№2-8139/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22 вересня 2010 року

                                          Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської   області в складі:

                                                                                           головуючої                   Тихої І.М.                      

                                                                         при секретарі                    Жулківській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

        в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, у якій просить розірвати їх шлюб. Заявлені вимоги мотивує тим, що спільного з відповідачем життя не склалось через несумісність характерів та відмінність поглядів на життя. Відносини між ними погіршилися близько десяти останніх років та з цього часу вони припинили проживати разом, вести спільне господарство та підтримувати шлюбні стосунки. Вважає, що їх шлюб носить формальний характер, а тому просить його розірвати.

            У  судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та з мотивів, викладених у ньому, просить його задовольнити.

           Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд розглядає справу у його відсутності, на підставі наявних в ній доказів.

           Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі факти.

           Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27 березня 1992 року, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії І-ИД №НОМЕР_1, видане відділом ЗАГСу Тернопільського міськвиконкому, актовий запис №316.

           У шлюбі в подружжя народився син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

           Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя  і збереження сім’ї суперечитиме інтересам одного з них.

           Проаналізувавши докази в їх сукупності, фактичні взаємини, які склалися між подружжям та причини позову, суд прийшов до висновку, що подальше збереження сім’ї суперечитиме інтересам сторін. Отже, шлюб між ними слід розірвати,  витрати покласти на позивачку.

            Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

    Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 27 березня 1992 року відділом ЗАГСу Тернопільського міськвиконкому, актовий запис №316.

  Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

              Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Головуюча                                                                                                                                             І.М.Тиха