ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" вересня 2010 р. Справа № 20/104
Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства «Костопількомуненергія»
до відповідача підприємця ОСОБА_1
про стягнення в сумі 17 103 грн. 10 коп..
В засіданні від 6 вересня 2010 року приймали участь:
Від позивача: Харченко Т.В. (дов. № 02-15/123 від 03.03.2010р.); Нестерчук А.М. (дов. № 02-15/581 від 06.07.2010р.).
Від відповідача: ОСОБА_4 (дов. серії ВРА № 027997 від 31.07.2010р.).
В засіданні від 15 вересня 2010 року (до виходу суду в нарадчу кімнату) приймали участь:
Від позивача: Харченко Т.В. (дов. № 02-15/123 від 03.03.2010р.); Нестерчук А.М. (дов. № 02-15/581 від 06.07.2010р.).
Від відповідача: не з’явився.
Після виходу суду з нарадчої кімнати в судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: Харченко Т.В. (дов. № 02-15/123 від 03.03.2010р.); Нестерчук А.М. (дов. № 02-15/581 від 06.07.2010р.).
Від відповідача: ОСОБА_4 (дов. серії ВРА № 027997 від 31.07.2010р.).
В судовому засіданні від 6 вересня 2010 року оголошувалася перерва до 15 вересня 2010 року до 11 години 30 хвилин (розписка на а.с. 70).
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Костопількомуненергія»(надалі –Позивач) звернулося в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з підприємця ОСОБА_1 (надалі –Відповідач) на свою користь борг за спожиту Відповідачем теплову енергію, на виконання договору про надання послуг з централізованого опалення № 1126 від 13 березня 2007 року (надалі –Договір; а.с. 8-10), в сумі 13 178 (тринадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 05 коп., інфляційних витрат в розмірі 2 051 (дві тисячі п’ятдесят одна) грн. 05 коп., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 526 (п’ятсот двадцять шість) грн. 95 коп. та пеню в розмірі 1 347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 05 коп..
Позивач та представники Позивача в судовому засіданні від 15 вересня 2010 року підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у: позовній заяві (а.с. 2-4); запереченні на відзив (а.с. 72-73).
Представник Відповідача в судове засідання від 15 вересня 2010 року з’явився після виходу суду з нарадчої кімнати.
Відповідач заперечив проти позову з підстав вказаних у: відзиві (а.с. 57-58).
Оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.
Судом встановлено, що 13 березня 2007 року Позивач та Відповідач уклали Договір, згідно пунктів 1.2, 1.4 якого: Позивач зобов’язався надавати Відповідачу послуги з централізованого опалення, а Відповідач, в свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами на умовах Договору; послуги з централізованого опалення надаються Відповідачу за адресою – АДРЕСА_1.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України: зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України: за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо за договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені Договором.
Згідно пункту 5.1 Договору: розрахунки за послуги з централізованого опалення, що споживаються, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.
Відповідно до пункту 5.3 Договору: при зміні тарифів на послуги з централізованого опалення Позивач повідомляє про це в місцевій газеті «Вічеве Слово»і надає Відповідачу додаток до Договору. Проте, на момент публікацій (вказані нижче по тексту), газета «Вічеве Слово»не видавалась.
Водночас, згідно пункту 2.3.1 Договору (а.с. 8-10): Позивач зобов’язаний повідомити Відповідача письмово в засобах масової інформації про зміну тарифів.
Суд зауважує, що саме пункт 2.3.1 Договору визначає обов’язком Позивача повідомити Відповідача письмово в засобах масової інформації про зміну тарифів. Відповідно, для виконання свого обов’язку визначеного пунктом 2.3.1 Договору, Позивачу достатньо провести таке письмове повідомлення в засобах масової інформації.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів (а.с. 66-67), 3 жовтня 2008 року та 28 листопада 2008 року в газеті «Костопіль Центр»розміщені повідомлення про прийняті Костопільською міською радою рішення № 881 від 26 вересня 2008 року «Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для Позивача»та № 967 від 18 листопада 2008 року «Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання для Позивача», в якому вказується про зміну розмірів тарифів відповідно з 1 жовтня 2008 року та з 1 січня 2009 року на надання послуг із централізованого опалення (теплопостачання) для населення, бюджетних установ та інших споживачів міста, що надає Позивач.
З довідки головного редактора газети «Костопіль Центр»№ 14 від 7 вересня 2010 року вбачається, що в газеті «Костопіль Центр»№ 40 від 3 жовтня 2008 року та № 48 від 28 листопада 2008 року з подання Позивача була надрукована інформація для споживачів теплової енергії про величину затверджених Костопільською міською радою тарифів на послуги теплопостачання.
Таким чином, Позивач виконав свій обов’язок щодо повідомлення Відповідача про зміну тарифів на теплову енергію.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Позивач просить стягнути заборгованість по Договору що виникла за період з березня місяця 2007 року по квітень місяць 2009 року включно в сумі 13 178 (тринадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 05 коп. (розрахунок на а.с. 16). При цьому заборгованість за період з березня місяця 2007 року по квітень місяць 2008 року сплачена повністю.
Водночас, після укладення Договору, Відповідач та ОСОБА_5 уклали договір дарування нежитлової будівлі від 29 червня 2007 року (а.с. 59) за яким Відповідач безоплатно передав у власність ОСОБА_5 нежитлове приміщення, магазин площею 153,3 метри квадратних за адресою: АДРЕСА_1 (що є об’єктом теплопостачання по Договору [а.с. 8-10]).
11 серпня 2009 року постійно діючою міжвідомчою комісією з розгляду писань пов’язаних з відключенням споживачів від ЦО та ГВП (протокол № 7 на а.с. 64) за заявою ОСОБА_6 (докази подані Відповідачем) вирішено, що Позивач має розірвати ряд договорів на постачання теплової енергії з власниками квартир, в тому числі і з ОСОБА_5 о АДРЕСА_1… На підставі даного рішення Позивача розірвав Договір та припинив теплопостачання на об’єкт теплопостачання по Договору. Разом з тим, як вказується Позивачем і Відповідачем, подібний договір не укладався (як вказує Позивач, в зв’язку з тим, що йому не було відомо про факт відчуження об’єкту теплопостачання внаслідок невиконання Відповідачем своїх обов’язків за Договором та в зв’язку з не зверненням ОСОБА_5 відповідною заявою про укладання договору).
Відповідач у відзиві вказує на те, що Позивач в зв’язку з несплатою Відповідачем заборгованості мав би самостійно, в силу дії пункту 5.6 Договору, припинити надання послуг… Водночас, Відповідач упускає те, що даним пунктом визначено таке право а не обов’язок Позивача… Крім того, вказуючи на порушення Позивачем норм законодавства (не зазначаючи їх) Відповідач зазначає про надання послуг без укладення нового договору не надаючи жодних доказів того, що Відповідачем, відповідно до Договору, повідомлявся Позивач про відчуження об’єкту теплопостачання по Договору, та не спростовується факт відсутності такого договору з ОСОБА_5.
Водночас, згідно пункту 3.2.3 Договору: Відповідач зобов’язався письмово повідомляти Позивача –про ліквідацію, реорганізацію, зміну власної назви, організаційно правової форми, місця знаходження, банківський реквізитів тощо, не пізніше п’яти днів з моменту настання зазначених подій.
В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували факт повідомлення Відповідачем Позивача про дарування (відчуження) об’єкту теплопостачання по Договору, та про розірвання Договору в зв’язку з цим.
За таких обставин, суд критично оцінює доводи Відповідача висвітлені у відзиві щодо того що Позивачу було достеменно відомо про відчуження (дарування) та невикористання Відповідачем об’єкту теплопостачання, оскільки дані доводи не підтвердженні належними та допустимими доказами в розумінні статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, господарський суд вважає помилковими доводи Відповідача щодо того, що за змістом пункту 6.3.5 Договору, враховуючи відчуження Позивачем шляхом укладення договору дарування об’єкту теплопостачання, Відповідач не несе відповідальності… адже такі доводи спростовуються самим змістом пункту 6.3.5 Договору, за яким: реорганізація Відповідача, передача Відповідачем об’єктів (на які Позивач здійснює поставку послуг з централізованого опалення відповідно до умов Договору) в оренду, суборенду чи їх продаж не є підставою для звільнення Відповідача від оплати спожитих послуг з централізованого опалення.
З урахуванням усього вищевказаного у даному судовому рішенні, станом на 15 вересня 2010 року за Відповідачем рахується заборгованість по Договору за період з березня місяця 2007 року по квітень місяць 2009 року включно в сумі 13 178 (тринадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 05 коп..
Доказів погашення заборгованості Відповідач суду не подав.
На основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 13 178 (тринадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 05 коп. заборгованості за надані Відповідачем послуги з централізованого опалення ґрунтуються на Законі та Договорі, та підлягають до задоволення.
Згідно пункту 6.3.3 Договору: Відповідач несе відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків за послуги з централізованого опалення –пеня в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.
У відповідності до розрахунку розміру пені за період з 1 грудня 2009 року по 31 травня 2010 року (а.с. 17), розмір пені складає 1 347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 05 коп..
Згідно пункту 6.3.3 Договору, статті 232 Господарського кодексу України та статтей 546-551, 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1 347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 05 коп. пені..
У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до розрахунку інфляційних (а.с. 19), за період з 1 жовтня 2008 року по 31 травня 2010 року включно, сума інфляційних складає 2 051 (дві тисячі п’ятдесят одна) грн. 05 коп..
Згідно до розрахунку річних (а.с. 18), за період з 1 жовтня 2008 року по 31 травня 2010 року включно, сума річних складає 526 (п’ятсот двадцять шість) грн. 95 коп..
У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків пов’язаних з інфляційним процесом в сумі 2 051 (дві тисячі п’ятдесят одна) грн. 05 коп., та три проценти річних від простроченої суми в сумі 526 (п’ятсот двадцять шість) грн. 95 коп..
Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ :
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1, 35000, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства «Костопількомуненергія», 35000, Рівненська область, Костопільський район, м. Костопіль, вул. Нова, 1, код 30132672 –13 178 (тринадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 05 коп. заборгованості, 1 347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 05 коп. пені, 2 051 (дві тисячі п’ятдесят одна) грн. 05 коп. інфляційних, 526 (п’ятсот двадцять шість) грн. 95 коп. річних, 171 (сто сімдесят одна) грн. 03 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення оформлено та підписано 20.09.2010р.
Суддя