Справа № 2-6475/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 вересня 2010 року                                                        

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді:  Дзюбановського Ю.І.

при секретарі:           Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі відділення № 5 ПАТ «Всеукраїнського Акціонерного Банку» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарної заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі відділення № 5 ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», надалі позивач, звернулося до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарної заборгованості за кредитним договором.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на порушення з боку відповідачів умов кредитного договору в частині своєчасної сплати суми кредиту, а також умов договору поруки, в результаті чого виникла заборгованість. В підтвердження викладеного додає кредитний договір №014/07 від 04.07.2007р., договір поруки від 04.07.2007 року, розрахунок заборгованості, графік розрахунку погашення кредиту і відсотків до кредитного договору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить позов задоволити.

 Відповідачі в судове засідання не з’явилися з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Письмових заперечень, заяви про відкладення розгляду або розгляд справи за їхньої відсутності не подали.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

04 липня 2007 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» в особі директора Тернопільської філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» (банк) та ОСОБА_2 (позичальник) був укладений кредитний договір №014/07, за умовами якого банк надав, а позичальник прийняв кредит в розмірі 6000 гривень на споживчі потреби, суму якого позивальник зобов’язувався погасити згідно умов цього договору в строк до 02.07.2010р. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24%. Позичальник зобов’язувався протягом терміну дії договору щомісячно до дати, встановленої в графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів, встановлених в графіку.

В забезпечення виконання умов кредитного договору 04.07.2007 р. між ВАТ «ВіЕйБі Банк» в особі директора Тернопільської філії ВАТ «ВіЕйБі Банк» (кредитор), ОСОБА_3 (поручитель) та ОСОБА_2 (боржник), був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов’язань по кредитному договору №014/07 від 04.07.2007 р. в повному обсязі.

Також, пунктами 1.4 та 3.3.3 Кредитного договору було встановлено зобов’язання позичальника щомісячно, у ті ж самі строки сплачувати проценти за користування кредитними коштами, виходячи з 24%.

Пунктами 4.2, 4.3. Кредитного договору встановлено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 5% від суми кредитних коштів та пеню у розмірі 25% від суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів, але не менше 50 гривень.

Відповідно до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти.

Як підтверджується матеріалами справи банк покладенні на нього зобов’язання в частині видачі 6000 гривень кредиту виконав належним чином.

Згідно розрахунку за відповідачем станом на 21.06.2010 року рахується заборгованість за кредитним договором №014/07 від 04.07.2007 року в сумі – 5667,08 грн., яка включає 3698,61 грн. – суму неповернутого кредиту; 1127,63 грн. – заборгованість по відсотках; 840,84 грн. - плата за пропуск платежів.

Згідно п. 2.1. Договору поруки від 04.07.2007 р. поручитель зобов’язується у разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов’язань перед кредитодавцем, погасити заборгованість по Кредитному договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За таких обставин, відповідачем були порушенні умови кредитного договору та норми чинного законодавства, в результаті чого виникла заборгованість.

За нормами ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

В силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Станом на дату розгляду справи сторонами не подано і судом не здобуто доказів сплати суми боргу.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по кредитному договорі в сумі - 5667,08 грн., яка включає 3698,61 грн. – суму неповернутого кредиту; 1127,63 грн. – заборгованість по відсотках; 840,84 грн. - плата за пропуск платежів, підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачами.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 169, 212, 224-226, 228, 233, Цивільного процесуального кодексу України та ст.ст. 526, 533, 1050, 1054 Цивільного кодексу України суд,  -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити.

2.   Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (зареєстрований, проживає: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (зареєстрований, проживає: АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (вул. Зоологічна,5, м. Київ, к/р №32003176201 в управлінні НБУ по Києву і Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 19017842) в особі відділення №5 ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (вул. Замкова, 14, м. Тернопіль) заборгованість в 5667,08 грн., яка включає 3698,61 грн. – суму неповернутого кредиту, 1127,63 грн. – заборгованість по відсотках, 840,84 грн. - плата за пропуск платежів; 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 56,67 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення заочного рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

   Суддя                                                                                                             Ю.І. Дзюбановський