ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 року < Текст > Справа № 2а-3329/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Артоуз О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до: Державної податкової інспекції у Заводському м. Запоріжжя
про: часткове скасування рішення щодо застосування штрафних
(фінансових) санкцій
ВСТАНОВИВ:
10 червня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002122380 від 18.12.2009.
Ухвалою суду від 11.06.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3329/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 24.06.2010. В зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи був відкладений до 06.07.2010.
Ухвалою від 06.07.2010 провадження було зупинено за клопотанням позивача для надання додаткових доказів до 19.08.2010. Ухвалою від 19.08.2010 провадження у адміністративній справі поновлено зі стадії судового розгляду.
В позовній заяві позивачем зазначено, що 06.05.2010 співробітниками Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя була проведена перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Підчас перевірки акт за №0004891 від 06.05.2010 не складався і був отриманий з листом про надання пояснень 25.05.2010, що посвідчується підписом дати отримання листа на пошті. Для надання пояснень по матеріалам справи призначене на 17.05.2010 позивач не з’явилась, так як отримала запрошення значно пізніше ніж дата розгляду матеріалів.
В зазначеному акті перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме п.2.2.14, встановлено порушення п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 зі змінами та доповненнями, а саме: сума не облікованого товару, який знаходився за місцем реалізації складає 1524 грн. 75 коп. З висновками акту перевірки, які стали підставою для нарахування штрафу в сумі 3049 грн. 50 коп., позивач не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, з наступних підстав. Так, як вважає позивач, на даний час законодавством не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації для фізичних осіб-підприємців, таким чином відсутність за місцем реалізації накладних на товар, під час перевірки, не може бути віднесено до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, зазначає, що книга обліку доходів та витрат підприємця ведеться ФОП ОСОБА_1 в порядку, затвердженому Постановою КМУ № 269 від 26.09.2001. На підставі вищезазначеного просить позов задовольнити.
Відповідачем подані заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог чинного податкового законодавства, оскільки перевірка позивача проведена з дотриманням вимог чинного законодавства; стаття 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає, що облік товарних запасів фізичною особою –СПД ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою –у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть СПД, і форма якої затверджена наказом ДПА України, на момент перевірки була відсутня, тому штрафні санкції до ФОП ОСОБА_1
До суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю та розгляд справи в письмовому провадженні. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі наказу ДПА у Запорізькій області від 28.04.2010р. №201 „Про проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності", направлень на перевірку від 06.05.2010р. № 175, № 176 головним державним податковим ревізором-інспектором Півнем А.В., старшим державним податковим ревізором-інспектором Яресько М.О. фахівцями ДПА у Запорізькій області проводилась перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відділу магазину, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кіяшка, 16, який належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (іден.код НОМЕР_2).
Для здійснення розрахункових операцій за готівку при продажу товару ФОП ОСОБА_1 11.06.2009 року зареєструвала у ДПІ Заводського району м. Запоріжжя реєстратор розрахункових операцій (далі РРО) Ваіес5 МР 50, заводський № ДУ 02014847, фіскальний № 0825001224, книгу обліку розрахункових операцій №0825001224/1.
Відповідно до п.4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій затверджених Наказом ДПА України №534 від 12.08.2008р. перевіряючими встановлено факт проведення розрахункової операції за товари із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та видачею розрахункового документу, а саме: однієї пачки цигарок «Вінстон» по ціні 6,95 грн. Розрахункову операцію проводила ФОП ОСОБА_1
В ході перевірки вибірково знято фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), станом на 06.05.2010р. на загальну суму 1524,75 грн. ФОП ОСОБА_1 власноручно перерахувала фактичні залишки товару в присутності перевіряючих.
Придбаний товар, а саме пачка цигарок «Вінстон» по ціні 6,95 грн. були повернуті ФОП ОСОБА_1 Суму за придбаний товар (6,95 грн.) було повернуто посадовим особам органів ДПС без заперечень у повному обсязі.
Після проведення розрахункової операції посадові особи органу ДПС пред'явили службові посвідчення, наказ та направлення на проведення ФОП ОСОБА_1, які вона отримала, про що свідчить особистий підпис підприємця в корінцях направлень.
Опис готівки на місці проведення розрахунків на загальну суму 832,75 грн. складено ФОП ОСОБА_1 власноручно, про що свідчить її підпис на копії опису.
За результатами перевірки складено акт від 06.05.2010р. тит. арк. № 0004891 дата реєстрації акта в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання від 06.05.2010р. реєстраційний № 0077/08/00/23/3150523385, у якому зазначено порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), а саме:порушено облік товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, а саме згідно фактичних залишків запасів (ТМЦ) на суму 1524,75 грн., які вибірково знято та зазначено у відомості, на момент перевірки не відображено у книзі обліку доходів та витрат підприємця. Облік товарних запасів за місцем їх реалізації в книзі ОДіВП момент перевірки не вівся, що є порушенням п. 12 ст. З Закону № 265/95-ВР; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО у розмірі 0,10 грн., що є порушенням п.13 ст. З Закону № 265/95-ВР.
В книзі доходів та витрат підприємця ФОП ОСОБА_1 перевіряючими зроблені відповідні записи щодо проведення перевірки від 06.05.10.
В акті перевірки зазначено, що відомість про результати перевірки оприбуткування, реалізації та фактичних залишків ТМЦ (товарно-матеріальних цінностей) станом на 06.05.2010 при перевірці відділу магазину ФОП ОСОБА_1 підписати відмовилась.
Крім того, ФОП ОСОБА_1 відмовилась надати пояснення щодо невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків та порушення порядку обліку ТМЦ за місцем їх реалізації, про що посадовими особами органу ДПС вчинені записи у відомості ТМЦ та у бланку пояснень до перевірки.
Відповідно до положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за застосуванням РРО здійснюється податковими органами у вигляді планових і позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно з ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95) планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в України» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Як вбачається із матеріалів справи, при проведенні перевірки Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя направлення на перевірку та копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки відповідачу надавалися, що підтверджується її підписом на направленнях на перевірку, наданих відповідачем. Таким чином, суд не приймає до уваги твердження позивача щодо незаконності проведеної перевірки, оскільки необхідні для проведення цієї перевірки документи були надані ФОП ОСОБА_1
Таким чином, позапланова перевірка була здійснена співробітниками Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя на законних підставах.
Разом з цим, суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, не відповідають фактичним обставинам, у зв’язку з чим Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001202370 від 20.05.2010 не може бути визнано законним та обґрунтованим виходячи з наступного.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону №265/95, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг ) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством , облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Тобто, п.12 ч.1 ст.3 Закону №265/95 є відсильною нормою, і може застосовуватися лише при наявності інших правових норм, які передбачають такий порядок ведення обліку товарних запасів.
Статтею 6 Закону № 265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
На даний час жодним нормативно-правовим актом України не передбачений порядок ведення обліку товарних запасів фізичною особою – підприємцем та його обов’язок мати первинні документи та накладні на товар.
Відповідно до ст. 21 Закону №265/95, якою керувався відповідач при прийнятті рішення, фінансова санкція застосовується до суб’єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання. При цьому фінансова санкція застосовується у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації.
Таким чином, обов’язковою умовою притягнення до юридичної відповідальності є порушення встановленого законодавством порядку обліку товарів, в результаті якого виявлено не обліковані (не оприбутковані) товари.
На виконання ст.9 Закону №265/95 Постановою Кабінету Міністрів України №1269 від 26.09.2001 «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат» (надалі – Постанова №1269) затверджено Порядок ведення книги обліку доходів і витрат.
Згідно з п.5 Постанови №1269 та форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності протягом календарного року суб’єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов’язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг).
Тобто, вказаний нормативний акт передбачає обов’язок фізичних осіб-підприємців, здійснювати облік шляхом зазначення лише відповідних сум витрат, а не первинних бухгалтерських документів, якими підтверджуються кількість та ціна отриманого товару.
Крім того пунктом 3 Постанови №1269 передбачено, що форма книги затверджується Державною податковою адміністрацією України.
Однак, на даний час відсутній нормативний документ ДПА України, яким на виконання Закону №265/95 та Постанови №1269 було б затверджено форму Книги обліку доходів і витрат.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон N 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону N 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 2 Закону № 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Порядок введення обліку основних засобів визначено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» і його норми застосовуються лише підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ).
Твердження Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, що облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації повинен здійснюватися у Книзі обліку доходів та витрат, відповідно до «Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженої наказом ДПА України від 21.04.93 № 12 (додаток 10) є безпідставними з наступних причин.
Зазначена Інструкція затверджена на виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян». У 2003 році у зв'язку з прийняттям Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» до інструкції внесено відповідні зміни. Зазначеною інструкцією визначається порядок оподаткування доходів, одержаних у звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності, а не порядок ведення обліку товарів. Той факт, що Книга обліку доходів та витрат підприємцем велась, підтверджують надані в судове засідання копії актів перевірок БОДПІ ФОП ОСОБА_2. № 349/17-І2/2207719670 від 13.03.2008 р. та акт № 503/17-2/2207719670 від 11.08.2009 р., згідно з якими зауважень щодо реєстрації чи не реєстрації книг в БОДПІ не відображено.
Крім того, даною Інструкцією суб'єктам підприємницької діяльності надано право взагалі не використовувати первинні бухгалтерські документи, якими підтверджуються кількість та ціна отриманого товару. Так п.13 встановлено, що загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку № 6 до цієї Інструкції.
Склад валових витрат виробництва (обігу), що виключається з валового доходу платників податку - фізичних осіб, регулюється нормами Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 334) та додатком 7 до Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 р. N 12, із змінами і доповненнями, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 за N 64) (далі - Інструкція), в якому зазначено, що будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до статті 1 Закону України «Про підприємництво».
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР.
Таким чином, даним нормативним актом витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. При цьому закріплено обов’язок фізичних осіб-підприємців, здійснювати облік шляхом зазначення лише відповідних сум витрат (документально підтверджених або у відсотках до отриманого доходу). Обов’язок СПД щодо внесення в книгу записів на підставі первинних документів визначений лише в Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат громадян – суб’єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф.№10, який ухвалений у вигляді листа ДПА від 05.11.97 №17-0117/10-8886.
Враховуючи статус цього документу, його не можливо вважати нормативно-правовим актом, оскільки він не зареєстрований Мін`юстом у відповідності до вимог Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 року №493/92 та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731, а відтак він може носити лише рекомендаційний характер.
Таким чином, ведення бухгалтерського обліку фізичними особами - підприємцями чинним законодавством не передбачено.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001202370 від 20.05.2010 в частині порушення п.12 ст. 3 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 3049 (три тисячі сорок дев’ять) грн. 50 коп. задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001202370 від 20.05.2010 в частині порушення п.12 ст. 3 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 3049 (три тисячі сорок дев’ять) грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.О. Артоуз