ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 року 09 год. 49 хв. Справа № 2а-5153/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Лазаренко М.С.
при секретарі Гончаренко Н.А.
за участю представників
від позивача: Жигунова О.М. (дов. №15 від 05.05.2010)
від відповідача: Вовк Д.В. (дов. б/н від 19.02.2010)
розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
про скасування податкового повідомлення-рішення №0000380808/0 від 15.06.2010 про стягнення штрафу у розмірі 2678 грн. 89 коп.
ВСТАНОВИВ:
Казенне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення №0000380808/0 від 15.06.2010 про стягнення штрафу у розмірі 2678 грн. 89 коп.. посилаючись на те, що відповідно до Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби №268/5459 від 23.03.2001 року надано роз’яснення стосовно пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ, відповідно до якої пп.6.1.7 цієї Інструкції штрафні (фінансові) санкції не поширюються на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов у повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у запереченнях від 06.08.2010 року за № 8167/10/10-013, зокрема посилаючись на те, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений спеціальним законом з питань оподаткування при нарахуванні штрафних санкцій на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядку погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов’язань за платежем земельний податок.
Вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 02.06.2010 року на підставі службового посвідчення серії УЗП №048899 від 11.01.2010р., виданого СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, та згідно п.1, п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» з питань своєчасності внесення до бюджету узгоджених сум податкових зобов’язань визначених в податковому повідомленні-рішенні від 12.03.2010р. №000150808/0, за результатами якої складено акт №193/08-08/00194731 від 02.06.2010 року.
Як вбачається з даного акту, перевіркою встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності внесення до бюджету узгоджених сум податкових зобов’язань земельного податку за серпень 2009 р. За наслідками перевірки складено акт від 02.03.2010 року №63/08-08/00194731 та винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2010р. №0000150808/0 на суму 101718 грн. 62 коп. Підприємством отримано податкове повідомлення-рішення від 12.03.2010 року.
Відповідно до п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) граничний строк сплати податкового повідомлення-рішення від 12.03.2010 року є 22.03.2010 рік.
Відповідно до зазначеного податкового повідомлення-рішення, за особовим рахунком платника 22.03.2010 була нарахована сума узгодженого податкового зобов’язання у розмірі 101718 грн. 62 коп.
В результаті чого 22.03.2010 року виник податковий борг по податковому повідомленню-рішенню від 12.03.2010 року №0000150808/0 на суму 101718 грн. 62 коп.
Платіжним дорученням №1186 від 21.04.2010 року на суму 100000 грн. платником самостійно було погашено частину податкового боргу, який виник по строку сплати 22.03.2010 р. на суму 26788 грн. 89 коп.
Таким чином, термін прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання по терміну сплати 22.03.2010 року склав 30 календарних днів.
Таким чином, перевіркою встановлено порушення п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), в результаті несвоєчасної сплати підприємством узгодженої суми податкового зобов’язання по податковому повідомленню-рішенню від 12.03.2010р. №0000150808\0 за терміном сплати 22.03.2010р. у розмірі 26788 грн. 89 коп. (затримка сплати 30 календарних днів).
За результатами виявлених порушень, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №000380808/0 від 15.06.2010 року про стягнення штрафу в сумі 2678 грн. 89 коп. – 10% за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 12.03.2010р. №0000150808/0.
Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 17.06.2010 року
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням рішенням№000380808/0 від 15.06.2010 року, Казенне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулося до суду з адміністративним позовом про його скасування.
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» саме цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
П.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 зазначеного Закону передбачає, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
В свою чергу ст. 17 цього ж Закону встановлює випадки нарахування штрафних санкцій. При цьому виділяє два випадки нарахування: податковим органом (п.17.1) та власне платником податків (п. 17.2).
При винесенні податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, законодавство передбачає, що донарахування штрафних санкцій на підставі зазначеного підпункту та у зазначених розмірах здійснюється податковим органом.
Порядок нарахування штрафних санкцій та повідомлення про цей факт платника податків регулюється наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» №110 від 17.03.2001р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459, а також наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» №253 від 21.06.2001р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758.
Зазначені нормативні документи визначають, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у т.ч. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені чинним законодавством України. Податкове повідомлення-рішення складається і направляється платнику податків саме для визначення такого зобов’язання.
З огляду на п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган при вирішенні питання про необхідність застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання у відповідному розмірі, в залежності від кількості днів затримки сплати, має враховувати строки визначення податкових зобов’язань, встановлені законом, тобто 1095 днів з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, відповідачем визначено, що позивачем допущено затримку на 30 календарних днів від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.
Позивачем не надано суду належних доказів, які б спростовували обставини, встановлені актом перевірки №193/08-08/00194731 від 02.06.2010 року.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2,4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач довів обґрунтованість та законність винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, а тому позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167, 256, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України.
Суддя (підпис) М.С. Лазаренко
Постанову виготовлено у повному обсязі 16 серпня 2010 року.