СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
09 березня 2010 року Справа № 2-10/6284-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
відповідача: Лисякова Марина Павлівна, довіреність № 333/40/01 від 12.03.09, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради;
позивача: не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;
третьої особи: не з'явився, комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району м.Сімферополя";
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 22 грудня 2009 року у справі № 2-10/6284-2009
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1
до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, 95000)
третя особа: комунальне підприємство житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя (вул. Дзюбанова, 13, місто Сімферополь)
про спонукання до виконання рішення Сімферопольської міської ради
ВСТАНОВИВ:
Позивач, фізична особа –підприємець ОСОБА_3, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради про визнання неправомірними дії Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради в частині відмови від виконання рішення 13-ої сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради № 150 від 27 грудня 2006 року „Про затвердження Програми приватизації об’єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2007 рік” та зобов'язання Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради виконати вказане рішення, підготувати необхідні документи та провести необхідні заходи по приватизації фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 підвальних приміщень площею 237,1 кв.м, розташованих за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Космічна, 2, та укласти відповідний договір купівлі-продажу.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2009 року позов фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 задоволено частково, визнано неправомірною відмову Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради від виконання рішення 13-ої сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради № 150 від 27 грудня 2006 року „Про затвердження Програми приватизації об’єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2007 рік”; в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач –фізична особа –підприємець ОСОБА_3, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2009 року скасувати в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, на думку заявника апеляційної скарги, суд, встановивши, що вимога про зобов'язання відповідача підготувати необхідні документи й провести необхідні дії щодо приватизації комунального майна не відповідає способам захисту порушеного права, встановлених статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, мав право, передбачене пунктом 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, вийти за межі позовних вимог та самостійно конкретизувати які саме дії повинен виконати відповідач.
Апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів Севастопольського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Антонова І.В., судді Котлярова О.Л., Ткаченко М.І.
У зв’язку з відпусткою судді Котлярової О.Л., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2010 року, здійснено заміну судді Котлярової О.Л. на суддю Остапову К.А.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено комунальне підприємство „Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя”.
У зв’язку з зайнятістю в іншому удовому процесі судді Остапової К.А., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2010 року, здійснено заміну судді Остапової К.А. на суддю Котлярову О.Л.
У судове засідання, призначене на 09 березня 2010 року, позивач та представник третьої особи не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
25 серпня 2005 року між комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя” (орендодавець) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено договір № 42 оренди нежитлових приміщень та індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності міста Сімферополя (а.с. 10-11).
Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно –нежитлове приміщення (підвал), розташоване за адресою: місто Сімферополь, вул. Космічна, 2, площею 237,1 кв.м, що знаходиться на балансі комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя”, для використання під продовольчий магазин.
Відповідно до пункту 10.1 строк дії договору встановлений до 25 липня 2006 року, який угодою від 25 серпня 2005 року було продовжено до 05 серпня 2006 року (а.с. 12).
14 серпня 2007 року між фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 та комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя” укладено типовий договір № 42 оренди вказаних нежитлових приміщень зі строком дії до 06 липня 2008 року (а.с. 13-14).
Додатковою угодою від 14 серпня 2007 року термін дії договору продовжено до 6 липня 2009 року (а.с. 15), а угодою від 14 серпня 2007 року –до 06 липня 2010 року (а.с. 16).
05 вересня 2005 року позивач звернувся до Залізничної районної ради міста Сімферополя із заявою про надання дозволу на складання кошторису та проведення капітального ремонту орендованого приміщення (а.с. 22).
Листом вих. № 1128 від 06 вересня 2005 року комунальне підприємство „Житлово-експлуатаційного об'єднання Залізничного району міста Сімферополя” узгодило позивачу кошторис та дозволило виконання ремонтних робіт з поліпшення орендованого приміщення (а.с. 24), а в подальшому узгодило вартість виконаних робіт (а.с. 25).
Згідно з аудиторським висновком аудиторської фірми „АМБ-АУДИТ” від 07 жовтня 2005 року вартість невід’ємних поліпшень орендованих приміщень складає 29865,60 грн. (а.с. 51-52).
Рішенням 13-ої сесії Сімферопольської міської ради 5-го скликання № 150 від 27 грудня 2006 року „Про затвердження Програми приватизації об’єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2007 рік” вказані підвальні приміщення загальною площею 237,1 кв.м включені до Переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу (а.с. 54).
Листом від 07 квітня 2009 року вих. № 451/40/03 Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради повідомив позивача про те, що у зв’язку з правовою неврегульованістю питання про власність підвальних приміщень він не має можливості провести заходи щодо приватизації об'єкту (а.с. 56).
Невиконання Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради рішення Сімферопольської міської ради № 150 від 27 грудня 2006 року щодо приватизації спірного приміщення стало підставою для звернення позивача –фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 345 Цивільного Кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною 1 статті 1 „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” сферою застосування Закону є галузі, які підлягають першочерговій приватизації: переробна і місцева промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка і харчова промисловість, будівництво, окремі види транспорту, торгівля і громадське харчування, побутове обслуговування населення, житлово-експлуатаційне і ремонтне господарство.
Частиною 1 статті 2 вказаного Закону об'єктами малої приватизації є, зокрема, окреме індивідуально визначене майно.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, підвал площею 237 кв.м, переданий в оренду позивачу, є індивідуально визначеним майном, яке надавалося для розташування продовольчого магазину.
Як вбачається з експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку по вул. Космічна, 2 у місті Сімферополі, підвальні приміщення, що орендуються фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3, не є допоміжними приміщеннями для даного будинку (а.с. 92).
З урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що нежитлове приміщення загальною площею 237,1 кв.м, орендоване позивачем, є самостійним, індивідуально відособленим об’єктом, не є допоміжним та не бере участі в обслуговуванні і життєдіяльності житлового будинку.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Як зазначалось вище, спірне нежитлове приміщення включено до переліку об’єктів приватизації рішенням 13-ої сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради № 150 від 27 грудня 2006 року „Про затвердження Програми приватизації об’єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2007 рік”.
Вказане рішення Сімферопольської міської ради є чинним.
Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Частиною 2 статті 77 вказаного Закону передбачено, що спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
З огляду на викладене колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради фізичній особі –підприємцю ОСОБА_3 в приватизації орендованого підвального приміщення площею 237,1 кв.м, розташованого за адресою: місто Сімферополь, вул. Космічна, 2, порушує права та законні інтереси позивача.
Доводи Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради про те, що на приватизацію вказаного нежитлового приміщення є законодавче встановлене обмеження відповідно до рішення Конституційного суду України від 02 березня 2004 року у справі № 4-рп/2004, суд апеляційної інстанції вважає неспроможними, оскільки, як правильно зазначив місцевий господарський суд, дане рішення Конституційного суду України стосується лише допоміжних приміщень (підвалів, сараїв, кладовок, горищ, колясочних і т.ін.), які передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.
Оскільки вказане нежитлове приміщення не є допоміжним для даного будинку, рішення Конституційного суду України, на яке посилається Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради в обґрунтування своїх доводів, не підлягає застосуванню до даних правовідносин.
За даних обставин, враховуючи положення статті 16 Цивільного кодексу України щодо захисту цивільних прав та інтересів судом, господарський суд Автономної Республіки Крим дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірною відмови Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради від виконання рішення 13-ої сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради № 150 від 27 грудня 2006 року „Про затвердження Програми приватизації об’єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради на 2007 рік”.
Судова колегія також вважає правильним висновок місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради виконати вказане рішення, підготувати необхідні документи та провести необхідні заходи по приватизації фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 підвальних приміщень площею 237,1 кв.м, розташованих за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Космічна, 2, та укласти відповідний договір купівлі-продажу.
Так, згідно з пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі” резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог. У ній, зокрема, має бути зазначено конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.
Проте, як правильно зазначив господарський суд Автономної Республіки Крим, у вказаній частині позовних вимог не вказано які саме документи, якого змісту і протягом якого строку повинен підготувати Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради, так саме і не визначені заходи, які він повинен провести.
Невизначенність характеру позовних вимог, як вірно вказав місцевий господарський суд, виключає можливість їх задоволення.
Непроведення Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради підготовки до приватизації орендованого фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 приміщення свідчить про відсутність законних підстав для спонукання Фонду укласти договір купівлі-продажу даного об'єкту.
До того ж, згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальний порядок укладення господарських договорів містить стаття 181 Господарського кодексу України.
Так, відповідно до частин 2,3 даної правової норми проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
В порушення зазначених положень закону проект договору позивачем Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради не надавався, не міститься він і в матеріалах справи.
У зв’язку з тим, що судова колегія не має можливості дослідити зміст договору, який становлять його умови, підстави для спонукання відповідача укласти договір купівлі-продажу орендованого майна також відсутні.
Крім того, згідно зі статтею 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Дана правова норма кореспондується з пунктом 24 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13 серпня 2008 року „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року”, згідно з якою частиною третьою статті 84 Господарського процесуального кодексу Украйни передбачено, що у спорі про спонукання укласти договір у резолютивній частині рішення зазначаються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Відповідна частина може мати орієнтовано такий вигляд: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору".
З урахуванням наведеного підстав для задоволення позову у вказаній частині не вбачається.
Оскільки рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2009 року залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді