ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3086/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Соломахи М.В.
відповідача : не з'явився
прокурор : Коханець І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора Староміського району м. Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці
до: закритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації будівництва"
про: стягнення заборгованості по виплаті пільгової пенсії в сумі 7954,75 грн.
ВСТАНОВИВ :
До суду звернувся прокурор Староміського району м. Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці (далі – позивач) з позовом до закритого акціонерного товариства “Вінницьке управління механізації будівництва” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості по виплаті пільгової пенсії в сумі 7954,75 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що закрите акціонерне товариство “Вінницьке управління механізації будівництва” перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці та станом на 07.07.2010 року за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_2, який отримує пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в загальній сумі 7954,75 грн.
Враховуючи викладене, прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, хоча була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, однак, надала суду заяву про визнання позову в повному обсязі (а.с.28).
Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
В якості платника страхових внесків відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 була призначена пенсія відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах за списком № 2 у зв’язку з роботою даної особи на ЗАТ “Вінницьке управління механізації будівництва”.
Судом оглянуто надані прокурором розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, згідно з якими відповідач повинен був відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці пенсію, виплачену на пільгових умовах ОСОБА_2 за період з січня 2009 року по січень 2010 року, в сумі 7954,75 грн. (а.с.6,7). Розрахунки були отримані відповідачем, про що свідчать відповідні на них відмітки.
Таким чином судом встановлено, що станом на 07.07.2010 року за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за списком № 2 ОСОБА_2, в сумі 7954,75 грн., що підтверджується повідомленням про сплату боргу по пільгових пенсіях (а.с.4) та розрахунком ціни позову (а.с.5).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.
Згідно з абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Такий порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” чинності з 1 січня 2004 р.
Абзацом третім п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено ставку на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.
Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.
Підпунктом 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суд встановив, що розрахунки відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які повинен був сплатити відповідач, отримані останнім вчасно, в порядку та строк, встановлені в Інструкції №21-1.
В судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, виплаченої ОСОБА_2 за період з січня 2009 року по січень 2010 року на загальну суму 7954,75 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідач в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, виплаченої вищезазначеній особі, не сплатив.
Таким чином, виплачена управлінням Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці пенсія за віком на пільгових умовах на загальну суму 7954,75 грн. підлягає відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією №21-1.
Оцінюючи визнання представником відповідача позову в повному обсязі, суд бере до уваги наступне.
Частиною третьою ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з ч. 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, перевіривши повноваження представника відповідача, дійшов висновку, що визнання ним позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації будівництва" (21100, м. Вінниця, вул. Примакова, буд. 72, код ЄДРПОУ 05519861) на користь Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_2 за період з січня 2009 року по січень 2010 року, в сумі 7954 (сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 75 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови оформлено 10 вересня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович