Справа № 2-1695/10
РІШЕННЯ
Іменем України
12.08.2010 року Дніпровський районний суд м. Херсона в складі:
головуючого судді Решетова В.В.,
при секретарі Довгої Л.З.,
розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Ерсте Банк» про захист порушених прав та інтересів споживача шляхом визнання недійсним (нікчемним) кредитного договору, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на той факт, що між ним та відповідачем укладено договір про надання кредиту №014/5150/9/24265 від 08.10.2008р. , згідно якого, ПАТ «Ерсте Банк» надав відповідачу кредит в сумі 62000 доларів США під 14,5 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 07.10.2015р. Проте Відповідач неналежно виконує вищезазначені зобов'язання перед AT «Ерсте Банк», чим порушує п. 1.3., п. 5.1., п. 5.2. кредитного договору, відповідно до яких гр. ОСОБА_1 повинна щомісячно до 15-го числа кожного місяця здійснювати сплату платежів по кредиту у розмірі 738,10 доларів США та відсотків, нарахованих на суму залишку по кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом.
Станом на 29.03.2010р. прострочена заборгованість відповідача по платежах по кредиту та відсотках за кредитним договором № 014/5150/9/24265 від 08.10.2008 р. становить 16 371,86 доларів США, з яких прострочена заборгованість по кредиту складає 11 071,50 доларів США, та заборгованість по відсотках складає 5 300,36 доларів США.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами по кредитному договору № 014/5150/9/24265 від 08.10.2008 p., відповідно до пункту 9.1. цього договору позивачем нарахована пеня за неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № 014/5150/9/24265 від 08.10.2008 р. за період з 30.03.2009 р. по 29.03.2010 р. із розрахунку 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення у сумі 30 913,97 доларів США, і штраф за порушення графіку платежів по кредиту та відсоткам із розрахунку 0,1 % від суми наданого кредиту за кожне порушення за період з 16.01.2009 по 16.03.2010 р. у розмірі 930.00 доларів США.
Таким чином, станом на 29.03.2010 р. загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором № 014/5150/9/24265 від 08.10.2008 року становить: заборгованість по кредиту - 60 523,80 доларів США (у т. ч. прострочена заборгованість -11 071,50 доларів США), заборгованість по відсотках, що нараховані за липень 2009 року – лютий 2010 p.,- 5 300,36 доларів США, пеня за порушення графіку повернення кредиту за період з 30.03.09 р. по 29.03.10 р. - 24 017,77 доларів США, пеня за порушення строків сплати відсотків за період з 30.03.09 р. по 29.03.10 р. - 6 896,20 доларів США, штраф за порушення графіку сплати кредиту та відсотків за період з 16.01.09 p. no 16.03.10 p. - 930,00 доларів США.
З метою погашення відповідачем простроченої заборгованості по кредитному договору № 014/5150/9/24265 від 08.10.2008 p., AT «Ерсте Банк» направлялося позичальниці ОСОБА_1 повідомлення-вимога від 22.07.2009р. щодо необхідності погашення заборгованості, проте вимога Банку залишена ОСОБА_1 без відповіді та задоволення.
Крім того, відповідачем порушена вимога кредитного договору щодо страхування власного життя та майна, що виступає забезпеченням позичкових зобов'язань ОСОБА_1
Просить суд стягнути достроково з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором № 014/5150/9/24265 від 08.10.2008р. у сумі 97668,14 доларів США (що станом на 29.03.2010 року еквівалентно 774 019,97 грн. згідно офіційного курсу НБУ 1 долар США дорівнює 7,925 грн.), що включає: заборгованість по кредиту у розмірі 60 523,80 доларів США (що станом на 29.03.2010 року еквівалентно 479 651,12 грн.); заборгованість по відсотках, що нараховані за липень 2009 р. - лютий 2010 р., у розмірі 5 300,36 доларів США (що станом на 29.03.2010 року еквівалентно 42 005,35 грн.); пеню за несвоєчасну сплату кредиту, що нарахована за період з 30.03.2009 р. по 29.03.2010 р., у розмірі 24 017,77 доларів США (що станом на 29.03.2010 року еквівалентно 190 340,86 грн.); пеню за несвоєчасну сплату відсотків, що нарахована за період з 30.03.2009 р. по 29.03.2010 р., у розмірі 6 896,20 доларів США (що станом на 29.03.2010 року еквівалентно 54 652,40 грн.); штраф за порушення графіку сплати кредиту та відсотків, що нарахований за період з 16.01.2009 р. по 16.03.2010 р., у розмірі 930,00 доларів США (що станом на 29.03.2010 року еквівалентно 7 370,25 грн.).
Відповідач та його представник звернулися до суду із зустрічним позовом про визнання договору №014/5150/9/24265 від 08.10.2008р. про надання кредиту – недійсним. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у мови кредитного договору суперечать законодавству, а відсутністю у банку права здійснювати валютну – кредитну (торгівельну) операцію на території України.
У судовому засіданні представник позивача первісний позов підтримав та просив його задовольнити на підставах викладених у позовній заяві. Зустрічний позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити.
Відповідач по первісному позову, у судовому засіданні позовні вимоги Банку не визнав, зустрічні позовні вимоги підтримав та просив зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні по первісному позову вимоги є законними та обґрунтованими, у зв’язку з чим вони підлягають задоволенню, а вимоги по зустрічному позову задоволенню не підлягають з таких підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №014/5150/9/24265 від 08.10.2008р. , згідно якого, ПАТ «Ерсте Банк» надав відповідачу кредит в сумі 62000 доларів США під 14,5 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 07.10.2015р. Проте Відповідач неналежно виконує вищезазначені зобов'язання перед AT «Ерсте Банк», чим порушує п. 1.3., п. 5.1., п. 5.2. кредитного договору, відповідно до яких гр. ОСОБА_1 повинна щомісячно до 15-го числа кожного місяця здійснювати сплату платежів по кредиту у розмірі 738,10 доларів США та відсотків, нарахованих на суму залишку по кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом.
Станом на 29.03.2010р. прострочена заборгованість відповідача по платежах по кредиту та відсотках за кредитним договором № 014/5150/9/24265 від 08.10.2008 р. становить 16 371,86 доларів США, з яких прострочена заборгованість по кредиту складає 11 071,50 доларів США, та заборгованість по відсотках складає 5 300,36 доларів США.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами по кредитному договору № 014/5150/9/24265 від 08.10.2008 p., відповідно до пункту 9.1. цього договору позивачем нарахована пеня за неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № 014/5150/9/24265 від 08.10.2008 р. за період з 30.03.2009 р. по 29.03.2010 р. із розрахунку 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення у сумі 30 913,97 доларів США, і штраф за порушення графіку платежів по кредиту та відсоткам із розрахунку 0,1 % від суми наданого кредиту за кожне порушення за період з 16.01.2009 по 16.03.2010 р. у розмірі 930.00 доларів США.
Таким чином згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 29.03.2010 р. загальна заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 014/5150/9/24265 від 08.10.2008 року становить: заборгованість по кредиту - 60 523,80 доларів США (у т. ч. прострочена заборгованість -11 071,50 доларів США), заборгованість по відсотках, що нараховані за липень 2009 року – лютий 2010 p.,- 5 300,36 доларів США, пеня за порушення графіку повернення кредиту за період з 30.03.09 р. по 29.03.10 р. - 24 017,77 доларів США, пеня за порушення строків сплати відсотків за період з 30.03.09 р. по 29.03.10 р. - 6 896,20 доларів США, штраф за порушення графіку сплати кредиту та відсотків за період з 16.01.09 p. no 16.03.10 p. - 930,00 доларів США.
Судом встановлено, що з метою погашення відповідачем простроченої заборгованості по кредитному договору № 014/5150/9/24265 від 08.10.2008 p., AT «Ерсте Банк» направлялося позичальниці ОСОБА_1 повідомлення-вимога від 22.07.2009р. щодо необхідності погашення заборгованості, проте вимога Банку залишена ОСОБА_1 без відповіді та задоволення.
Крім того, відповідачем порушена вимога кредитного договору щодо страхування власного життя та майна, що виступає забезпеченням позичкових зобов'язань ОСОБА_1
Згідно ст.ст. 1046, 1054 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, визначені родовими ознаками, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 1054 та ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення позичальником повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Враховуючи вищенаведене, те що відповідачем допускаються прострочення повернення черговиї частин кредиту, суд вважає, що позивач в силу ст.ст. 1050,1054 ЦК України, має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Крім того, статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця - гривня; іноземна валюта може використовувалися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За ч.3 ст.533 вказаного Кодексу використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
На даний час таким законом є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти – це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» - на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати банківські операції, зокрема розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Частиною 1 ст.49 вказаного Закону розміщення банком залучених коштів визнано валютною операцією.
Згідне з п.п.1, 2 і 4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» - Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом (п.1); генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії,, на весь період дії режиму валютного регулювання (п.2); індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують, зокрема операції надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.
Проте на сьогодні чинним законодавством зазначені вище межі не встановлені, а тому вказана норма до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.
Крім того, відповідно до п.8,12 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених Постановою Правління Національного банку України 30.05.2007 року №200, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.06.2007 року за №656/13923 - фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, і національний оператор поштового зв'язку можуть використовувати готівкову іноземну валюту для проведення валютних операцій відповідно до отриманих генеральних ліцензій Національного банку на здійснення валютних операцій.
Також відповідно до п.1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року №483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 року №1429/10028 - використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, зокрема, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.
Крім того, відповідно до вимог ст. 1 Декрету KM України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", надання кредитів в іноземній валюті слід відносити до валютних операцій. Здійснення валютних операцій може мати місце на підставі генеральних чи індивідуальних ліцензій НБУ.
Із змісту ст. 5 Декрету, вбачається, що генеральні ліцензії надаються на здійснення валютних операцій, у тому числі на території України між резидентами незалежно від мети кредиту, на весь період дії режиму валютного регулювання.
Таким чином, правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.
Згідно Банківської ліцензії №224 від 25.01.2006р., Дозволу №224-1 від 25.01.2006р. та додатку до нього №224-1 від 29.05.2007р., виданих НБУ, ПАТ «Ерсте Банк» має право здійснювати операції з валютними цінностями.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним
Судом не встановлено, а позивачем по зустрічному позову не доведено порушень законодавства при укладенні спірного кредитного договору на які останні посилаються, а саме: порушення ст.. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки ОСОБА_1 не мала обмежень у доступі к достовірної та своєчасної інформації стосовно укладеного нею договору, що підтверджується наявністю на руках у останньої чинного примірника спірного договору. Крім того, суд також вважає, що при укладенні спірного договору не порушені вимоги ст. 17 Закону, оскільки позивачами по зустрічного позову не доведено факту введення позичальника ОСОБА_1 в оману, а також примушення укласти договір. Таким чином посилання позивача та його представника по зустрічному позову на ст.. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів» є необґрунтованим, а тому до уваги судом не приймається.
Також суд критично відноситься до тверджень позивача та його представника по зустрічному позову стосовно того, що Банк вчинив правочин, що порушує правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права, оскільки в силу п.2 ч.2 ст. 178 ЦК України, валютні цінності (долар США) як вид об'єкту цивільних прав можуть належати певним учасникам обороту та перебувати у цивільному обороті за спеціальним дозволом (ліцензія), тобто у позивача по первісному позову ПАТ «Ерсте Банк» на підставі Банківської ліцензії №224 від 25.01.2006р., Дозволу №224-1 від 25.01.2006р. та додатку до нього №224-1 від 298.05.2007р., виданих НБУ.
Оскільки судом не встановлено, а позивачем по зустрічному позову не доведено, що укладання спірного кредитного договору відбулось з порушенням норм законодавства, суд вважає, що спірний договір було укладено у відповідності до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст договору не суперечить Цивільному кодексу, або іншим актам цивільного законодавства, а тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,5 Декрету KM України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю"ст.ст. 47,49 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 526,530,1054,1050 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд –
Вирішив
Позов ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути достроково з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором № 014/5150/9/24265 від 08.10.2008 р. у сумі 97 668,14 доларів США (що станом на 29.03.2010 року еквівалентно 774 019,97 грн. згідно офіційного курсу НБУ 1 долар США дорівнює 7,925 грн.), що включає: заборгованість по кредиту у розмірі 60 523,80 доларів США (еквівалентно 479 651,12 грн.), заборгованість по відсотках, що нараховані за липень 2009 р. - лютий 2010 р., у розмірі 5 300,36 доларів США (еквівалентно 42 005,35 грн.), пеню за несвоєчасну сплату кредиту, що нарахована за період з 30.03.2009 р. по 29.03.2010 р., у розмірі 24 017,77 доларів США (еквівалентно 190 340,86 грн.), пеню за несвоєчасну сплату відсотків, що нарахована за період з 30.03.2009 р. по 29.03.2010 р., у розмірі 6 896,20 доларів США (еквівалентно 54 652,40 грн.), штраф за порушення графіку сплати кредиту та відсотків, що нарахований за період з 16.01.2009 р. по 16.03.2010 р., у розмірі 930,00 доларів США (еквівалентно 7 370,25 грн.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 1820,00 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Ерсте Банк» про захист порушених прав та інтересів споживача шляхом визнання недійсним (нікчемним) кредитного договору - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Дніпровський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. О собою яка його оскаржує та без участі якої було постановлено рішення, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення .
Суддя В.В. Решетов