ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2010 р.Справа № 25/71-10-1963
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко (на підставі розпорядження голови суду від 14.09.2010 року №288 )
суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш
за участю представників сторін:
від позивача — Цинєв А.О.
від відповідачів —ФСЗІ –Гаврюшенко О.О.
від інших відповідачів та третьої особи ОСОБА_3 –не з’явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином
від третіх осіб —ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційний Менеджмент”
на рішення господарського суду Одеської області від 02.08.2010 р.
у справі №25/71-10-1963
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційний Менеджмент”
до 1. Одеського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів;
2. Відділу державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції;
3. Головного Управління Державного казначейства України в Одеській області
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Фізична особа —підприємець ОСОБА_4;
2. Фізична особа —підприємець ОСОБА_3
про стягнення 121 103,60 грн.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2010 року р. ТОВ „Інвестиційний Менеджмент” звернулось до господарського суду з позовом до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Відділу державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції, Головного Управління Державного казначейства України в Одеській області про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області безпідставно набутих грошових коштів в сумі 121 103,60 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на т, що 30.09.2009 р. ТОВ „Інвестиційний менеджмент” перерахувало на розрахунковий рахунок фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 121103,60 грн. як сплата автопослуг згідно рахунка –фактури №22 від 22.09.2009 р. Зазначені кошти є помилково перерахованими, оскільки призначались іншому підприємцю ОСОБА_3. Внаслідок накладеного виконавчою службою арешту на розрахунковий рахунок підприємця ОСОБА_4, останній був позбавлений можливості повернути помилково перераховані кошти. У подальшому виконавча служба на рахунок стягувача –Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на підставі виконавчого листа Приморського районного суду по справі № 1-212/08 від 20.07.2009 р. перерахувала 110196,42 грн., а іншу частину –11019,64 в доход держбюджету в рахунок погашення виконавчого збору. У свою чергу Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів отримані кошти в сумі 110196,42 грн. перерахувало на рахунок ГУДКУ в Одеській області для зарахування до держбюджету України. Помилково перераховані кошти в сумі 121103,60 грн. є безпідставно набутими відповідачами і підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ст.1212 ЦК України (а.с.3-6 т.І).
09.06.2010 р. подана заява про уточнення позовних вимог, позивач просив стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Одеській області грошові кошти в сумі 121 103,60 грн. як безпідставно набуті (а.с.149-150 т.І).
Заперечуючи проти позову, Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області послалось на те, що органи Державного казначейства готують розрахункові документи і проводять повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету на підставі висновків органів стягнення, яке ним не отримувалось, також стверджував, що відповідно до чинного законодавства на органи казначейства не може бути покладена відповідальність по викладеним в позові вимогам (а.с.1-3, 76 т.ІІ).
Заперечуючи проти позову, відділ ДВС послався на те, що при виконанні виконавчого листа Приморського райсуду, державним виконавцем вживались заходи примусового виконання відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.10-11 т.ІІ).
У письмових поясненнях ФОП ОСОБА_4 підтвердив факт надходження від позивача грошових коштів в сумі 121103,60 грн., які були перераховані помилково, але зазначив, що повернути їх не міг, оскільки на його рахунок був накладений арешт виконавчою службою (а.с.79 т.І).
У письмових поясненнях ФОП ОСОБА_3 зазначила про виконання нею договірних зобов’язань на суму 121103,60 грн., яка на її рахунок внаслідок службової недбалості бухгалтера ТОВ „Інвестиційний Менеджмент” не надійшла (а.с.143 т.І).
Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просило виключити його з числа відповідачів, оскільки між ним та позивачем не існувало і не існує жодних господарсько-правових відносин (а.с.68-69 т.І).
09.07.2010 р. позивачем подана друга заява про уточнення позовних вимог, в якій просив
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Одеській області на його користь грошові кошти в сумі 11288,41 грн. як безпідставно набуті та які були перераховані до державного бюджету як виконавчий збір на підставі платіжного доручення №1116 від 27.11.2009 р.;
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства в Одеській області на його користь грошові кошти в сумі 109815,19 грн. як безпідставно набуті та які були перераховані до державного бюджету як повернення до бюджету згідно рішення Приморського районного суду м.Одеси по справі №1-212/08 від 04.07.2008 р. на підставі платіжного доручення №441 від 02.12.2009 р.;
- стягнути з відповідачів судові витрати (а.с.31-32 т.ІІ).
Рішенням господарського суду Одеської області від 02.08.2010 р. (суддя І.А. Малярчук) в позові відмовлено в повному обсязі, з мотивів недоведеності наявності порушених прав та законних інтересів позивача з боку визначених ним відповідачів, а також у зв’язку із невідповідністю обраного способу захисту порушених прав та з огляду на необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Інвестиційний Менеджмент” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати, позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду, на порушення норм матеріального та процесуального права.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ВДВС Любашівського райуправління юстиції та Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просило рішення суду залишити без змін, як відповідаюче чинному законодавству та матеріалам і обставинам справи.
Відзиви на апеляційну скаргу від інших сторін не надійшли.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
ТОВ „Інвестиційний Менеджмент” 30.09.2009 р. платіжним дорученням №2033 перерахувало на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 грошову суму 121103,60 грн. із призначенням платежу: сплата за автопослуги, згідно рахунка-фактури №22 від 22.09.2009 р. (а.с.32 т.І).
Як вбачається з рахунку № 22 від 22.09.2009 р. зазначені кошти призначались до сплати фізичній особі –підприємцю ОСОБА_3. Заборгованість позивача перед останньою в сумі 121103,60 грн. відображена у двосторонньому акті звірки розрахунків станом на 19.10.2009 р. (а.с. 42, 46 т.І).
Відсутність боргу товариства на дату перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємця ОСОБА_4 підтверджена двостороннім актом звірки розрахунків станом на 19.10.2009 р. (а.с. 39 т.І).
За вироком Приморського районного суду м.Одеси від 04.07.2008 р. у кримінальній справі №1-212/08, який набрав чинності з 20.07.2008 р., з ОСОБА_4 на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів стягнуто 136240,00 грн. (а.с. 95-111 т.І).
14.05.2009 р. Приморським районним судом м.Одеси видано виконавчий лист на стягнення з ОСОБА_4 136240,00 грн., який пред’явлений до примусового виконання 30.07.2009 р. (а.с.127,130 т.І).
Постановою Відділу ДВС Любашівського райуправління юстиції від 30.07.2009 р. відкрито виконавче провадження, боржнику було запропоновано добровільне виконання до 06.08.2009 р. (а.с. 127 т.І).
Постановою Відділу ДВС Любашівського райуправління юстиції від 07.09.2009 р. накладено арешт на кошти ОСОБА_4 на суму 149885,00 грн., що містяться на його розрахунковому рахунку відкритому в ВАТ „ВіЕйБі Банк” у м.Києві та належать йому (а.с. 91 т.І).
03.11.2009 р. ВАТ „ВіЕйБі Банк” повідомило виконавчу службу про наявність на рахунку боржника коштів в сумі 121216,06 грн., після чого зазначені кошти надійшли на рахунок відділу ДВС і останнім були перераховані:
- за платіжним дорученням №1115 від 27.11.2009 р. на суму 110196,42 грн. на рахунок Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів як борг Головко, згідно виконавчого листа №1-212 від 20.07.2009 р.
- за платіжним дорученням №1116 від 27.11.09 р. на суму 11288,41 грн. на рахунок УДК у Любашівському районі як сплата виконавчого збору (а.с.141 т.І, 19-22 т.ІІ).
Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів платіжним дорученням №441 від 02.12.2009 р. перерахувало отримані від виконавчої служби кошти в сумі 110196,42 грн. на рахунок ГУДКУ в Одеській області із призначенням платежу: повернення до бюджету згідно рішення Приморського райсуду по справі №1-212/08 від 4.07.2008 р. (а.с.126 т.І).
Таким чином, грошові кошти які знаходились на розрахунковому рахунку підприємця ОСОБА_4 цілком обґрунтовано у відповідності із Законом України „Про виконавче провадження” були стягнуті виконавчою службою на виконання виконавчого лист Приморського райсуду м.Одеси і ці кошти не є безпідставно набутими державним бюджетом України, як вважає позивач.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Помилково перераховані позивачем грошові кошти в сумі 121103,60 грн. на рахунок підприємця ОСОБА_4 є безпідставно набутими, оскільки борг на дату перерахування не існував, і безпідставним набувачем цих коштів є саме останній, але вимоги про стягнення до нього не заявлені.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову і підстави для скасування судового рішення відсутні.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеним.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Одеської області від 02.08.2010 р. у справі №25/71-10-1963 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Повний текст постанови підписано 20.09.2010 р.