Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2010 р. справа № 2а-17948/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:30 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді < Довідник >
при секретарі Могілевському А.А
головуючого судді Савченко С.В.
при секретарі судового засідання Могілевському А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Бєта»
про стягнення адміністративного-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у розмірі 16709,17 гривень
за участю представників:
від позивача: Чебаненко Є.О. за дов. від 11.12.2009 р. № 03-01\4557
від відповідача: Макарченко І.О. діє за дов. від 03.02.2010 р.
ВСТАНОВИВ:
Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів заявлено позов до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Бєта» про стягнення адміністративного-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у розмірі 16709,17 гривень.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» ( далі - Закон), а саме невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, про що надав суду письмові заперечення, я яких посилається на наступне. На підприємстві створені робочі місця для інвалідів у достатній кількості, про що регулярно повідомлялось до Ясинуватського міського центру зайнятості. Порушення ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сталося не з вини відповідача, на підприємство не направлялися інваліди з центру зайнятості, жодному не було відмовлено в прийомі на роботі. Тому в цьому випадку не можна застосовувати санкції, передбачені ст.20 Закону.
Вислухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Бєта» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради Донецької області 19.06.1991 року, включене до ЄДРПОУ за номером 13479820.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434), Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 (надалі - Закон України № 875) саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 17 Закону України № 875 з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
На виконання статті 12 Закону України «Про охорону праці» підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
Відповідно до статті 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі статті 18-1 Закону № 875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Тобто, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.
Відповідно до статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини другої статті 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як вбачається з розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів на 2009 рік у Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Бєта» середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає - 35 особи, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповіно до нормативу – 1 особа.
Згідно розрахунку сума заборгованості адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів у 2009 році становить 16394,29 грн., пені –314,88 грн.
Таким чином станом на 18 червня 2010 року загальна сума заборгованості адміністративного-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені становить 16709,17 гривень
Згідно з матеріалами справи, відповідач здійснював належне повідомлення центру зайнятості, а саме щомісячно протягом 2009 року надсилав звіти за формою № 3-ПН з інформацією про наявність вакантних місць для працевлаштування працездатних осіб, про що свідчать звіти 3-ПН, засвідчені Ясинуватським центром зайнятості.
Таким чином, відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів для створення робочих місць для інвалідів.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Однак, позивач не надав достатніх доказів порушення відповідачем норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та наявності обов’язку у відповідача сплати адміністративного-господарських санкцій та пені у розмірі 247675, 02 гривень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Бєта» про стягнення адміністративного-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у розмірі 16709,17 гривень – відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 вересня 2010 року. Постанова в повному обсязі виготовлена 14 вересня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Савченко С. В.