ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2006 р. | № 2/336 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Подоляк О.А. |
суддів : | Панченко Н.П., Рибака В.В., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи |
на постанову | від 24.05.2006 р. Київського апеляційного господарського суду |
у справі | № 2/336 |
за позовом | Київського будівельного управління МВС України |
до | Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи |
про | стягнення 1041685,75 грн. |
за участю представників: |
від позивача | - Дубровінська І.Ю., М’якушко П.І. |
від відповідача | - Купрейчук Н.В., Семенівська Н.Л., Мамедов Е.З., Приходько А.Ф. |
В С Т А Н О В И В:
В липні 2005 р. Київське будівельне управління МВС України звернулось до суду з позовом про стягнення з Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 1041685,75 грн. заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов’язання по оплаті робіт, виконаних за договором на виконання ремонтно-будівельних робіт № 27/04/31 від 27.04.2004 р.
Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи проти пред’явлених вимог заперечувало, посилаючись на виявлення допущених у роботі відступів від умов договору та інших недоліків.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.08.2005 р. (суддя Домнічева І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 р. (судді: Корсак В.А., Авдеєв П.В., Коршун Н.М.), позов задоволено з підстав правомірності та обґрунтованості позовних вимог.
Не погоджуючись з постановою, Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, зокрема, акти приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3), висновок судової будівельно-технічної експертизи № 1304/1305 від 17.04.2006 р. КНДІСЕ, який було оцінено за правилами ст. 43 ГПК України; належним чином проаналізували зобов’язальні відносини сторін, що в силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 175 ГК України виникли між сторонами на підставі укладеного договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № 27/04/31 від 27.04.2004 р. та додаткових угод до нього; надали належну юридичну оцінку встановленому сторонами в договорі порядку прийняття виконаних робіт та порядку розрахунків; дослідили обставини належного виконання позивачем зобов’язань по виконанню робіт, які були оглянуті та прийняті відповідачем без заперечень, про що свідчать відповідні підписані сторонами та скріплені печатками акти та довідки (форми № КБ-2, № КБ-3); дослідили обставини неналежного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті виконаних робіт, в порушення умов договору та положень ст. ст. 525, 526, 530, 599, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України; встановили розмір заборгованості; врахували підписання сторонами акту звіряння розрахунків станом на 01.06.2005 р., в якому зафіксовано наявність заборгованості в оспорюваній сумі; підставно задовольняючи позовні вимоги суди правомірно спростували необґрунтовані посилання відповідача на виявлення допущених у роботі відступів від умов договору та інших недоліків, правильно врахувавши, що замовник втратив право посилатися на ці обставини, оскільки він оглянув та прийняв роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, не заявивши при цьому про допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки негайно (ч. 1 ст. 853 ЦК України).
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано та правомірно задоволено позов.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 р. у справі № 2/336 залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і: Н. Панченко
В. Рибак