№ 2-6313/10

У Х В А Л А

24 вересня   2010 року                                              м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазурик О.Ф., розглянувши позовну заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в   Кіровському районі м. Донецька до Державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України Клініка професійних захворювань», треті особи:  ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2010  року позивач   звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення   Державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України Клініка професійних захворювань» (далі – відповідач-1) щодо зв’язку захворювання гр. ОСОБА_1  з впливом шкідливих виробничіх факторів і трудового процесу під час його роботи.

            Позов заявлено  в порядку цивільно судочинства.

            За правилами ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист  порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.  

             Згідно з п.74 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій  на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 у спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук України (м. Київ). У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв’язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку.

            Оскільки Інституту   медицини праці  делеговано владні повноваження щодо встановлення зв’язку захворювання з умовами праці,  суд дійшов висновку, що спір виник із суб’єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень.

 Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності поширюється  компетенція адміністративних судів.

          Таким чином  позов до Клініки професійних захворювань інституту медицини праці Академії медичних наук України, яке є структурним підрозділом Інституту медицини праці Академії медичних наук України (м. Київ)  про визнання повідомлення недійсним, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

          Згідно п. 1 ч. 1 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

          Роз’яснити  позивачу  про право звернення з  позовом до окружного адміністративного суду відповідно до ч.2 ст.18 КАС України.  

             Керуючись ст.ст. 15, 122 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження у справі  за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в   Кіровському районі м. Донецька до Державної установи «Інститут медицини праці Академії медичних наук України Клініка професійних захворювань», треті особи:  ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення – відмовити.

 Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5 – денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя