У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Сінані О.М.,
суддів - Даніла Н.М.,
- М’ясоєдової Т.М.,
при секретарі - Комаренко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» про визнання недійсним кредитного договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 31 березня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 31 березня 2010 року, позов Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Промінвестбанк» задоволений та з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Промінвестбанк» стягнуто заборгованість в сумі 122855 грн. 82 коп., судові витрати в сумі 410 грн. 62 коп., а всього 123266 грн. 44 коп., шляхом звернення стягнення на заставлене майно – автомобіль «КIA MAGENTIS», легковий седан, 2007 року випуску, сірого кольору, об’єм двигуна 1998 см3, реєстраційний номер НОМЕР_1. Також з ОСОБА_2 на користь держави стягнуто 937 грн. 88 коп. судового збору. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ПАТ «Промінвестбанк» в позові. Зазначає, що у зв’язку з труднощами, що виникали під час оформлення автомобілю, він неодноразово підписував пусті бланки що, на його думку, надало можливість банку та ВАТ «ВАП «Іззет і сини» підробити документи, на підставі яких отриманий кредит. Окрім того зазначив, що це непоодинокий випадок шахрайства з боку продавця, у зв’язку з чим відносно посадових осіб ВАТ «ВАП «Іззет і сини» порушено кримінальну справу за ст.ст. 358 ч. 2, 190 ч. 4 КК України. Він також звернувся до прокуратури з заявою про порушення кримінальної справи та має докази наявності складу злочину з боку посадових осіб, проте судом відмовлено у приєднанні відповідних доказів до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу та пояснення представника ПАТ «Промінвестбанку», яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.10.2001 року сторони уклали кредитний договір № 623/ф, відповідно до якого відповідач отримав кредит на покупку автомобілю «КIA MAGENTIS» в сумі 126300 грн. під 19% річних з кінцевим строком повернення до 02.10.2014 року.
Банк виконав умови кредитного договору та перерахував 126300 грн. за автомобіль «КIA MAGENTIS» на рахунок ВАТ «ВАП «Іззет і сини» №26009013028001 в Філії АКБ «Імексбанк» в АР Крим.
02.10.2007 року між сторонами укладений договір застави зазначеного автомобілю.
У зв’язку з неналежним виконанням умов договору банк 07.07.2009 року надіслав ОСОБА_2 листа, у якому повідомив кредитора про необхідність погашення кредитної заборгованості.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Промінвестбанк», суд першої інстанції виходив того, що відповідач свої зобов’язання за кредитним договором не виконує, у зв’язку з чим на 04.11.2009 року за ним утворилась заборгованість в сумі 122855 грн. 82 коп. та того, що на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджується дія ст. 1050 ч.2 ЦК України та ст. ст. 20 Закону України «Про заставу», відповідно до яких: якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася; заставодержатель має право вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов’язань, що випливають із кредитного договору, а при незадоволенні його вимоги – звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання заставодавцем будь-яких зобов’язань за кредитним та цим договором.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, місцевий суд виходив з того, що твердження ОСОБА_2 про відсутність його волевиявлення на укладення кредитної угоди та відсутність будь-яких дій з його боку на її виконання, в тому числі і здійснення виплат, спростовуються його заявою на отримання кредиту, яка містить особистий підпис позичальника та його підписом у кредитному договорі, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи № 3338 від 12.02.2010 року.
З такими висновками місцевого суду погоджується і колегія суддів та вважає, що вони зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки відповідачем та його представником не надано судові доказів на підтвердження повного розрахунку відповідача з продавцем за автомобіль «КIA MAGENTIS», а кримінальна справа, порушена за фактом зловживання службовим станом посадовими особами ВАТ «ВАП «Іззет і сини» знаходиться на стадії досудового слідства і обставини, викладені в постанові про її порушення, відповідно до ст. 61 ЦПК України, не є такими, що не підлягають доказуванню.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо залишення ОСОБА_2 підписів на пустих бланках, оскільки зазначений факт не доведений у встановленому законом порядку, такі дії не є обов’язковою умовою для укладення угоди і є його правом.
Інші доводи також не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення.
Відповідно до ст. 308 ч.1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 31 березня 2010 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: