Копія
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня 2010 року Справа № 2а-3068/10/1170
Рядок звіту 6.6.2
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Чубара Н.В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91р. №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідач всупереч вимогам законодавства більше року не подає до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності, що відповідно до ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003р. № 755-IV є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
26 серпня 2010 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду було відкрито скорочене провадження.
02 вересня 2010 року до суду повернувся конверт з відміткою «за зазначеною адресою не значиться»(а.с.16).
Відповідно до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є фізичною особою-підприємцем за законодавством України.
Відповідач зареєстрований Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 27.12.2007року реєстраційний № НОМЕР_1(а. с. 6).
28.12.2007року року відповідача взято на облік до Голованівського відділення Гайворонської МДПІ як платника податків за №1924(а. с. 5).
Станом на день розгляду спору відповідач перебуває на податковому обліку у Гайворонській МДПІ. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91р. №1251-XII платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно п. 2 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91р. №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91р. №1251-XII відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Ч. 1 ст. 239 (абз.12) Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.
Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. №509-XII, а саме п. 3 ч.1 ст. 10, наділяє органи державної податкової служби повноваженнями щодо контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Крім того, п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90р. №509-XII передбачає право органів державної податкової служби на звернення у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003р. № 755-IV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця. Однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Як встановлено матеріалами справи відповідач з 4 кварталу 2008 року не подає податкових декларацій до органів державної податкової служби, що підтверджується та декларацією, в останнє поданою відповідачем 01.10.2008 року(а.с.7-10)
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
На підтвердження подання до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідач мав би надати суду або примірники відповідних довідок зі штампом канцелярії податкового органу про їх прийняття, або докази про їх відправлення поштою, або докази про подання декларацій та розрахунків в електронній формі.
Однак таких доказів відповідач суду не надав.
Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт неподання відповідачем до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року, що є порушенням правил здійснення господарської діяльності і є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, суд враховує, що згідно ст. 239 Господарського кодексу України скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання та його ліквідація за рішенням уповноваженого державного органом є адміністративно-господарською санкцією.
В свою чергу, згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
В разі звернення органів державної податкової служби з позовами про скасування державної реєстрації та про припинення суб’єктів господарювання підставою для таких позовів може бути виключно неподання таким суб’єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством. Тобто, зазначена санкція може бути застосована не раніше, ніж минув один рік з тієї дати, на яку повинні були подаватися відповідні податкові декларації та фінансова звітність.
Як встановлено матеріалами справи відповідач з 4 кварталу 2008 року не подавав звітність до органів державної податкової служби . Разом з тим, обов’язок відповідача щодо подання в подальшому звітності у зв’язку з цим не припинився, а строки подання такої звітності визначаються відповідним спеціальним законодавством.
Таким чином, продовжуючи порушувати встановлені правила здійснення господарської діяльності щодо необхідності подання обов’язкової податкової та фінансової звітності, відповідач тим самим здійснює триваюче правопорушення, виявлення якого, а отже і відрахування строку для застосування адміністративно-господарської санкції, можливе в будь-який час в залежності від виду податкової та фінансової звітності.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 –163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідн.код НОМЕР_2), зареєстрованого Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 27.12.2007року реєстраційний № НОМЕР_1
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копію постанови негайно направити державному реєстратору Ульяновської районної державної адміністрації для виконання вимог ст. 49 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”від 15.05.2003р. № 755-IV.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Чубара Н.В.