Справа № 2 - 37/ 2007 p.

РІШЕННЯ

іменем України

"16" квітня 2007 року                                             Великобурлуцький районний суд

Харківської області в складі: головуючого - судді                            РИКОВА М.І.

при секретарі                                                                          КОЗУБ В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про розірвання шлюбу, зареєстрованого 03 травня 1990 року відділом ЗАГС Великобурлуцького району Харківської області, актовий запис № 25. У сторін це повторний шлюб. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину -доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження.

На обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що через несумісність характерів та відсутність взаємопорозуміння, їх сім"я розпалась, подружніх стосунків вони не підтримують, які між ними припинені в 2004 році, спільне господарство не ведеться, подальше спільне життя та збереження сім'ї вважає неможливим.

В зв'язку із наведеним позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив їхній із відповідачкою шлюб розірвати.

В судовому засіданні ОСОБА_1. позов підтримав, просив шлюб розірвати, оскільки після надання подружжям строку для примирення, таке примирення не відбулося.

Відповідачка ОСОБА_2. в судовому засіданні позов визнала не заперечувала проти розірвання шлюбу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. зареєстрували шлюб 03 травня 1990 року у відділі ЗАГС Великобурлуцького району Харківської області, актовий запис № 25 (а.с.33). У сторін це повторний шлюб.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження (а.с.06).

На протязі сумісного життя в сім'ї ОСОБА_1 через несумісність характерів проходили конфлікти, з 2004 року подружжя проживать окремо, між собою шлюбні стосунки не підтримують, та не ведуть спільне господарство. Судом встановлено, що сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. Дані обставини вказують на те, що сім'я сторін розпалась, шлюб носить формальний характер, а тому його необхідно розірвати.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя ОСОБА_1 та збереження їх сім'ї стали неможливими, оскільки це суперечить інтересам обох і згідно ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, шлюб між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. підлягає розірванню.

Відповідно до п.5.4 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 p., згідно з п/п "б" п.5 ст. З Декрету Кабінета Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито", виходячи з матеріального стану сторін, у сторін це повторний шлюб, суд вважає необхідним при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС стягнути держмито з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. в розмірі по 17 грн. 00 коп. в прибуток держави.

Суд також враховує те, що сторони добровільно визначили місце проживання неповнолітньої дитини.

Керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, районний суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 03 травня 1990 року відділом ЗАГС Великобурлуцького району Харківської області, актовий запис №25 між ОСОБА_1та ОСОБА_2, які мають одну неповнолітню дитину - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС стягнути держмито з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. по 17 грн. 00 коп. в прибуток держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої

інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з .дня проголошення рішення заяви

про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК

України.