Спр. № 2-71/2009 p.

РІШЕННЯ

Іменем  України

16 квітня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого     Шевченко Л.В.

при секретарі     Рахуба І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заподіяних державі збитків у сумі 3137 грн. внаслідок вчинення корупційного діяння,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства України в м. Києві звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заподіяних державі збитків у сумі 3137 грн. внаслідок вчинення корупційного діяння.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2009 року ОСОБА_1 визнаний винним в корупційному діянні. Апеляційна скарга ОСОБА_1 на дану постанову відхилена Постановою Апеляційного суду м. Києва від 13 лютого 2009 року.

При розгляді адміністративного матеріалу судом встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника Управління інформаційно-технічного забезпечення Міністерства палива та енергетики України, будучи державним службовцем 3 категорії 7 рангу, в період виконання своїх службових обов'язків незаконно отримав грошову винагороду в сумі 3 137 грн. за виконання обов'язків члена Наглядової Ради ВАТ „Волиньобленерго", тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.1 ч.2 п.а Закону України „Про боротьбу з корупцією".

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України „Про боротьбу з корупцією" подарунок (винагорода) отриманий особою, уповноваженою на виконання функцій держави за обставин, передбачених п.а ч.2 ч.1 зазначеного Закону, в тому числі такий, що надійшов без їх відома, а також вартість незаконно одержаних послуг підлягають стягненню в доход держави.

Уповноваженим органом держави у цьому питанні є відповідні територіальні підрозділи Державного казначейства України (в тому числі управління Державного казначейства у м. Києві).

Представник Головного управління Державного казначейства України в м. Києві в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення справи не надав.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги позивача незаконні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2009 року ОСОБА_1 визнаний винним в корупційному діянні. Апеляційна скарга ОСОБА_1 на дану постанову відхилена Постановою Апеляційного суду м. Києва від 13 лютого 2009 року.

З зазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника Управління інформаційно-технічного забезпечення Міністерства палива та енергетики України згідно наказу № 188-к від 02.03.2006 p., будучи державним службовцем 3 категорії 7 рангу, в період виконання своїх службових обов'язків як член наглядової ради ВАТ „Волиньобленерго" (обраний 18.04.2006 року), незаконно отримав грошову винагороду в сумі 3 137 грн. за виконання обов'язків члена Наглядової Ради ВАТ „Волиньобленерго", тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.1 ч.2 п.а Закону України „Про боротьбу з корупцією".

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України „Про боротьбу з корупцією" подарунок (винагорода) отриманий особою, уповноваженою на виконання функцій держави за обставин, передбачених п.а ч.2 ч.1 зазначеного Закону, в тому числі такий, що надійшов без їх відома, а також вартість незаконно одержаних послуг підлягають стягненню в доход держави.

Тому, суд, оцінюючи всі докази по справі в сукупності, визнає позов законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави не сплачений позивачем судовий збір в сумі 51 грн. та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення, так як позивач звільнений від сплати держмита декретом KM України "Про державне мито", а від сплати інформаційно-технічного забезпечення ст. 81 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру", ст.1 Закону України „Про боротьбу з корупцією", ст.ст. 10, 15, 30, 60, 81, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства України в м. Києві задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Державного казначейства України в м. Києві незаконно отриману внаслідок вчинення корупційного діяння заробітну плату у сумі 3137 (три тисячі сто тридцять сім) грн. та судові витрати на користь держави в сумі 81 (вісімдесят одна) грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.