 року по справі № 30/205-09 (суддя Євстигнеєва Н.М.) первісний позов задоволений частково: з відповідача стягнуто 1 296 860 грн. основного боргу, 268 799, 63 грн. інфляційних втрат, 65 340, 43 грн. 3% річних; в решті вимог відмовлено. Зустрічний позов також задоволений частково: на суму 51 874, 40 грн., в решті вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, відкрите акціонерне товариство “ДніпроАзот” подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення в частині задоволених по первісному позову позовних вимог та відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог по первісному позову; скасувати рішення суду в частині незадоволених позовних вимог по зустрічному позову та в цій частині задовольнити позовні вимоги, посилаючись на наступні обставини.
Борг перед позивачем у відповідача (скаржника) виник через порушення строків поставки товару за Договором. Після спливу строку для поставки товару відповідач прийняв товар, але здійснити у встановлений строк оплату був позбавлений можливості за відсутності відповідних фінансових ресурсів. Саме порушення позивачем строку поставки товару стало наслідком неможливості своєчасного виконання відповідачем своїх обов`язків по оплаті за Договором.
Через ненадання позивачем відповідачу документів на товар (оригінали сертифікату походження, вантажної митної декларації) як це передбачено п.п. 1.4, 4.1 Договору, відповідач скористався своїм правом та зупинив виконання обов`язку по оплаті поставленого за Договором товару до отримання необхідних документів згідно до ч.3 ст.538 Цивільного кодексу України. Скаржник (відповідач) вимагав у позивача надання таких документів листом за вих.№ 1720/01-06 від 14.10.2009 року.
Факт поставки джерела безперебійного живлення “Enertronic I 3-1 20” kBA саме 27.10.2008 року підтверджується складеним саме в цей день згідно до вимог п.3.5 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів прибутковим ордером № 1425 за формою М-4.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Ол трейд Плюс”, м.Київ просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
10.06.2008 року між відкритим акціонерним товариством "ДніпроАзот" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційною фірмою "Ол Трейд Плюс" (постачальник) укладений договір поставки №758291 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого на умовах зазначених в договорі, постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар, а саме: джерело безперебійного живлення "Enertronic І3-1 20" kBA- 1 шт., статичний інвертор G200/D 400/2 rfg WDG 10-0 mod, зарядний пристрій Thirotronic D400/G216/160 Bwruq DG (220V, 80A).
Договір вступає в силу з моменту його укладення і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині гарантійних зобов'язань постачальника –протягом всього гарантійного строку на товар (п.9.1 Договору).
Загальна сума договору складає 1 296 860,00грн., в тому числі податок на додану вартість –216 143,33грн. (п.2.1 Договору).
Постачальник зобов’язаний поставити товар покупцю в строк до 30.09.2008 року. Датою поставки товару є дата передачі товару постачальником покупцю, вказана в підписаній двома сторонами видатковій накладній на поставлений товар (п.3.2 Договору).
Згідно п.4.1 договору якість і комплектність товару мають відповідати вимогам, які вказані в сертифікаті походження товару, нормативним вимогам України, передбаченим для даного виду товару. Якість і комплектність підтверджуються постачальником сертифікатом походження товару. Документи, які посвідчують якість і комплектність поставляємого товару, передаються постачальником покупцю разом з товаром
Згідно п.2.2 Договору покупець здійснює розрахунок з постачальником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки товару.
На виконання умов вказаного Договору позивач за видатковими накладними №ПЛ-0000283 від 17.10.2008 року на суму 775 300,00грн. та №ПЛ-0000287 від 17.10.2008 року на суму 521 560,00грн., а всього на суму 1 296 860 грн. поставив відповідачу обумовлений товар.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставлений товар в обумовлений Договором строк не оплатив, у зв`язку позивач звернувся до відповідача з претензією від 02.12.2008 року вих.№ 11/ВА/22/2008. Відповідач у відповіді на претензію зазначив про складне економічне становище та визнав суму заборгованості за поставлений за Договором товар (а.с.36).
Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Доводи скаржника про те, що саме порушення позивачем строку поставки товару стало наслідком неможливості своєчасного виконання відповідачем своїх обов`язків по оплаті за Договором, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на ступне.
Як зазначено вище, за умовами Договору постачальник зобов`язався поставити покупцю товар в строк до 30.09.2008 року. Датою поставки товару є дата передачі товару постачальником покупцю, вказана в підписаній двома сторонами видатковій накладній на поставлений товар (п.3.2 Договору).
Позивач поставив обумовлений Договором товар за видатковими накладними №ПЛ-0000283 від 17.10.2008 року на суму 775 300,00грн. та №ПЛ-0000287 від 17.10.2008 року на суму 521 560,00грн., які підписані представниками сторін (а.с.33, 35 т.1).
Згідно п.2.2 Договору покупець здійснює розрахунок з постачальником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки товару.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Враховуючи викладене і те, що відповідач не відмовився від поставленого йому за Договором товару, у відповіді на претензію суму заборгованості за Договором визнав, а також те, що наслідком прострочення в поставці обумовленого Договором товару не є “складне економічне становище, в якому опинилася хімічна промисловість і ВАТ “ДніпроАзот”, зокрема, через світову фінансову кризу, перебої в забезпеченні природним газом” (як зазначав відповідач у відповіді на претензію позивача –а.с.36), та оскільки належних доказів на підтвердження факту використання грошових коштів, що були призначені для оплати товару за Договором на інші потреби (бухгалтерська звітність тощо), відповідачем не надано, зазначені доводи скаржника є безпідставними.
Доводи скаржника про те, що через ненадання позивачем відповідачу документів на товар (оригінали сертифікату походження, вантажної митної декларації) як це передбачено п.п. 1.4, 4.1 Договору, відповідач скористався своїм правом та зупинив виконання обов`язку по оплаті поставленого за Договором товару до отримання необхідних документів згідно до ч.3 ст.538 Цивільного кодексу України, не приймаються до уваги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 1.4 Договору сторони передбачили, що постачальник разом з товаром передає покупцю наступний комплект документації на товар: видаткову накладну, податкову накладну, оригінал сертифіката походження, рахунок-фактуру, оригінал вантажної митної декларації (ВМД).
Пунктом 4.1 Договору сторони обумовили, що якість та комплектність товару повинні відповідати вимогам, які вказані в сертифікаті походження товару, нормативним вимогам України, передбаченим для даного виду товару, а також повинні бути достатніми для використання товару у відповідності з його призначенням. Якість і комплектність товару підтверджуються постачальником сертифікатом походження товару. Документи, які посвідчують якість і комплектність товару, що поставляється. Передаються постачальником покупцю разом з товаром.
Відповідно до п.5.4 Договору покупець має право відмовитися від прийомки і оплати товару у випадку, якщо постачальником при поставці товару не дотримані вимоги, які передбачені пунктами 1.1, 4.1, 4.2 договору.
Узгоджена відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України в п.5.4 Договору наведена вище умова не містить вказівки щодо відмови покупця від оплати товару у разі його прийняття.
Статтею 666 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
До апеляційної скарги скаржником надана адресована позивачу майже через рік після фактичного отримання товару за Договором копія листа за вих.№ 1720/01-06 від 14.10.2009 року, в якій відповідач вимагав у позивача надання оригіналів сертифікату походження та вантажної митної декларації (а.с.25 т.3).
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний лист за вих.№ 1720/01-06 від 14.10.2009 року не був поданий відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції як доказ по справі.
Частиною 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Доказів ненадання даного листа суду першої інстанції з поважних причин, скаржник не надав.
При цьому судова колегія зазначає, що у відповіді на претензію позивача про оплату заборгованості за поставлений за Договором товар відповідач борг визнав та пояснював затримку в оплаті складним економічним становищем; щодо не отримання ним документів на товар не зазначив (а.с.36 т.1).
Також судова колегія звертає увагу, що п.5.4 Договору сторони обумовили, що приймання товару за кількістю здійснюється покупцем згідно з Інструкцією “Про порядок приймання продукції ВТП і ТНС по кількості”, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року №П-6.
Пунктом 12 даної Інструкції встановлено, що приймання продукції за кількістю здійснюється за транспортними і супровідними документами (рахунком-фактурою, специфікації, описи, пакувальним ярликами та ін.) відправника (виробника). Відсутність зазначених документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.
Згідно з ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів складання в порядку п.12 наведеної Інструкції актів, які б свідчили про відсутність документів на отриманий товар, скаржником не надано.
З огляду на викладене і те, що скаржником не надано доказів неможливості подання копії листа за вих.№ 1720/01-06 від 14.10.2009 року до суду першої інстанції, як і не надано доказів відмови від товару та повернення його постачальнику, враховуючи те, що товар прийнятий відповідачем за видатковими накладними без зауважень, оформлений прибутковими ордерами, доказів неможливості використання товару у відповідності з його призначенням скаржником не надано, відповідач зобов`язаний був оплатити поставлений товар протягом 5 банківських днів з дати поставки товару (п.2.2 Договору).
Враховуючи викладені вище обставини і те, що відповідачем не надано доказів оплати поставленого за Договором товару, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 1 296 860 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладені положення Закону, ретельно перевіривши розрахунок позовних вимог, судова колегія вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі 65 340, 43 грн. 3% річних за період з 25.10.2008 року по 29.06.2010 року та частково на суму 268 799, 63 грн. інфляційних втрат за період листопад 2008 року - травень 2010 року, оскільки позивачем неправомірно застосований індекс інфляції за жовтень 2008 року.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом: основного боргу у сумі 1 296 860 грн., 3% річних у сумі 65 340, 43 грн., інфляційних втрат у сумі 268 799, 63 грн.
Щодо позовних вимог за зустрічним позовом судовою колегією встановлено наступне.
Пунктом 3.3 Договору сторони передбачили, що за порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,25% від вартості непоставленого (несвоєчасно) поставленого товару за кожен день прострочення поставки.
Строк поставки товару за п.3.2 Договору –30.09.2008 року.
Як зазначалось вище, позивач поставив відповідачу товар за Договором за видатковими накладними №ПЛ-0000283 від 17.10.2008 року на суму 775 300,00грн. та №ПЛ-0000287 від 17.10.2008 року на суму 521 560,00грн.
Позивач за зустрічним позовом наполягає, що за видатковою накладною №ПЛ-0000287 від 17.10.2008 року на суму 521 560,00грн. товар був ним отриманий не 17.10.2008 року, а 27.10.2010 року.
Доводи скаржника про те, що оскільки в його видатковій накладній № №ПЛ-0000287 від 17.10.2008 року міститься дата 27.10.2008 року, то датою поставки продукції є 27.10.2008 року, до уваги судовою колегією не приймаються, так як на оригіналі видаткової накладної №ПЛ-0000287 від 17.10.2008 року, наданій позивачем, відсутня інша дата приймання ніж 17.10.2008 року.
Доводи скаржника про те, що товар по видатковій накладній №ПЛ-0000287 від 17.10.2008 року на суму 521 560,00грн. був поставлений 27.10.2008 року та факт поставки джерела безперебійного живлення “Enertronic I 3-1 20” kBA саме 27.10.2008 року підтверджується складеним саме в цей день згідно до вимог п.3.5 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів прибутковим ордером № 1425 за формою М-4, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на таке.
П.3.5 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 2 від 10.01.2007 року (в редакції на жовтень 2008 року), на який посилається скаржник, передбачено, що запаси, які одержані безоплатно, оформлюються накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів або товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування, або актом про приймання матеріалів, або прибутковим ордером. Прибутковий ордер складається матеріально відповідальною особою у день прийняття запасів.
Судова колегія зазначає, що наказ Міністерства фінансів України, яким затверджені зазначені вище Методичні рекомендації, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України як того, вимагають положення Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” № 493/92 від 03.10.1992 року.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, товар, отриманий скаржником 17.10.2008 року за видатковою накладною № ПЛ-0000283 від 17.10.2008 року на суму 775 300 грн. (дата поставки 17.10.2008 року за вказаною накладною не заперечується скаржником), оформлений останнім прибутковим ордером № 1416 від 21.10.2008 року.
Враховуючи вищезазначене та оскільки оформлений відповідачем прибутковий ордер № 1425 від 27.10.2008 року не може бути належним доказом факту поставки товару саме 27.10.2008 року, а інших належних доказів поставки товару по видатковій накладній №ПЛ-0000287 від 17.10.2008 року на суму 521 560,00грн. саме 27.10.2008 року скаржником не надано, судова колегія дійшла до висновку про те, що товар за видатковою накладною № №ПЛ-0000287 від 17.10.2008 року на суму 521 560,00грн. був отриманий скаржником 17.10.2008 року.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог за зустрічним позовом: задоволенню підлягає пеня за період з 01.10.2008 року по 16.10.2008 року по видатковій накладній №ПЛ-0000283 від 17.10.2008 року у сумі 31 012 грн. та по видатковій накладній № №ПЛ-0000287 від 17.10.2008 року у сумі 20 862, 40 грн., а всього на суму 51 874, 40 грн.
Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.
Керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот”, м.Дніпродзержинськ –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2010 року по справі № 30/205-09 –залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя В.В.Прудніков
Суддя І.М.Науменко
Повний текст постанови підписаний 23.09.2010 року.