ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2010 р. № 35/112-09(9/3/128-08(28/526-07)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого, суддіРазводової С.С.,
суддівПлюшко І.А., Бернацької Ж.О.,
розглянувши касаційну скаргу ПП "Гурман"
напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.10р.
у справі№ 35/112-09(9/3/128-08)(28/526-07)
за позовомПП "Гурман"
доТОВ "КП Центральний ринок", Дніпропетровської міської ради
треті особиКП "Дніпропетровське МБТІ", ОСОБА_4, ОСОБА_5
проусунення перешкод в здійсненні права користування майном
За участю представників сторін
від позивача не з'явилися,
від відповідача Чимбар А.Д. дов.,
від третіх осіб не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
ПП “Гурман” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило суд з урахуванням уточнень до позовної заяви, зобов’язати відповідача, ТОВ “КП Центральний ринок” усунути перешкоди у здійсненні ним права користування будівлею кафе “Мрія”, розташованого у місті Дніпропетровську, по АДРЕСА_2 та права користування будівлею магазину, розташованого у АДРЕСА_1, а саме: знести будівлі, споруди та торгові ряди, що знаходяться біля стін будівлі кафе “Мрія”, по всьому периметру будівлі кафе та на відстані 10 метрів від стін будівлі кафе; знести будівлі, споруди та торгові ряди, що знаходяться біля стін будівлі магазину розташованого за адресою: АДРЕСА_1, по всьому периметру будівлі кафе та на відстані 10 метрів від стін будівлі кафе; та заборонити Відповідачу будувати будь-які будівлі та споруди, розміщувати тимчасові споруди, кіоски, ларьки, палатки та будь-яке інше майно: біля стін будівлі кафе “Мрія”, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, по всьому периметру будівлі кафе та на відстані 10 метрів від стін будівлі кафе; біля стін будівлі магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, по всьому периметру будівлі кафе та на відстані 10 метрів від стін будівлі кафе.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2010 року у справі № 35/112-09 (9/3/128-08) (28/526-07) (суддя Широбокова Л.П.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 року у справі № 35/112-09 (9/3/128-08) (28/526-07) (судді Павловський П.П., Швець В.В., Чус О.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2010 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПП "Гурман" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.10р. по справі № 35/112-09(9/3/128-08)(28/526-07) та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.10р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 1 серпня 2003 року громадянин ОСОБА_5 є власником нерухомого майна, кафе “Мрія”, загальною площею 287,9 м2, що знаходиться у місті Дніпропетровську, по АДРЕСА_2.
Громадянка ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 3 грудня 2004 року, є власником нерухомого майна, будівлі магазину літ. А1, загальною площею 286,5 м2, що знаходиться у АДРЕСА_1
Згідно рішення Дніпропетровської міської ради від 8 грудня 2004 року № 266/22 та договору оренди землі від 1 лютого 2005 року, громадянину ОСОБА_5 надано в користування земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:06:090:0064 по АДРЕСА_2 у місті Дніпро петровську загальною площею 0,042 га, договір оренди укладено на п’ятнадцять років.
Також згідно рішення Дніпропетровської міської ради від 3 червня 2006 року № 231/34 та договору оренди землі від 11 травня 2006 року, громадянці ОСОБА_4 надано в користування земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:06:090:0067 по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0350 га, договір оренди укладено на п’ятнадцять років.
Зазначені об’єкти нерухомості за актами приймання-передачі було передано позивачу власниками.
Згідно листа Управління-інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпро петровської міської ради листом
Відповідно до листа Управління-інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпро петровської міської ради дозволів на будівництво будівель та споруд (у тому числі торгових рядів), на розміщення малих архітектурних форм на земельних ділянках за кадастровим номером 1210100000:06:090:0304 по вулиці Шмідта, будинок №2 та за кадастровим номером 1210100000:06:090:0301, по вулиці Пастера у місті Дніпропетровську в районі будинків № 2-Б, № 2-В, № 2-К не надавалось.
Листом від 27.05.2008 року Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради повідомило, що стосовно будівництва в районі запитуваних будинків по вулиці Пастера інформація про погодження проектної документації в ГоловАПУ відсутня.
Крім цього, згідно листа №07/12-419 від 14 грудня 2007 року ГоловАПУ в управлінні відсутня інформація щодо улаштування металевих споруд з навісом в районі будинків № 2, №2-Б, №2-В, №2-К по вулиці Пастера.
Господарські суди встановили, що листом № 8/11-203 від 6 травня 2008 року земельне управління Дніпропетровської міської ради повідомило, що договорів оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:06:090:0301 по вулиці Пастера у місті Дніпропетровську, Дніпро петровською міською радою з жодною фізичною або юридичною особою, не укладалось.
Крім того, як було встановлено судами попередніх інстанцій, 19 травня 2006 року між Дніпропетровською міською радою(орендодавцем) та КП “Центральний ринок”( орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до якого Відповідачу було надано у користування низку земельних ділянок за адресою по вулиці Шмідта, 2, 3, Кіровський район, у тому числі: земельна ділянка зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000: 06:090:0304.
Таким чином, як зазначив суд апеляційної інстанції, відповідач є орендарем земельної ділянки по вулиці Шмідта, 2, 3, що межує із земельною ділянкою на якій, згідно планів земельних ділянок за матеріалами земельно-кадастрової інвентаризації, розташовані об’єкти, що належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що КП “Центральний ринок” порушує межі земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні третіх осіб.
Звернувшись до суду з позовною заявою, позивач просив зобов'язати відповідачів демонтувати навколо споруд, що ним орендуються, всі будівлі, споруди, торгівельні бокси, палатки, ряди на відстані 4-х та 10-ти метрів.
Пунктами 5.6.1, 5.6.2, Правил пожежної безпеки на ринках України, що затверджені Наказом №30 МНС України від 17 січня 2005 року визначено, що відстань між торговельними рядами (з конструкціями, які виступають) повинна бути не менше 2 метрів (у просвіті), а через кожні 50 метрів торговельного ряду повинні влаштову ватися поперечні проходи завширшки не менше 2 метрів. Після двох сусідніх 50-метрових торговельних рядів слід улаштовувати поперечний прохід, проїзд завдовжки не менше 4 метрів у просвіті, між рядами повинні бути здійснені евакуаційні проходи та не вимагається повного демонтажу всіх торгівельних рядів. Вказані проходи повинні були облаштовані з врахуванням всієї схеми розміщення торгівельних рядів відповідно до плану евакуації з території ринку.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що торгівельні ряди влаштовані з порушенням схеми розташування торгівельних місць на ринку, плану евакуації з території ринку.
В позовній заяві не визначив саме які споруди потрібно демонтувати, в якій частині, якою протяжністю, де улаштувати пожежні виходи для забезпечення пожежної безпеки людей, які саме усунути перешкоди в користуванні евакуаційними виходами та майном. Також не було зазначено точного переліку майна, яке створює йому певні перешкоди, місця розташування цього майна та його індивідуальних ознак.
За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що для усунення порушення правил пожежної безпеки, не вимагається повного демонтажу всіх торгівельних рядів.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд попередньої інстанції зауважив, що позивачем не було доведено належними доказами, актами уповноважених державних органів факту порушення зі сторони відповідача положень, а саме Правил пожежної безпеки в Україні, Земельного кодексу України тощо.
Згідно ст. 37 Закону України “Про пожежну безпеку” спори з питань пожежної безпеки вирішуються органами виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування та органами державної пожежної охорони згідно з їх компетенцією, судом.
Спори з питань застосування протипожежних вимог стандартів, норм і правил вирішуються органами, що затвердили ці стандарти, норми і правила, разом з органами державної пожежної охорони.
Питання, пов’язані із знесенням, перенесенням, переплануванням будівель, побудованих з порушенням вимог пожежної безпеки, вирішуються місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, судом.
Враховуючи те, що ані умовами договору орендної ділянки, ані приписами Закону України “Про оренду землі”, ані іншими нормативними актами на КП “Центральний ринок” не покладено обв’язку зносити самовільні забудові, що йому не належать та ним не зводились, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідача відповідно до положень ч. 2 ст 14 ЦК України не може бути примушено в судовому порядку до обов’язку демонтувати спірні об’єкти.
З вищенаведених підстав на КП “Центральний ринок” не може бути покладено аналогічного обв’язку щодо об’єктів, які розташовано на ділянці, яку він не орендує.
Проте, колегія суддів не може погодитись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, оскільки останні протирічать нормам процесуального і матеріального права, виходячи з наступного.
Заявник касаційної скарги в обгрунтування своїх доводів зазначає, що земельна ділянка передана відповідачу з умовою, що у разі виникнення будь-яких вимог осіб щодо земельних ділянок, які передаються відповідно до п. 1.1. та п. 2.1. договору оренди землі, укладеного 19.05.06р. між Дніпропетровською міською радою та відповідачем, або частин (часток) цих земельних ділянок або будь-яких об'єктів, що на них розташовані, повну юридичну і матеріальну або будь-яку іншу відповідальність за належне задоволення цих вимог в установленому порядку, а також за будь-які наслідки, пов'язані із зазначеними питаннями (але не тільки), несе комунальне підприємство "Центральний ринок".
Таким чином, відповідач є землекористувачем земельної ділянки, на якій ним було допущено самовільне спорудження об'єктів, і повинен виступати в якості відповідача за позовними вимогами про знесення позивачем цих об'єктів.
Господарські суди не надали оцінки зазначеним фактичним обставинам, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, незважаючи на відповідні вказівки, які містилися у постанові Вищого господарського суду України у цій справі від 20.01.09р.
Крім того, господарські суди, з урахуванням вказівок постанови Вищого господарського суду України від 20.01.09р., не вжили в повній мірі заходів для зобов'язання відповідача надати інформацію про те, яким чином і за чиї кошти відбулося самовільне будівництво; які суб'єкти підприємницької діяльності фактично ведуть господарську діяльність на території самовільно збудованих об'єктів і хто сплачує ринковий збір, орендну плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин справи, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи вищезазначені обставини мають знайти належну оцінку та господарському суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ПП "Гурман" задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.10р. по справі № 35/112-09(9/3/128-08)(28/526-07) та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.10р. скасувати.
3. Справу передати до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя С.С. Разводова
Судді І.А. Плюшко
Ж.О. Бернацька