ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2010 року 12 год. 49 хв. Справа № 2а-6464/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Лазаренко М.С.
при секретарі Гончаренко Н.А.
за участю представників
від позивача: Іойлев С.А.
від відповідача: Стрельбицька Ю.П.
розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервис»
до: Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області
про визнання нечинним рішення №62 від 04.03.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін
ВСТАНОВИВ:
17 серпня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгсервис» звернулась з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про визнання нечинним рішення №62 від 04.03.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, посилаючись на те, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення № 62 від 04.03.2010р. стали матеріали перевірки Держцінінспекції діяльності ТОВ «Торгсервис», що було викладено у відповідному Акті перевірки № 149 від 02.03.2010р.
Відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» цей закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду, їх посадових осіб. Так у ч.ч. 11, 12 ст. 4 Закону зазначено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду вносить запис до відповідного журналу суб’єкта господарювання (за його наявності).
Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Але відповідач не попереджував товариство про проведення перевірки ні письмово, ні телефонограмою та не проводив її. Представники Держцінінспекції лише принесли відповідні матеріали для ознайомлення без проведення будь-якого, передбаченого законом заходу та за відсутністю керівника товариства або уповноваженої ним відповідної посадової особи. У ТОВ «Торгсервис» з 2005р. заведено та діє відповідний Журнал реєстрації перевірок, в якому органи державного або місцевого контролю ставлять відмітку за кожним разом проведення планового чи позапланового заходу. Але 02.03.2010р. посадовими особами Держцінінспекції перевірка діяльності ТОВ «Торгсервис» не проводилась, відмітки у Журнал реєстрації перевірок не ставились. До того ж перевірка значного обсягу документальних матеріалів, що стосуються періоду який досліджується, за один день є просто неможливою (перевірку розпочато та закінчено 02.03.2010р.).
Крім того, керівником товариства не призначалась уповноважена особа на надання відповідних документальних матеріалів, на участь у проведенні перевірки чи поданні відповідних пояснень. Отже на ТОВ «Торгсервис» перевірка Держцінінспекцією діяльності товариства не проводилась і, відповідно, усі висновки відповідача є необґрунтованими, хибними та непідтвердженими.
В Акті перевірки № 149 від 02.03.2010р. Держцінінспекцією зазначено, що витрати ТОВ «Торгсервис» за рік склали 469400,00 грн. Але зазначена сума витрат відповідає Фінансовому звіту товариства за 2008р., у той час коли період дослідження, який зазначений у матеріалах перевірки Держцінінспекції, становить з 20.07.2009р. по 31.01.2010р. Отже розрахунок суми завищення рівня рентабельності (Додаток № 1 до Акту), яким виведено суму завищення тарифу - 3,60 грн., є невірним, адже його складено з показників різних періодів, тобто таких, що не співвідносяться (не відповідають) один до одного.
Відповідно до Фінансового звіту товариства за 2009р. витрати ТОВ «Торгсервис» склали 643500,00 грн.
Також є незрозумілим показник кількості торгівельних місць, зазначений в Акті перевірки № 149 від 02.03.2010р. – 122 одиниці, у той час коли відповідно до статистичної форми 12-торг, на яку відповідач посилається і сам, кількість торгових місць складає 124 одиниці.
Отже, в свою чергу, і сам розрахунок суми необґрунтовано отриманої виручки (Додаток № 2 до Акту), - сума, зазначена у спірному рішенні № 62 від 04.03.2010р., в якому застосовано невірну суму завищення тарифу (3,60 грн.) та ще й неточну кількість торгових місць (122) є неправильним, тобто незаконним.
Отже рішення відповідача - не відповідає закону та порушує права і свободи ТОВ «Торгсервис» закріплені чинним законодавством.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та дав пояснення в обґрунтування позову аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідачем подані заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що перевірку призначено у відповідності до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та відповідно до плану роботи на І квартал 2010 року. 25.01.2010 року Держінспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області направлено до позивача телефонограму з повідомленням про початок проведення перевірки, про що свідчить відмітка в журналі телефонграм.
В ході перевірки Відповідачем встановлено, що Позивач в період з 20.07.20 09 року по 31.01.2010 року необгрунтовано отримав виручку за рахунок застосування цін (тарифів) на продукцію (роботи, послуги) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний, тим самим Позивачем було порушено вимоги п. 5 Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках із продажу продовольчих та непродовольчих товарів, затвердженого наказом Мінекономіки та Держкомпідприємництва від 30.06.2009 року № 638/109 та п. 1 розпорядження Запорізької обласної державної адміністрації від 21.10.2009 року № 351, внаслідок чого ним було отримано необгрунтовану виручку у розмірі 73785,60 грн.
За результатами перевірки Відповідачем було складено акт від 02.03.2010 року № 149, на підставі якого, відповідно до ст.ст. 13, 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення" та Інструкції про застосування економічних, фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519 (надалі - Інструкції), до Позивача застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни цін на суму 221356,80 грн. (сума порушення 73785,60 грн. і штраф у розмірі 200% від суми порушення - 147571,20 грн.), про що прийнято рішення від 04.03.2010 року № 62, та направлено претензію від 04.03.2010 року за № 01-15/765. Факт порушення державної дисципліни цін встановлено та доведено матеріалами перевірки.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.03.2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області на підставі посвідчення від 02.03.2010 року №163, відповідно до ст..13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819 та п.4.1.5 Плану роботи на І квартал 2010 року проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» з питань дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №278 «Про заходи стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об’єкта, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи» та наказу Мінекономіки і Держкомпідприємництва від 30.06.2009 року №638/109.
Перевірку здійснено за період з 01.10.2008 року по 31.01.2010 рік у присутності головного бухгалтера ОСОБА_3.
За результатами перевірки складено акт №149 від 02.03.2010 року, який 02.03.2010 року з додатками отриманий особисто головним Бухгалтером ОСОБА_3
Перевіркою правильності формування та застосування ТОВ «Торгсервис» плати за обслуговування торговельних приміщень (площ) на ринку встановлено застосування цін (тарифів) на продукцію (роботи, послуги) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний, передбачений п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних санкцій) санкцій органами державного контролю за цінами», за обслуговування торговельних приміщень (площ). Внаслідок даного порушення державної дисципліни цін, ТОВ «Торгсервис» у період з 20.07.2009 року по 31.01.2010 року необґрунтовано отримано виручку на загальну суму 73785 грн. 60 коп.
За результатами виявлених порушень начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області прийнято рішення №62 від 04.03.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого вирішено вилучити у ТОВ «Торгсервис» 221356 грн. 80 коп. у дохід державного бюджету Комунарського району м. Запоріжжя.
Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання його нечинним.
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 116 п. 3 Конституції України проведення цінової політики в державі покладено на Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» № 507-ХІІ контроль за дотриманням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено урядом України.
Ці функції (завдання), згідно з пп. 8 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.93 р. № 166, покладено на Міністерство економіки України.
Згідно з пп. 5 п. 4 Положення про Міністерство економіки воно наділено правом здійснювати перевірки дотримання підприємствами й організаціями державної дисципліни цін та застосовувати до них економічні санкції за порушення державної дисципліни цін, передбачені ст. 14 Закону «Про ціни і ціноутворення».
Відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки i підпорядковується йому. Основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань дотримання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін i тарифів. Держцінінспекція має територіальні органи – державні інспекції з контролю за цінами.
Відповідного до даного Положення Держцінінспекція має серед інших право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів; у межах своєї компетенції вимагати від керівників та інших посадових осіб органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які перевіряються, усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.
Директивним наказом Мінекономіки від 01.03.2001 р. № 3-Д «Про відносини з Державною інспекцією з контролю за цінами, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра економіки України», визначено стратегічні цілі та основні завдання Держцінінспекції, якими є забезпечення реалізації державної цінової політики шляхом організації та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, установлення та застосування цін і тарифів. Держцінінспекція самостійно виконує функції, які передбачені законодавством України з діяльності органів виконавчої влади - юридичних осіб, а також специфічні контрольно-наглядові функції з реалізації цінової політики держави в межах завдань, визначених Кабінетом Міністрів України, та прав, наданих для їх виконання.
Окрім того, відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», господарські суб'єкти повинні в установленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007, № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Як вбачається з матеріалів справи, План роботи Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області на І квартал 2010 року затверджено наказом Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області №229 від 25.12.2009р.
Відповідно до наказу №43 від 19.02.2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області на виконання Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» внесено зміни до плану до Плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області на І квартал 2010 року, затвердженого наказом від 25.12.2009 року №229, відповідно до якого пунктом 2.1.9 перевірками ТОВ «Торгсервіс.
Крім того, суд звертає увагу на те, що перевірку здійснено відповідно до п.4.1.5 Плану роботи на І квартал 2010 року. Проте, як вбачається з даного Плану, що наданий представником відповідача, п.4.1.5 взагалі відсутній., проте відповідно до наказу від 25.12.2009 року №229, перевірка ТОВ «Торгсервис» передбачена п.2.1.9 Плану роботи, відповідно до якого взагалі не встановлено предмет перевірки.
Також ч.1 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачає права органом державного нагляду вносити зміни до плану роботи в той самий квартал, в якому здійснюється перевірка.
Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Згідно з додатком 1 до Інструкції з діловодства у Міністерстві економіки, затвердженої наказом Мінекономіки від 27.03.98 № 36, телефонограма - узагальнена назва різних за змістом документів, виділених у зв'язку з особливим способом передачі тексту (передається телефоном і записується одержувачем). Телефонограми, підписані керівництвом, передають телефоном секретарі приймальних. На телефонограмі позначається час її передачі, прізвище працівника, який передав телефонограму, прізвище і номер телефону працівника, який прийняв телефонограму.
Як вбачається з журналу реєстрації телефонграм, що наданий суду представником відповідача, 25.01.2010 року о 16-00 Щепіліною передано телефонограму ТОВ «Торгсервис» за тел.. НОМЕР_1 ОСОБА_4 проте, що Держінспекцією з контролю за цінами Запорізької області у І кварталі буде проведена планова перевірка ТОВ «Торгсервис» з питань щодо стабілізації цін на надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об’єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи.
Посилання позивача на те, що ОСОБА_4 не перебуває в трудових відносинах з Товариством судом не береться до уваги. Оскільки номер телефону НОМЕР_1 є засобом зв’язку, який позивач зазначає у своєму же позові до суду.
Проте суд звертає увагу на те, що текст телефонграми не відповідає вимогам ч.4 ст.5 закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки не містить дати початку та дати закінчення перевірки.
Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Як вбачається з акту перевірки №149 від 02.03.2010 року акт не підписано директром ТОВ «Торгсервис» та головним бухгалтером, проте відповідні відмітки посадової особи органу державного нагляду (контролю) про відмову у підписанні відсутні.
Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 298/519 від 03.12.2001р., підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного законодавства в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до вимог п. 1.6. Інструкції підлягають вилученню згідно із законодавством необґрунтовано одержані суб’єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи. Вилучення провадиться на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.
Визначення сум, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, здійснюється на підставі матеріалів перевірок (п. 1.7.).
Згідно з п. 3.2. Інструкції в актах перевірок Держцінінспекією визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб’єкта господарювання та його печаткою.
В Акті перевірки № 149 від 02.03.2010р. Держцінінспекцією зазначено, що витрати ТОВ «Торгсервис» за рік склали 469400,00 грн. Але зазначена сума витрат відповідає Фінансовому звіту товариства за 2008р., у той час коли період дослідження, який зазначений у матеріалах перевірки Держцінінспекції, становить з 20.07.2009р. по 31.01.2010р. Отже розрахунок суми завищення рівня рентабельності (Додаток № 1 до Акту), яким виведено суму завищення тарифу - 3,60 грн., є невірним, адже його складено з показників різних періодів, тобто таких, що не співвідносяться (не відповідають) один до одного.
Відповідно до Фінансового звіту товариства за 2009р. витрати ТОВ «Торгсервис» склали 643500,00 грн.
Також є незрозумілим показник кількості торгівельних місць, зазначений в Акті перевірки № 149 від 02.03.2010р. – 122 одиниці, у той час коли відповідно до статистичної форми 12-торг, на яку відповідач посилається і сам, кількість торгових місць складає 124 одиниці.
Отже, в свою чергу, і сам розрахунок суми необґрунтовано отриманої виручки (Додаток № 2 до Акту), - сума, зазначена у спірному рішенні № 62 від 04.03.2010р., в якому застосовано невірну суму завищення тарифу (3,60 грн.) та неточність кількість торгових місць (122) є неправильним, тобто незаконним.
Крім того, як вбачається з матеріалів перевірки Держцінінспекції, направлених товариству, жодні документи первинного бухгалтерського обліку посадовими особами інспекції не досліджувались, не перевірялись, а відтак, усі висновки щодо підтвердження факту необґрунтовано отриманої товариством суми виручки є хибними та непідтвердженими, а значить – незаконними. Факт порушення державної дисципліни цін з боку позивача матеріалами перевірки відповідача не встановлено та не доведено.
В матеріалах перевірки, зокрема в Акті № 149 від 02.03.2010р. Держцінінспекцією зазначено, що розмір плати за обслуговування торгівельного місця на момент введення регулювання (20.07.2009р.) затверджено керівником товариства на рівні 4,16 грн., і у подальшому наведений показник відображено у розрахунку суми завищення.
Таки висновок перевіряючи спростовується наступними матеріалами справи.
По-перше, період зазначений в матеріалах перевірки, як такий, що досліджувався Держцінінспекцією, становить з 20.07.2009р. (з моменту набрання чинності Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів) по 31.01.2010р. Однак фактична калькуляція вартості експлуатаційних витрат на обслуговування одного торгового місця з 01.01.2010р. затверджена керівником ТОВ «Торгсервис» на рівні 4,00 грн., що в свою чергу, спростовує достовірність та обґрунтованість наведених інспекцією в Акті перевірки № 149 від 02.03.2010р. розрахунків.
По-друге, відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, саме по собі затвердження керівником ТОВ «Торгсервис» відповідного розміру плати за послуги ринку (4,16 грн.) є недостатнім для кваліфікування дій останнього, як необґрунтовано отримана виручка, з урахуванням того, що такий факт повинен підтверджуватись відповідними документами первинного бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
На спростування зазначених доводів відповідача ТОВ «Торгсервис» надав відповідні вибіркові документальні дані первинного бухгалтерського обліку, а саме: контрольну касову стрічку за 23, 27 та 31 липня 2009р. Згідно даних бухгалтерського обліку, навіть за умов затвердження у 2009 році ТОВ «Торгсервис» розміру плати за послуги ринку на рівні 4,16 грн. фактично товариство позивача застосовувало тариф у розмірі 4,00 грн., що також цілком спростовує дані розрахунку відповідача, приведені в матеріалах перевірки від 02.03.2010р., результати яких були відображені в оскаржуваному рішенні.
В рішенні Держцінінспекції № 62 від 04.03.2010р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін зазначено, що з боку ТОВ «Торгсервис» було допущено порушення вимог п. 5 Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, затвердженого наказом Міністерства економіки України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009р. № 638/109.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим комітетом Запорізької міської ради відповідно до листа № 01171/11-25 від 25.05.2010р., ТОВ «Торгсервис» було погоджено тариф на послуги з обслуговування торговельного місця у розмірі 8,90 грн. за одне торгове місце (4 м2).
Таким чином, за умов застосування товариством тарифу у розмірі 4,00 грн., у той час коли йому відповідно до Закону погоджено тариф у розмірі 8,90 грн., аж ніяк не можна вважати завищенням.
Пунктом 5 зазначеного вище Порядку передбачено, що собівартість надання в оренду 1 кв.м торгового приміщення (площі) розраховується шляхом ділення витрат на загальну площу ринку. Проте Порядком не передбачено, що плата за торгове місце повинна стягуватись із розрахунку 1 кв.м торгової площі.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначений принцип встановлений частиною 2 статті 19 Конституції України та є основою діяльності всіх державних органів та їх посадових осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України суб’єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області як компетентний орган, який уповноважений здійснювати державний контроль (нагляд) у сфері дотримання державної дисципліни цін, і яка на виконання покладених на неї функцій 02.03.2010 року проведено перевірку ТОВ «Торгсервис» з численним порушенням, тобто діяла всупереч підстав та поза межами наданих повноважень, та не у спосіб, передбачений законом, у зв’язку з чим винесено рішення №62 від 04.03.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є неправомірне та необґрунтоване, відтак позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення №62 від 04.03.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, винесене Державною інспекцію з контролю за цінами в Запорізькій області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервис» судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України.
Копію постанови в повному обсязі сторони можуть отримати 21 вересня 2010 року.
Суддя (підпис) М.С. Лазаренко
Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 20 вересня 2010р.