Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
13.08.2010 р. № 2-а- 5733/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ізовітова-Вакім О.В.,
при секретарі - Шевчук А. В.
за участю представників:
позивача – Пєшикова О.В.
відповідача –Швеця Р.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Соллі-плюс" про надання дозволу на проведення позапланової перевірки ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому просить суд: надати Харківські обєднаній державній податковій інспекції Харківської області на проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Соллі-плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. у складі заступника начальника відділу перевірок платників податків Сердюк С.М,, старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Шевельчинської Н.С. терміном 10 робочих днів.
Позивач в обґрунтування позову посилався на п.6 ч.6 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно якої контроль здійснюється шляхом проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться у разі реорганізації (ліквідації) підприємства. Крім того, позивач посилався на п.8.2 «Порядку реєстрації та обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів)», затвердженого Наказом ДПА України № 80 від 19 лютого 1998 року, оскільки у зв’язку з проведенням ліквідації юридичної особи ОДПС приймає рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, у разі одержання відомостей з Єдиного державного реєстру або іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення у справі про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.10.2009 року порушено провадження в справі № Б - 39/231-09 про банкрутство ТОВ СП "Соллі-плюс", про що до позивача в електронному вигляді надійшли відомості від державного реєстратора Харківської РДА у Харківської області. Враховуючи наведене, у порядку, передбаченому ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Харківської ОДПІ видано наказ № 239 та направлення № 200 на проведення перевірки, які 07.04.2010 р. отримані відповідачем, проте в допуску до перевірки відмовлено, про що 07.04.2010 р. складено акт № 67/234-22686972 від 07.04.2010, на адресу ХОДПІ 07.04.2010 надійшов лист ТОВ СП "Соллі-плюс" № 33 від 07.04.2010 р. в якому зазначено. що причиною не допуску до проведення позапланової виїзної перевірки є відсутність підстав для ії проведення.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, з огляду на те що, ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.10.2009 р. порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ СП "Соллі-Плюс" за заявою ТОВ "Будівельник", на час звернення Харківської ОДПІ з адміністративним позовом до ТОВ СП "Соллі-Плюс" провадження по зазначеній справі зупинено, призначено судову експертизу про фінансовий стан боржника, тому підстави для визнання ліквідації ТОВ СП "Соллі-Плюс" відсутні, як і підтсави для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ СП "Соллі-Плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р.
Представник позивача у судовому засіданні наполягала на задоволенні позову, посилаючись на зазначені у позовній заяві обставини.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, посилаючись на зазначені у письмових запереченнях обставини.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) юридичними особами, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно з ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою доповнено ст. 11-1 зазначеного закону у відповідності із Законом України від 12 січня 2005 року, позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду, зокрема, документи, які відповідно до частини 6 цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки.
Частиною 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлений перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких проводиться позапланова виїзна перевірка, якою вважається перевірка, що не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби.
Серед переліку таких обставин для проведення позапланової виїзної перевірки, у пункті 6 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», визначено проведення реорганізації (ліквідації) підприємства.
Таким чином, підставою для винесення рішення судом про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки, у відповідності з ч. 6, ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», може бути проведення реорганізації (ліквідації) підприємства.
Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Підприємство є юридичною особою, зареєстрована 15.07.1997 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 22686972, перебуває на обліку як платник податків з 27.08.1997 року у Харківській об'єднаній державній податковій інспекції.
Згідно копії ухвали Господарського суду Харківської області від 23 жовтня 2009 року по справі № Б-39/231-09, судом порушено провадження у справі про банкрутство за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" . З копії ухвали Господарського суду Харківської області від 18 січня 2010 року, вбачається, що по справі про визнання банкрутом зупинено провадження у зв’язку з призначенням по справі судової економічної експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року N 755-IV, з наступними змінами та доповненнями, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про господарські товариства» від 19.0.1991 року № 1576-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, ліквідація товариства проводиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду – ліквідаційною комісією, що призначається цими органами. У разі визнання товариства банкрутом його ліквідація проводиться згідно з ліквідаційною процедурою, передбаченою Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями встановлено умови та порядок визнання банкрутом суб’єкта підприємницької діяльності, застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, відновлення платоспроможності боржника.
При ліквідації підприємства через процедуру банкрутства застосовуються норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 зазначеного закону, ліквідацією є припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна, а відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 зазначеного закону, банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. У випадках, передбачених ст. 22 розділу ІІІ Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Таким чином, ліквідації підприємства передує процедура визнання банкрутом суб’єкта підприємницької діяльності за рішенням господарського суду.
Оскільки відносно відповідача по справі – Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Соллі-Плюс" тільки порушено провадження по справі про банкрутство на підставі ч. 1 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та зупинено провадження у зв’язку з призначенням по справі судової економічної експертизи, рішення Господарським судом Харківської області про визнання ТОВ СП "Соллі-Плюс" банкрутом на підставі ст. 22 зазначеного закону не прийнято, ліквідаційна процедура не розпочата, таким чином, на час розгляду справи, ліквідація ТОВ СП "Соллі-Плюс" не проводиться.
З пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні, встановлено, та представником позивача не оспорюється, що стосовно ТОВ СП "Соллі-Плюс" фактично на час розгляду справи в суді, реорганізація не провадиться.
Крім того, як вбачається з ухвали Господарського суду Харківської області від 23 жовтня 2009 року, п. 5 зазначеної ухвали суд заборонив власнику майна боржника або уповноваженому ним органу вчиняти дії щодо реорганізації або ліквідації юридичної особи – боржника.
Посилання позивача на те, що ст. 51 розділу VІ Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає порушення судом провадження у випадку, коли боржник ліквідується, тому порушення Господарським судом Харківської області провадження за цією статтею є підставою для проведення перевірки згідно з п. 6 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не приймається судом до уваги з огляду на наступне.
Ст. 51 розділу VІ Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником. Зазначеною статтею передбачено декілька випадків особливостей застосування процедури банкрутства, на різних етапах процедури банкрутства. Так, абзацом 1 ч. 1 ст. 51 встановлені особливості застосування процедури банкрутства підприємства, щодо якого вже прийнято рішення про банкрутство, якщо вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, абзацом 2 ч. 1 ст. 51 передбачено виявлення зазначених обставин після прийняття рішення про ліквідацію підприємства до створення ліквідаційної комісії, а ч. 4 ст. 51 передбачено, що розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею, якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника, яка подана до створення ліквідаційної комісії.
Таким чином, посилання позивача на ст. 51 розділу VІ Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не має правового значення для розгляду зазначеної справи, оскільки ухвалою Господарського суду Харківської області від 23 жовтня 2009 року по справі № Б- 39/2310-09 лише порушено справу про банкрутство, а посилання в ухвалі суду на ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не є підставою для висновку про ліквідацію підприємства і не може бути підставою для проведення позапланової виїзної перевірки згідно з п. 6 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Крім того, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено систему заходів, спрямованих на оздоровлення фінансово- господарського становища боржника, які здійснюються під час провадження у справі про банкрутство, з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації – санацію, визначення якої міститься у п. 11 ч. 1 ст. 1 зазначеного закону. Виходячи з цього, при порушенні справи про банкрутство не можна зробити висновок, що це є началом ліквідації підприємства, оскільки результатом порушення справи про банкрутство може бути санація підприємства.
При розгляді зазначеної справи про надання дозволу на проведення позапланової перевірки, судом взято до уваги те, що Законом України «Про державну податкову службу в Україні» не передбачено в якості підстави для прийняття судом рішення про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки наявність інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство.
Суд не бере до уваги посилання позивача на п. 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) в якості підстави для надання дозволу проведення позапланової виїзної перевірки, оскільки одержання судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство є підставами для прийняття рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, що перебуває на обліку, органом державної податкової служби, а не судом, у відповідності з п.п. 8.2 п. 8, Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), який затверджено Наказом Державної податкової адміністрації від 19.02.1998, № 80. Зазначеною нормою врегульовано порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби. Наказ Державної податкової адміністрації «Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)» є нормативно-правовим актом відомчого, галузевого характеру, який, згідно п. 1 зазначеного Порядку, має на меті використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів (обов’язкових платежів) в органах державної податкової служби, у той час як Закон України «Про державну податкову службу в Україні» має вищу юридичну силу, відповідно до преамбули до закону, він визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності. Крім того, Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) затверджено Наказом Державної податкової адміністрації від 19 лютого 1998 року, а Закон України «Про державну податкову службу в Україні» доповнено ст. 11-1, яка встановлює підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, згідно із законом України від 12 січня 2005 року, а частину 6 ст. 11-1 зазначеного закону доповнено згідно з Законом України від 25 березня 2005 року, тобто значно пізніше, ніж затверджено Порядок.
Враховуючи викладене, суд застосовує при розгляді позовної вимоги про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки за рішенням суду саме норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для надання за рішенням суду дозволу на проведення Харківській об'єднаній державній податковій інспекції позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Соллі-Плюс", передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні», через що у задоволенні позову належить відмовити.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року N 755-IV, з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ, з наступними змінами та доповненням, Законом України «Про господарські товариства» від 19.0.1991 року № 1576-ХІІ,, з наступними змінами та доповненнями, ст.ст. 3, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Харківської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соллі-Плюс" про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки - відмовити в повному обсязі. Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб’єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Постанова в повному обсязі виготовлена 19 серпня 2010 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.