Справа № 2-2158/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 вересня 2010 року                                   Деснянський районний суд м. Чернігова

в складі: судді   Бечко Є.М.,

при секретарі   Приходько Т.Л.

за участю представника позивача

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного багатопрофільного підприємства «Фенікс», ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним в частині,    

в с т а н о в и в:

    Позивач просить визнати недійсним договір дарування приміщення кафе «Фенікс» від 22.01.1999 року в частині дарування ОСОБА_3 приміщення загального користування площею 16,6 кв.м  з підстав, передбачених ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки обмежується її право користування належною їй квартирою АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати.

    Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.

    Відповідачі в судове засідання не з’явились, причин неявки не повідомили, про відкладення розгляду справи не звертались

    Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

    В судовому засіданні встановлено, що 22.01.1999 року між відповідачами було укладено договір дарування, за яким приватне багатопрофільне підприємство «Фенікс» подарувало, а  ОСОБА_3 прийняла в дар приміщення кафе «Фенікс», яке має 58,7 кв.м  загальної площі, в т.ч. 16,6 кв.м  площі в загальному користуванні, що знаходиться в АДРЕСА_1

    Відповідно до ч.2 ст.10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку.

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 та, відповідно, є співвласником 16,6 кв.м  площі приміщення загального користування, що знаходиться АДРЕСА_1

    Згідно з положеннями ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

    Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

    У відповідності до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Відповідно до положень ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, зокрема, що зміст правочину не може суперечити законодавству.

Крім того, рішенням Деснянського райсуду від 10.08.2009 року, яке набуло чинності, визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення кафе «Фенікс» від 16.10.1998 року, укладений між Фондом комунального майна Чернігівської міської ради та приватним  багатопрофільним підприємством «Фенікс».

За вказаних обставин, позов підлягає задоволенню.

Також з відповідачів належить стягнути судові витрати, що підтверджуються  відповідними квитанціями.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в  и  р  і  ш  и  в:

    Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування приміщення кафе «Фенікс» від 22.01.1999 року в частині дарування ОСОБА_3 приміщення загального користування площею 16,6 кв.м  у будинку АДРЕСА_1

Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства «Фенікс» на користь ОСОБА_2 18-50 грн. у відшкодування збору на ІТЗ судового розгляду, 4-25 грн. у відшкодування судового збору та 180 грн. у відшкодування витрат на оголошення у пресі про виклик до суду, а разом 202-75 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 18-50 грн. у відшкодування збору на ІТЗ судового розгляду, 4-25 грн. у відшкодування судового збору а разом 22-75 грн.

    Рішення може  бути оскаржене  до  апеляційного суду Чернігівської області.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

        Суддя