Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 06 вересня 2010 р.                                                                       справа № 2а-17067/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  10:00 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  < Довідник > 

при секретарі                                                  Могілевському А.А

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Савченко С.В.

при секретарі судового засідання Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»

до управління Пенсійного Фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки  

про визнання недійсними та скасування рішення від 15.04.2010 року № 255/00130903 та зобов’язання вчинити певні дії

за участю представників сторін

від позивача: Нечмирьова М.В. за дов. від 31.12.2009р № 199-10

від відповідача: Фролова Н.В. за дов. від 13.08.2010р

ВСТАНОВИВ:

Позивач, відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом  до управління Пенсійного Фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки про визнання недійсним та скасування рішення від 15.04.2010 року № 255/00130903 та зобов’язання вчинити певні дії, щодо зарахування сплачених ЦЕМ ВАТ «Донецькобленерго» страхових внесків відповідно до призначення платежу, зазначеного в платіжних дорученнях.  

В обґрунтування позову зазначає, зазначає, що ним своєчасно та у повному обсязі сплачувались страхові внески впродовж 2009-2010 років, про що  свідчать розрахунки страхових внесків та платіжні доручення про повну сплату страхових внесків. Також вказує на те, що жодна норма Закону не надає право органам пенсійного фонду змінювати призначення платежу, який визначений у платіжних дорученнях. Тому вважає, що рішення від 15.04.2010 року № 255/00130903 про застосування фінансових санкцій винесено неправомірно.

Відповідач позов не визнав, зазначивши при цьому, що всі платежі, які сплачуються до пенсійного фонду, є страховими внесками. Позивач самостійно сплатив суми, про які йдеться у позові, це не було примусове стягнення, а мали місце дії з боку відповідача в межах частини п’ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». За рахунок коштів, сплачених позивачем самостійно було здійснено погашення заборгованості, яка виникла раніше, у відповідності до частини п’ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» є юридичною особою, включене до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 00131268.

Центральні електричні мережі відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» включене до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за номером 00130903 без права юридичної особи. Це зумовлює звернення до суду, юридичної особи -  відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго».

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки  є суб’єктом  владних повноважень, яке в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року N 1261, Положенням про управління  Пенсійного Фонду України в районах, містах, районах у містах, затвердженого Постановою правління ПФУ від 30.04.2002 р. N 8-2 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 року N 442/6730, повноваження.

Відповідачем винесене рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків від 15 квітня 2010 року №255/001300903 за період з 21.12.2009р по 24.12.2009р; з 20.01.2010р по 22.01.2010р; з 22.02.2010р по 25.02.2010р; з 22.03.2010р по 24.03.2010р у розмірі 40 763,39 грн. штраф та 1002,44 грн. пені.

Як вбачається з картки облікового рахунку позивача, станом на 15 вересня 2010 року відбулось узгодження рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків від 29 серпня 2007 року  №990/001300903, яке знайшло своє відображення у особовому рахунку фінансових санкцій та пені у розмірі 112 358,63 грн. Дана обставина сторонами не оскаржується.

Відповідачем застосовані фінансові санкції до позивача за період, в якому відповідач вважає порушення позивачем строків розрахунків з пенсійним фондом, а саме  з грудня 2009 року по березень 2010 року.

          Позивачем було надано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2009 року позивачем (наданий 15.01.2010р) з сумою до сплати 1 092 040,00 грн. – 33,2%, 7760,0 грн. – 4%, 69658,95 грн. – 2%. Зазначені суми були перераховані платіжними дорученнями: від 11.12.2009р № 11703 на суму 10710,00 грн., від 11.12.2009р № 11700 на суму 800,00 грн.; від 18.12.2009р № 11762 на суму 74930,00 грн.; від 18.12.2009р № 11759 на суму 5400,00 грн.; від 24.12.2009р № 11870 на суму 455800,00 грн.; від 24.12.2009р № 11867 на суму 32000,00 грн.; від 29.12.2009р № 11915 на суму 4500,00 грн.; від 29.12.2009р № 11916 на суму 40300,00 грн.; від 11.01.2010р № 11983 на суму 26950,00 грн.; від 11.01.2010р № 11990 на суму 7760,00 грн.; від 11.01.2010р № 11986 на суму 510300,00 грн.

          Позивачем було надано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень 2010 року позивачем з сумою до сплати 998 456,08 грн. – 33,2%, 6780,25 грн. – 4%, 63538,21 грн. – 2%. Зазначені суми були перераховані платіжними дорученнями: від 22.01.10 № 390 на суму 251400,00 грн.; від 22.01.10 № 387 на суму 18100,00 грн.; від 28.01.10 № 614 на суму 8450,00 грн.; від 28.01.10 № 615 на суму 650,00 грн.; від 10.02.10 № 785 на суму 738315,78 грн.; від 10.02.10 № 776 на суму 6780,25 грн.; від 10.02.10 № 783 на суму 44788,21 грн.; від 10.02.10 № 790 на суму 290,30 грн.

Позивачем було надано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2010 року позивачем з сумою до сплати 965 505,79 грн. – 33,2%, 6221,11 грн. – 4%, 61285,85 грн. – 2%. Зазначені суми були перераховані платіжними дорученнями: від 11.02.10 № 853 на суму 519,35 грн.; від 11.02.10 № 866 на суму 850,00 грн.; від 11.02.10 № 871 на суму 11370,00 грн.; від 25.02.10 № 1123 на суму 372600,00 грн.; від 25.02.10 № 1120 на суму 30000,00 грн.; від 10.03.10 № 1557 на суму 581100,00 грн.; від 10.03.10 № 1546 на суму 6220,00 грн.; від 10.03.10 № 1553 на суму 30400,00 грн.

Позивачем було надано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень 2010 року позивачем з сумою до сплати 1 031 167,10 грн. – 33,2%, 6 516,21 грн. – 4%, 65 376,72 грн. – 2%. Зазначені суми були перераховані платіжними дорученнями: від 03.03.10 № 1503 на суму 1400,00 грн., від 03.03.10 № 1506 на суму 21090,00  грн., від 05.03.10 № 1518 на суму 25500,00 грн., від 05.03.10 № 1515 на суму 2000,00 грн., від 15.03.10 № 1695 на суму 2000,00 грн., від 15.03.10 № 1694 на суму 834,52 грн., від 15.03.10 № 1697 на суму 18866,00 грн., від 24.03.10 № 19710 на суму 3888000,00 грн., від 24.03.10 № 1967 на суму 31800,00 грн.

Таким чином, в періоді, в якому на думку відповідача, позивач припустився  порушень терміну сплати страхових внесків, позивачем сплачені суми страхових внесків своєчасно.

Законом України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 р. (зі змінами та доповненнями), визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

У відповідності до ст.1 ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”:

-           страхувальники -  це роботодавці  та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

         - роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,

 -           страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

У відповідності до ст. 18 цього Закону, розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до ст.19 Закону страхові внески до солідарної системи нараховуються:

для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності”.

У відповідності до п.4 ст.20 Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

          Терміни сплати  і обов”язки страхувальника з цим пов”язані встановлені п.6 ст.20 Закону. Нормою закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

           У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

           Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

           Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій ( п.2 ст. 106 Закону).

           У разі несвоєчасної сплати страхувальником страхових внесків і наявності у нього  заборгованості по сплаті недоїмки, штрафної санкції та пені, Законом встановлений порядок зарахування сум, що надходять від страхувальника. Норма п. 5 ст. 106 Закону складається із двох гіпотез та двох диспозицій.

           Перша диспозиція статті визначає дії органу Пенсійного фонду по зарахуванню сум, що надходять від страхувальника або державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки. В цьому випадку, тобто коли страхувальник визначає призначення платежу на сплату недоїмки, суми страхових внесків, що надійшли погашають суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

            В тому ж випадку, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції  і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Таким чином,  норми другої диспозиції п.5 ст.106 Закону  встановлюють  черговість погашення страхувальниками різних складових частин  заборгованості перед Пенсійним фондом, але не встановлюють залежність від дати виникнення  заборгованості. Тобто, поки у страхувальника існує заборгованість по сплаті страхових внесків (недоїмка), поточні платежі не повинні зараховуватись у сплати фінансових санкції та пені.

Крім цього, у відповідності до п.10.11 розд.10 Інструкції про порядок обчислення та сплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, в редакції затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 18.01.2007 р. № 2-2, при здійснені органом Пенсійного фонду самостійного перерозподілу отриманих від страхувальника страхових внесків,  протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу, під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.

Відповідачем не надано до суду доказів видачі позивачу повідомлень про перерозподіл  отриманих страхових внесків та  законності його дій по зміні призначення платежу.

Посадові особи органів Пенсійного фонду України зобов”язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ , організацій, забезпечувати виконання покладених на органи Пенсійного фонду функцій та повною мірою використовувати надані їм права ( ст. 63 Закону України № 1058 від 09.07.03 р. “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”). Змінюючи призначення платежу на свій розсуд без повідомлення позивача, відповідач діяв з перевищенням своїх повноважень.

          У пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб“єкта владних повноважень обов”язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відвідача, якщо він  заперечує проти адміністративного позову.  

          Відповідач не довів правомірність своїх дій по зарахуванню поточних платежів страхувальника в рахунок штрафних санкцій та пені в порядку  календарної черговості  виникнення заборгованості по їх сплаті.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач під час подачі адміністративного позову сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1055 від 25 червня 2010 року.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до управління Пенсійного Фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки  про визнання недійсними та скасування рішення від 15.04.2010 року № 255/00130903 та зобов’язання вчинити певні дії  – задовольнити.  

Визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки  від 15.04.2010 року № 255/00130903 про застосування до Центральних електричних мереж відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» фінансових санкцій у вигляді штрафних санкцій у розмірі 40 753 (сорок тисяч сімсот п»тядесят три) грн. 39 коп., та пені у розмірі 1002( одна тисяча дві) грн. 44 коп.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі  м. Горлівки зарахувати сплачені Центральними електричними мережами ВАТ «Донецькобленерго» страхові внесків за період з грудня 2009 року по березень 2010 року відповідно до призначення платежу, зазначеного у платіжних дорученнях

Присудити з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м. Горлівка,  пр. Леніна,11) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.     

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 вересня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 10 вересня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

        Апеляційна скарга на постанову суду  подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                      Савченко С. В.