Справа № 2-465/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2010 року                                            м.Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  у складі:

Головуючого – судді Кагітіної І.В.,

при секретарі – Якушевій Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3, про захист честі, гідності та ділової репутації, компенсації моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

    У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, компенсації моральної шкоди.

    Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 08.06.2010 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено – ОСОБА_3 (а.с.47).

    Позовні вимоги ОСОБА_1. з урахуванням уточнення, мотивовані тим, що в апеляційній скарзі ОСОБА_2 від 18.12.2008 року по справі №22-ц-3852 міститься недостовірна інформація стосовно того, що позивач використовував підроблені документи, за фактом чого у прокуратурі м. Євпаторії порушено кримінальну справу. Так, в апеляційній скарзі зазначено «Более того, прокуратурой г. Евпатория было возбуждено уголовное дело не по факту подделки документов, послужившего основанием для удовлетворения исковых требований, а в отношении лица – ОСОБА_4, использовавшего заведомо поддельные документ. Общественно опасное деяние в данном случае состоит в использовании этого документа, а не в его подделке, поэтому этот факт, в случае возбуждения уголовного дела в отношении лица, не подлежит доказыванию в ходе досудебного и судебного следствия. В случае постановления обвинительного приговора суда, ОСОБА_4 будет привлечен к уголовной ответственности за совершение преступление – использование поддельного документа. Таким образом, считаю, что приговор суда, преследующий своей целью привлечение к ответственности лица использовавшего поддельный документ для приобретения субъективных прав, не будет устанавливать доказанный вышеуказанными обстоятельствами факт подделки документов». Між тим, відповідь від 29.12.2008 року начальника ЄМВ ГУ МВС України свідчить про відсутність такої кримінальної справи. Будь-яких вироків або рішень судів про встановлення факту підроблення документу не має, що було розглянуто Апеляційним судом АР Крим. Зазначена інформація стала відома не тільки колегії суддів  та працівникам Апеляційного суду АР Крим, Євпаторійського міського суду, а і доньці позивача, яка представляла його інтереси при розгляді справи, дружині, що негативно вплинуло на їх стосунки. Це стало об’єктом обговорювання між членами профспілкової організації «Євпаторіяжилбуд- 2006», яку очолює позивач. Партнери по бізнесу розірвали з ним стосунки. Надання недостовірної інформації в апеляційній скарзі та здійснення дій для відновлення порушеного права  порушило звичайні  умови життя позивача, завдало фізичні та моральні страждання, потягло погіршення стану здоров’я. Розповсюджуючи недостовірну інформацію, відповідач мав мету опорочити честь, гідність та ділову репутацію. На підставі викладеного, позивач просить визнати твердження,  викладені в апеляційній скарзі від 18.12.2008 року, недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, принижують честь, гідність та ділову репутацію; визнанти наклепом та незаконними дії по розповсюдженню інформації стосовно злочинної діяльності; зобов’язати відповідача компенсувати моральну шкоду у розмірі 10000 гривень та судові витрати (а.с.1-3, 49-53).

    У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що недостовірною є інформація, викладена у тексті апеляційної скарги  у 5-8, 10, 13-15 абзацах апеляційної скарги та зазначення у додатку  копії повідомлення заступника прокурора від 25.07.2008 року.  Відповідач  з корисних мотивів опорочила його честь, гідність та ділову репутацію. Недостовірну інформацію просив спростувати у засобах масової інформації, а саме у сімферопольській газеті, «Євпаторійській здравниці» та ще в одній євпаторійській газеті, в «Урядовому кур’єрі». Просив прийняти окрему ухвалу, оскільки ОСОБА_2 вчинено проти нього злочин.

Відповідач  у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки представляла інтереси ОСОБА_3, викладала його позицію на підставі наданих ним документів. Викладені в апеляційній скарзі доводи були предметом перегляду Апеляційного суду АР Крим. При розгляді справи в апеляційній інстанції представник позивача ОСОБА_1, його донька, скористалась правом на відповідь. Саме зі слів доньки потім дізнались у профспілковій організації та у родині позивача про викладені у апеляційній скарзі дані про порушення кримінальної справи.  Зазначений позивачем спосіб спростування інформації в засобах масової інформації не буде співмірним.  Наявність моральної шкоди не доведено.

Суд, заслухавши сторін, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до наступного висновку.

При розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ВАТ «Євпаторійське АТП», треті особи – ПП «Агротранс», ОСОБА_5, про витребування мйана з чужого незаконного володіння, ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 09.12.2008 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 20.12.2006 року за нововиявленими обставинами.

На зазначену ухвалу Євпаторійського міського суду АР Крим представником ОСОБА_3 – ОСОБА_2 була подана апеляційна скарга.

У зазначеній апеляційні скарзі ОСОБА_2 викладені підстави для скасування ухвали з посиланням на те, що при розгляді справи  Євпаторійський міський суд зазначив про наявність у ОСОБА_1 права на залізобетонні аеродромні плітки, що підтверджено наданими під час судового слідства доказами – накладною квитанцією та прибутковим касовим ордером №647.  Надані документи, скріплені печаткою приватного підприємства «Надія», яке не зареєстровано, при наявності одночасно підприємства  з іншим ОКПО, є фіктивними  документами. Крім того, прокуратурою м. Євпаторія було порушено кримінальну справу не за фактом підробки документів, які стали підставою для задоволення позовних вимог, а відносно особи – ОСОБА_1, який використав завідомо підроблений документ (а.с.6-7).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 29.07.2009 року апеляційна скарга була відхилена, а ухвала Євпаторійського міського суду АР Крим від 09.12.2008 року – залишена без змін. При прийнятті зазначеної ухвали предметом апеляційного перегляду були доводи апеляційної скарги в частині фальшивості документів – накладної і прибуткового касового ордеру від 27.10.1997 року, засвідчених печаткою МП «Надія», наявності порушеної прокуратурою м. Євпаторії кримінальної справи за ч. 3 ст. 358 КК України  (а.с.10).

При розгляді апеляційної скарги представником ОСОБА_1 були надані заперечення, у яких вказувалось на неправильність суджень про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України відносно ОСОБА_1, та надана відповідь заступника начальника Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 29.12.2008 року, у якій зазначено, що кримінальна справа була порушена прокуратурою м. Євпаторії по факту використання підробленого документу, та у якій ОСОБА_1 є свідком.

Нормами статті 277 ЦК України передбачено право особи, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, на відповідь, а також на спростування цієї інформації.  

Відповідно до п. 17 Постанови  Верховного Суду України N 1, 27.02.2009  « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред'явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Як зазначає позивач у позовній заяві, Апеляційний суд АР Крим розглянув обставини, викладені в апеляційній скарзі, та доводи ОСОБА_2  не знайшли свого підтвердження.

З огляду на викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання недостовірними тверджень, наведених в апеляційній скарзі, були предметом апеляційного перегляду, про що зазначено в ухвалі Апеляційного суду АР Крим від 29.07.2009 року , та не може бути підставою для захисту гідності, честі та ділової репутації.

Крім того, судом не встановлено, що фактично, метою подання до Апеляційного суду АР Крим  при розгляді цивільної справи апеляційної скарги ОСОБА_2, яка позивача особисто не знала, було приниження честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 Доводи апеляційної скарги викладались для реалізації права на змагальність судового процесу при розгляді справи, а тому не може вважатись поширенням відомостей, які принижують честь, гідність та ділову репутацію.

Судом на виконання ч. 4 ст. 10 ЦПК України роз’яснювалось позивачеві право на уточнення позовних вимог з значенням способу захисту порушеного, на його думку, права, чим він скористався в уточненнях позовної заяви від 01.07.2010 року та просив, між іншим, визнати наклепом та незаконними дії відповідача про розповсюдження інформації відносно злочинної діяльності позивача.  

Відповідно  до  статті 275 ЦК захист  особистого  немайнового  права  здійснюється  у спосіб,  установлений  главою  3  цього  Кодексу,  а  також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків,  що їх спричинило це порушення. Зокрема, способи захисту судом цивільних прав та інтересів визначено ч. 2  ст. 16 ЦК.  

Указаним переліком, визначеним ч. 2 ст. 16 ЦК, а також  главою 3 розділу І Книги першої,  ст. 277 ЦК України, визнання наклепом та незаконними дії по розповсюдженню інформації як способу  судового  захисту гідності,  честі та ділової репутації за поширення недостовірної інформації, не  передбачено.  

Оскільки заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди мають похідний характер і пов'язані з встановленням факту порушення прав особи незаконними діями або бездіяльністю інших осіб , то і в цій  частині  у позові слід відмовити.

З урахуванням наведених положень діючого законодавства та встановлених фактів, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі  та у відповідності до ст. 88 ЦПК України у стягнені судових витрат.

Стосовно клопотання позивача про постановлення окремої ухвали, то судом не встановлено сукупність правових підстав, передбачених ст. 211 ЦПК України.

На підставі ст .ст. 16, 23,  275,  277 ЦК України,  ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 211-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України , п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи», суд   –

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання тверджень, викладених у апеляційній скарзі від 18.12.2008 року, недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, принижують честь, гідність та ділову репутацію; визнання наклепом та незаконними дії по розповсюдженню інформації стосовно злочинної діяльності; компенсації моральної шкоди у розмірі 10000 гривень – відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: