УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2007 року м.Ужгород
Колегія судців палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого - Дроботі В.В., суддів Власова CO., Панько В.Ф., при секретарі Карбованець М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 та відповідача Виноградівського міжрайонного управління водного господарства на рішення Хустського районного суду від 22 січня 2007 року ,-
встановила:
ОСОБА_1 пред"явив до Виноградівського міжрайонного управління водного господарства позов про визнання його членом сім"ї наймача, про зобов"язання видати довідку та прийняти рішення щодо приватизації житла і стягнення моральної шкоди.
Позивач зазначав, що в жилому приміщенні в АДРЕСА_1проживали його батьки. Він після служби у Збройних силах України у 2002 році вселився в це приміщення, а 22 вересня 2004 року зареєструвався в ньому. Після смерті матері він набув статус наймача жилого приміщення і мав намір його приватизувати, але відповідач заперечує його право. Протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у 5000 грн.
Рішенням суду вимоги позивача щодо визнання його наймачем спірного жилого приміщення задоволені. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційних скаргах:
· позивач просить рішення в частині відмови у позові скасувати. Вказує на те, що дії відповідача перешкоджають йому у реалізації права власності.
· відповідач просить рішення в частині задоволення вимог позивача скасувати, відмовивши у задоволенні позову. Посилається на те, що позивач проживає у відомчому житловому фонді, не перебуваючи з- ним у трудових відносинах, тому не може бути наймачем спірного житла.
Колегія вважає, що скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Є доведеним, що наймачем спірного жилого приміщення з листопада 2001 року була мати позивача ОСОБА_2 (а.с.33-36).
Відповідно до вимог ст. 5 Житлового кодексу України дане приміщення відноситься до категорії відомчого житлового фонду.
Позивач з 22 вересня 2004 року зареєстрований за даною адресою і разом з матір"ю проживав до її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті матері залишився проживати у спірній квартирі (а.с.24-30,36-37).
Відповідно до вимог ч.І ст. 106 ЖК України позивач при доведеності вказаних обставин вправі ставити питаня щодо визнання його наймачем спірного жилого приміщення.
Доводи скарги відповідача про необґрунтованість рішення в цій частині - не заслуговують на увагу.
Справа № 22ц-564/07
- Відповідно до вимог ч.3 ст. 106 ЖК України правила, встановлені ч.І цієї статті не поширюються лише на житлові приміщення підприємств, установ, організацій найважливіших галузей народного господарства та в будинках колгоспів.
Спірне жиле приміщення до вказаних категорій не відноситься, тому визнання позивача його наймачем відповідає вимогам закону.
Відповідно до вимог ч.І ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" підготовка та оформлення документів щодо приватизації здійснюється уповноваженими на це органами при наявності умов, передбачених ст. 5 Закону.
На час звернення до відповідача позивач статус наймача спірного жилого приміщення ще не набув. В суді першої інстанції право позивача на приміщення відповідачем оспорювалося. Цей статус позивач набув лише після набуття чинності рішення суду, тобто з часу проголошення даної ухвали.
Враховуючи наведене, рішення щодо відмови у вимогах ОСОБА_1, які стосуються приватизації є вірним, а його скарга - безпідставна у зв"язку з передчасністю заявлених вимог у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1, відповідача Виноградівського міжрайонного управління водного господарства відхилити.
Рішення Хустського районного суду від 22 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.