Справа № 2а-4281/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2010 р.
м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Тихоненко О.М.,
при секретарі Галенко Р.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Титоренка Віктора Миколайовича – заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, третя особа Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання дій та бездіяльності неправомірними та стягнення моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
03.08.2010 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Титоренка Віктора Миколайовича – заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - відповідач), третя особа Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі – УМВС України в Чернігівській області) про визнання дій відповідача, які виражені в активних діях щодо незаконного збереження грифу «таємно» на висновку по результатам службової діяльності позивача на посаді начальника відділу боротьби з розкрадання соціалістичної власності (далі відділ БРСВ) Ніжинського міського відділу внутрішніх справ (далі-Ніжинського МВВС) неправомірними, визнання неправомірною бездіяльності відповідача в ненаданні позивачу відповіді на письмове звернення від 01.06.2010, такою що порушила вимоги Конституції України і норми Закону України «Про звернення громадян» та стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем порушено вимоги ст. 40 Конституції України та вимоги ст. 1 Закону України «Про звернення громадян». Також 01.06.2010 звернувся з листом до відповідача з приводу дій відповідача щодо незаконного збереження грифу «таємно» на висновку по результатам службової діяльності позивача на посаді начальника відділу боротьби з розкрадання соціалістичної власності (далі відділ БРСВ) Ніжинського міського відділу внутрішніх справ (далі-Ніжинського МВВС) та просив надати обґрунтовану відповідь, однак відповіді на дане письмове звернення не отримав. Також зазначає, що вищезазначеними діями позивачу заподіяно моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 5 000,00 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали на адресу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, в зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При вирішенні справи суд керується принципом законності, визначеним ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19.09.2008 (а.с.28-31), яка набрала законної сили, у справі № 2-А-5/2008 за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, постановлено: «Визнати неправомірними дії УМВС в Чернігівській області по продовженню строку дії ступеня секретності висновку про результати службового розслідування діяльності начальника відділення БХСС Ніжинського МВВС капітана міліції ОСОБА_1 в 1984-1985 роках. Скасувати висновок експертної комісії УМВС в Чернігівській області попередньої оцінки інформації, викладеної у висновку за матеріалами службового розслідування відносно ОСОБА_1 № 72 дск/Ст від 28.03.2007. Зобов’язати УМВС в Чернігівській області переглянути ступень секретності висновку про результати проведення службового розслідування діяльності начальника відділення БХСС Ніжинського МВВС капітана міліції ОСОБА_1 в 1984-1985 роках».
Судом встановлено, що на виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19.09.2008 начальником УМВС України в Чернігівській області винесено розпорядження № 348 від 30.10.2008 щодо створення комісії з перегляду грифів секретності матеріалів службового розслідування діяльності начальника відділення БХСС Ніжинського МВ ОСОБА_1 в 1984-1985 роках (а.с.35-36), відповідно до якого створена комісія з перегляду грифів секретності УМВС області у складі, в тому числі - заступника голови комісії полковника міліції Титоренка В.М. - заступника начальника - начальника УКЗ УМВС України в Чернігівській області.
08.12.2008 проведено засідання експертної комісії УМВС України в Чернігівській області з питань перегляду грифу секретності архівної особової справи громадянина ОСОБА_1. Комісією ухвалено рішення про вилучення звернення позивача 1996 року з архівної особової справи і приєднання його до відповідної номенклатурної справи та залишення без змін грифу секретності висновку за матеріалами службового розслідування відносно позивача (вих. № 2/2026 від 28.06.1985), про що складено протокол № 524ст від 08.12.2008 (а.с.37).
Як вбачається з копії вищевказаного протоколу, який знаходиться в матеріалах справи, відповідач, як заступник голови комісії, приймав безпосередню участь в засіданні експертної комісії шляхом виступу з питання інформації щодо перегляду грифу секретності архівної особової справи позивача.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги вимоги посадової інструкції заступника начальника управління – начальника управління кадрового забезпечення Титоренка В.М., затвердженої наказом УМВС України в Чернігівській області № 553 від 31.07.2008, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.39-40), суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо залишення без змін грифу секретності висновку за матеріалами службового розслідування відносно позивача (вих. № 2/2026 від 28.06.1985), оскільки останній діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Крім того, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання неправомірною бездіяльності відповідача в ненаданні позивачу відповіді на письмове звернення від 01.06.2010, такою що порушила вимоги Конституції України і норми Закону України «Про звернення громадян».
Згідно ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги та письмово повідомляти громадян про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до п. 4.1 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України керівники органів внутрішніх справ та їх заступники при розгляді звернень громадян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників органів внутрішніх справ на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів, уживати інших заходів для об'єктивного вирішення поставлених авторами звернень питань, з'ясовувати і усувати причини та умови, які спонукають громадян скаржитись, якщо це не суперечить чинному законодавству.
Судом встановлено, що 01.06.2010 позивач звернувся до відповідача з письмовим зверненням від 01.06.2010 та, як свідчить штамп вхідної кореспонденції на даному зверненні, отримане відділом документального забезпечення та режиму УМВС України в Чернігівській області 02.06.2010 за № М-706.
В своєму зверненні позивач зазначав про неправомірні дії відповідача щодо збереження відносно ОСОБА_1 грифу секретності висновку за матеріалами службового розслідування, пропонував: «на особистому прийомі уважно прочитати (вивчити) копію наказу про звільнення позивача з органів міліції №154о/с від 22.05.1985», вимагав наступне: «зазначити речення, термін, слово або хоча б окрему літеру в наказі про звільнення позивача з органів міліції № 154 л/с від 22.05.1985, які підпадають під категорію інформації, якій може бути присвоєно гриф таємності «цілком таємно», тобто під дію п.4.2.1 ЗВДТ-2005 року». Також позивач в своєму зверненні вимагав від відповідача надати йому письмову відповідь по суті викладеного питання відносно правомірності чи неправомірності дій відповідача.
В судовому засіданні 30.08.2010 представником відповідача в обґрунтування своїх заперечень надано копію листа № М-702, М-706, М-86 від 25.06.2010, за підписом начальника Управління полковника міліції Михайлика О.Г., як відповідь на звернення позивача М-86 від 01.06.2010, на №М-706 від 01.06.2010, на №М-702 від 02.06.2010 (а.с.21).
Зі змісту вищевказаного листа УМВС України в Чернігівській області не вбачається надання відповіді позивачу на його письмове звернення саме від 01.06.2010, яке, згідно штампу вхідної кореспонденції відділу документального забезпечення та режиму УМВС України в Чернігівській області отримано останнім 02.06.2010 за вхідним № М-706.
Крім того, в даному листі УМВС України в Чернігівській області відсутня відповідь по суті викладеного позивачем в своєму зверненні питання, що в свою чергу є порушенням Закону України «Про звернення громадян» та Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, а посилання представника відповідача на те, що вказані у зверненні питання були предметом розгляду неодноразових судових засідань є необґрунтованим.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, суд, з’ясувавши, наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні, приходить до висновку, що у задоволенні цих вимог необхідно відмовити, оскільки позивачем не доведено причинного зв’язку отримання моральних страждань внаслідок ненадання відповідачем письмової відповіді на його звернення від 01.06.2008.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Титоренка Віктора Миколайовича - заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в частині ненадання ОСОБА_1 відповіді на його письмове звернення від 01.06.2010 є законними та підлягають задоволенню.
В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 24, 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Титоренка Віктора Миколайовича – заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, третя особа Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання дій та бездіяльності неправомірними та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Титоренка Віктора Миколайовича - заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в ненаданні ОСОБА_1 відповіді на його письмове звернення від 01.06.2010, такою, що порушила вимоги Конституції України і норми Закону України «Про звернення громадян».
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 14 вересня 2010 року.
Суддя: О.М. Тихоненко