ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року < Текст > Справа № 2а-3376/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Татаринова Д.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
позову: Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Запоріжжя,
до: Відкритого акціонерного товариства “Завод будівельно-опоряджувальних машин”, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області,
про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
ВСТАНОВИВ:
14 червня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства “Завод будівельно-опоряджувальних машин”, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 11 107,88 гривень.
В позовній заяві, позивач посилається на те, що відповідачем у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не виконано нормативів із забезпечення робочих місць для працевлаштування інвалідів. На підставі зазначеного порушення позивачем було нарахована відповідачу сума адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 11 107,88 гривень, проте зазначені санкції та пеня відповідачем не сплачені внаслідок чого утворилась заборгованість.
Ухвалою суду від 15 червня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі справа № 2а-3376/10/0870, та призначено до судового розгляду на 07 липня 2010 року.
Ухвалою суду від 07 липня 2010 року за письмовим клопотанням представника позивача провадження по справі зупинялось до терміну встановленому судом, для надання додаткових доказів. 26 серпня 2010 року розгляд справи поновлено, про що судом винесено відповідну ухвалу.
Представник позивача до судового засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Разом з тим, представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, у зв’язку з частковим погашенням заборгованості зі сплати адміністративно – господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році, а саме: 26 липня 2010 року відповідачем сплачено 1000, 00 грн., 29 червня 2010 року – 5000, 00 грн., 06 серпня 2010 року – 1000, 00 грн. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4107, 88 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, у зв’язку з неможливістю направлення до суду повноважного представника.
Також, представник відповідача надав суду відгук, у якому визнав наявність заборгованості перед позивачем. Зокрема зазначає, що у зв’язку із скрутним фінансовим становищем на підприємстві, відповідач не має можливості одночасно погасити заборгованість та зазначив, що частково сплачує заборгованість, яка станом на 25 серпня 2010 року складає 3 407, 88 грн., у зв’язку із цим просить розстрочити виконання рішення суду.
Розглянувши заяву представника відповідача, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження – із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Тобто, розстрочення виконання рішення суду здійснюється на етапі виконавчого провадження, у зв’язку із чим заява представника відповідача є такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись приписами статей 41, 122 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює та визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантії їх рівності з усіма іншими громадянами для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875 від 21.03.1991.
Судом встановлено, що ВАТ «Завод будівельно-опоряджувальних машин», є суб’єктом підприємницької діяльності, якому, відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідно до приписів ст. 19 зазначеного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого Законом, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунку кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Як свідчать дані звіту відповідача форми 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, середньооблікова кількість працюючих на підприємстві відповідача у 2009 році склала 120 осіб.
Відповідно до нормативу, встановленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві ВАТ “Завод будівельно-опоряджувальних машин”, повинна складати 5 осіб. Згідно відомостей, наданих відповідачем, середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві склала 3 особи, що є менше ніж встановлено нормативом.
За правилами ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення», державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.
Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.
Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 № 70.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не було вжито заходів, передбачених ч. 3 ст. 18 Закону, для забезпечення реалізації прав інвалідів на працевлаштування.
Нормами господарського законодавства встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч.3 ст.5 Господарського кодексу України). За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (ч.1 ст.238 ГК України).
Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. У частині другої зазначеної статті визначено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського порушення.
Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги, що відповідачем у судове засідання не надано доказів щодо вжиття всіх вичерпних та залежних від нього заходів для недопущення господарського порушення, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнить у повному обсязі.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Завод будівельно-опоряджувальних машин” (вул. Степова, 10, м. Дніпррудне, Василівський район, Запорізька область,71630, ЄДРПОУ 04689323, р/р 260010610400001, МФО 313849, АКБ «Індустріал банк») на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 147, одержувач: Держбюджет Василівського району району, р/р 31216230700044, код ЄДРПОУ 34677040, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, 50070000 «Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік») 4 107 (чотири тисячі сто сім) гривень 88 копійок адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ Д.В. Татаринов